04 лютого 2020 року справа № 580/4068/19 м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про зняття арешту,
19.12.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- зняти арешт та заборону здійснювати відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який було накладено постановою державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 12.12.2013 №31145128 в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-1545, виданого 05.07.2011 Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Альфа-Банк” заборгованості в сумі 26627 грн. 50 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- доказів, які б дали змогу суду встановити дату коли позивачу стало відомо про порушення власних прав, свобод чи інтересів постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.12.2013р. №31145128, із урахуванням правової оцінки суду наданої з приводу посилання позивача щодо звернення до суду в межах строку звернення;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 768,40 грн.
29.01.2020р. до суду, у строк встановлений судом, надійшла заява від позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та квитанція про сплату судового збору від 01.11.2019р. №0.0.1510842557.1.
В обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач зазначила, що дізналася про порушення власних прав постановою про арешт майна від 12.12.2013р. №31145128 - 30.08.2019р. та звернула увагу, що 02.09.2019р., звернулась із даним позовом до суду, в межах строку звернення. Разом з тим, ухвалою суду від 02.12.2019р. позовну заяву у справі № 580/2737/19 повернуто позивачу, що зумовило повторне звернення до суду із аналогічним позовом.
З приводу визнання обставин пропуску строку звернення до суду поважними, суд зазначає наступне.
При з'ясуванні питання щодо подачі адміністративного позову в межах строку звернення, суд має встановити день коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, суд бере до уваги, що відповідно до пояснень зазначених у заяві про поновлення строку, позивач дізналась про порушення власних прав, свобод та інтересів прийнятою постановою про арешт майна від 12.12.2013р. №31145128 - 30.08.2019р. із листа Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 23.08.2019р. №17554-3, натомість за захистом своїх прав позивач звернулась із даним позовом до суду 19.12.2019р.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що дізналася про порушення власних прав при зверненні до нотаріуса.
З урахуванням зазначеного, щодо посилання позивача про те, що їй стало відомо про порушення власних прав постановою про арешт майна від 12.12.2013р. №31145128 - 30.08.2019р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV (чинний станом на час винесення постанови від 12.12.2013р. №31145128), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Таким чином, обов'язок направлення документів виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження передбачений зазначеним законом.
Разом з тим, доказів отримання позивачем постанови від 12.12.2013р. №31145128 до суду не надано.
З урахуванням зазначеного та беручи до уваги розбіжність у поясненнях позивача щодо обставин та дати за яких позивач дізналася про порушення власних прав, суд доходить висновку, що заявлені підстави не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення.
Суд звертає увагу, що позивачем в повній мірі не усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду від 23.12.2019р. та зазначає про необхідність приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог ч.4 ст. 161 КАС України, шляхом надання позивачем до суду доказів, що дадуть змогу суду встановити дату отримання позивачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.12.2013р. №31145128.
Крім того, позивачем, у порядку усунення недоліків подано квитанцію про сплату судового збору від 01.11.2019р. №0.0.1510842557.1.
Разом з тим, суд зазначає, що вказану квитанцію позивачем було подано в якості сплати судового збору при подачі даного позову - 19.12.2019р., щодо якої судом, з бази даних Діловодства спеціалізованого суду, встановлено, що судовий збір сплачений на підставі квитанції №0.0.1510842557.1 від 01.11.2019р. на суму 768,40 грн., зараховано при подачі позивачем адміністративного позову в адміністративній справі №580/2737/19. У вказаній адміністративній справі 02.12.2019р. ухвалою суду повернуто позовну заяву, питання щодо повернення сплаченого судового збору не вирішено.
З урахуванням зазначеного, суд повторно звертає увагу позивача, що квитанція №0.0.1510842557.1 від 01.11.2019р. свідчить про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі №580/2737/19, з огляду на що не може бути прийнята судом в якості належного доказу сплати судового збору за подання позовної заяви в справі №580/4068/19.
Вказаний недолік позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 768,40 грн.
Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів УК у м. Черкасах/Черкаси/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 38031150, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA658999980000034313206084028, код класифікації доходів бюджету 22030101 та призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Частиною 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
На підставі вказаного, з урахуванням обставин у даній справі, суд доходить висновку про доцільність продовження процесуального строку для усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених даною ухвалою, з ініціативи суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
Керуючись статтями 121,160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 КАС України, суддя -
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2019р.
Надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:
- доказів, що дадуть змогу суду встановити дату отримання позивачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.12.2013р. №31145128;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 768,40 грн. з урахуванням вимог зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Білоноженко