31 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3551/19
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
представника позивача Михайлюка С.І.,
відповідача Бисикало Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальність “Ніжинтепломережі” (далі - ТОВ “Ніжинтепломережі”, позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.08.2019 №0004475 на суму 456002,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення камеральної перевірки ТОВ “Ніжинтепломережі”, та наявність яких стала підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою судді від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
Представник відповідача подав відзив до суду, в якому позов не визнає, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача. Одночасно просив замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на Головне управління державної податкової служби у Чернігівській області.
Щодо клопотання представника відповідача про заміну суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19 червня 2019 року №537 реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби. Так, згідно з додатком 2 до вказаної постанови Головне управління ДФС у Чернігівській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Чернігівській області.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2019 було внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління ДПС у Чернігівській області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника про заміну та допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача у справі - Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області.
Аналогічну позицію щодо наявності підстав для заміни податкового органу висловив також і Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2019 року по справі №802/462/14-а.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з мотивів, наведених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За звітний період березень-червень 2017, січень-листопад 2018 позивачем реєструвалися податкові накладні, перелік яких зазначений у Довідці ТОВ “Ніжинтепломережі” від 14.11.2019 № 01-07/1619 (а.с. 46).
ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ТОВ “Ніжинтепломережі” щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з березня по червень 2017 року та з січня по листопад 2018 року, за результатами якої складено акт від 02.04.2019 №463/25-01-51-05/32750668, в якому зафіксовано порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120-1 статті 120-1 ПК України (а.с. 22-30).
На підставі висновків акту перевірки від 02.04.2019 №463/25-01-51-05/32750668, ГУ ДФС у Чернігівській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №004475, відповідно до якого до позивача застосовано штраф на загальну суму 456002,42 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 456002,42 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У силу вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням визначених законодавством граничних строків та у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
За приписами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.
Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Положення абз. 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України свідчать про те, що законодавець розмежовує такі види податкових накладних як податкові накладні, які не надаються покупцю та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Отже з аналізу наведеною норми вбачається, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім неодноразово вказувалось у постановах цього суду, зокрема, від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18 та інші
Разом з цим, суд зазначає, що Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).
Пункт 11 Порядку №1307 визначає процедуру оформлення податкових накладних, в тому числі у випадку, передбаченому пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X».
Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що всі податкові накладні, реєстраційні дії щодо яких є спірними в цій справі, не надавались отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та які не є об'єктом оподаткування з відміткою у податковій накладній позначки «Х», тобто не підпадають під відповідальність, визначену статтею 120-1 Податкового кодексу України.
З інформації податкового органу №423/9/25-01-08-11 від 30.01.2020 та відповідної таблиці щодо спірних накладних вбачається таке:
- умови ІПН 1000000000000, покупець - неплатник, кількість 296 податкові накладні на суму штрафних санкцій 357094,27 грн;
- умови ІПН 40000000000000, покупець - ТОВ “Ніжинтепломережі”, кількість податкових накладних 1 на суму штрафних санкцій 96,13 грн;
- умови ІПН 60000000000000, покупець - ТОВ “Ніжинтепломережі”, кількість податкових накладних 5 на суму штрафних санкцій 90976,68 грн;
- умови ІПН відсутні, покупець - платник ПДВ, кількість податкових накладних 36 на суму штрафних санкцій 7835,34 грн. та обсяг операцій, оподатковуються за ставкою 20%.
Суд звертає увагу на те, що код ставки податку на додану вартість «20», який зазначений в таблиці відповідача не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів /послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ «20» переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні. Позивач не міг в інший спосіб заповнювати ці рядки. Складені податкові накладні, які є неоподаткованими, містять «умовну» суму податку на додану вартість, перенесену з податкових накладних продавця (постачальника).
Із наданих ГУ ДФС у Чернігівській області доказів вбачається, що 302 податкові накладні за показниками умов ІПН 1000000000000; умов ІПН 40000000000000; умов ІПН 60000000000000 не надавались покупцю та складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, тому в цьому випадку до позивача не застосовується, визначена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, відповідальність.
Водночас, пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Отже, позивачем у вказаних податкових накладних відповідно до вказаного Порядку було зазначено, що податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю), оскільки складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, що у свою чергу свідчить про неправомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі п. 120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України в частині суми 448167,08 грн, що самостійно визначено відповідачем у вказаній інформації, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з тим, що стосується 36 спірних податкових накладних (умови ІПН відсутні), то покупець за цими накладними є платником ПДВ, а тому виключення, визначене пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, до позивача не застосовується. Позивач як на підставу несвоєчасної реєстрації цих накладних посилається на відсутність коштів, однак, в розумінні пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, ці обставини не є підставою для звільнення від відповідальності.
Посилання платника податків на відповідну практику Європейського суду з прав людини є неприйнятим, у справах , на які посилається позивач, на відміну від цієї справи, було встановлено порушення норм Конвенції внаслідок протиправних дій органів державної влади.
Безпідставним є і посилання позивача на положення п.56.21 ст. 56 ПК України, оскільки презумпція правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Доводи, викладені у позовній заяві та тлумачення норм здійснюється вибірково.
Отже, штрафні санкції в розмірі 7835,34 грн. нараховані правомірно, тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Судові витрати розподілені відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 16.08.2019 № 004475 на суму 448167,08 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" судовий збір у сумі 7080,44 грн (сім тисяч вісімдесят гривень грн) 44 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.11.2019 №7550.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі", вул. Глібова, буд.1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600, код ЄДРПОУ 32750668.
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області вул. Реміснича, буд.11,м.Чернігів,14000 код ЄДРПОУ 43143966.
Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2020 року.
Суддя І.І. Соломко