04 лютого 2020 року Чернігів Справа № 620/293/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання щодо ухвалення додаткового рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
24.01.2020 представник позивача звернувся до суду із клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення, мотивоване тим, що судом під час розгляду справи по суті не було вирішено питання про судові витрати, які позивач поніс за надання правничої допомоги.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 адміністративний позов задоволено повністю:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 72060,29 грн;
стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно у сумі 72060,29 грн;
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 та стягнуто заборгованість на його користь;
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати грошову компенсацію за невикористану додаткову оплачувану відпустку ОСОБА_1 як учаснику бойових дій за 2015-2018 роки та стягнути на його коритись.
При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем понесено витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., однак під час прийняття рішення Чернігівським окружним адміністративним судом питання про відшкодування останніх вирішено не було.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Також, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Для підтвердження вказаних витрат суду надано:
договір «Про надання правової допомоги» (юридичних послуг) від 15.01.2019 № 1 /19 та Додаток № 1 до договору «Про надання правової допомоги» (юридичних послуг) від 15.01.2019 № 1/19 №1 від 15.01.2019, ордер на надання правової допомоги ЧН № 53882 від 15.01.2019. Акт виконаних робіт (який включає ознайомлення з документами, вивчення судової практики, підготовка процесуальний документів, та ін). Меморіальний ордер від 05.02.2019.
Тобто, загальна вартість наданих послуг складає 3000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Заяць