Справа № 420/209/20
03 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку ст. 287 КАС України (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.12.2019 ВП № 59705288 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позов вмотивовано наступним.
02.01.2019 року до управління надійшла постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.12.2019 року ВП №59705288 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі № 1540/4625/18 адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправною діяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Управління зобов'язано здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , з 1 вересня 2018 р., на підставі довідки від 17.07.2018 року № 785/М/15-53-05-41 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 8255,16 грн., виходячи з розрахунку 80 відсотків, без обмеження граничного розміру пенсії, без зміни базового місяця для нарахування індексації (липень 2008 року), зі збереженням існуючої фіксованої
індексації, та з урахуванням проведених виплат.
Рішенням управління від 06.02.2019 № 951060823974 рішення суду виконано, нараховано суму заборгованості у розмірі 38877,74 грн.
Заборгованість у розмірі 7561,04 грн. за період з 24.01.2019 (дата набрання законної сили рішенням суду) по 28.02.2019 виплачено основним способом у березні 2019.
Борг по перерахунку з 01.09.2018 по 23.01.2019 у розмірі 31316,36 грн. підлягає виплаті згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», тому його включено до реєстру судових рішень.
Тобто постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» затверджено Порядок. який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку! пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
На виконання п. 10 цього Порядку, управлінням до Пенсійного фонду України надаються реєстри заборгованості по відповідним судовими рішеннями, для розгляду та винесення рішення про виділення коштів та їх перерахування.
18.10.2019 до управління надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.08.2019 ВП №59705288, якою відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №1540/4625/18 від 18.02.2019.
На її виконання, управлінням надано довідку від 25.10.2019 №901/04-11 з інформацією щодо виконання рішення суду.
Проте постановою відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 24.12.2019 ВП №59705288 на управління накладено штраф у розмірі 5100,0 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії - виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
Звертаємо увагу суду, що державним виконавцем не звернуто уваги на те, що причиною невиконання управлінням рішення суду є поважна причина, а саме: наявність чіткого механізму виплати відповідного боргу. Крім того, наявні обставини ніяк не залежать від волі управління.
Відповідно до статтей 113 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання, в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства, а отже управління зобов'язань дотримуватись положень Порядку.
Таким чином, накладення штрафу є безпідставним та неправомірним та його стягнення призведе до збитків бюджету Пенсійного фонду України.
Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАСУ.
03.02.2020 р. за вхід. № ЕП/1089/20 надійшов відзив на адміністративний позов.
Відзив обґрунтований наступним.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 05.08.2019 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1540/4625/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 18.02.2019 про зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (в подальшому - Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, ухвала про заміну сторони від 01.11.2019 р.) здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, ОСОБА_1 , з 01 вересня 2018 року на підставі довідки від 17.07.2018 року № 785/М/15-53-05-41 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 8255,16 грн., виходячи з розрахунку 80 вiдcотків, без обмеження граничного розміру пенсії, без зміни базового місяця для нарахування індексації (липень 2008 року), зі збереженням існуючої фіксованої індексації, та з урахуванням проведених виплат.
05.08.2019 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
19.08.2019 р. до відділу надійшла заява стягувача про невиконання боржником рішення суду.
28.11.2019 р. до відділу надійшов, лист ГУПФУ в Одеській області, з повідомленням про те, що загальна сума боргу становить 38877,74 грн. За період з 01.09.2018 по 23.01.2019 сума боргу становить 31316, 36 грн., а з 24.01.2019 по 28.02.2019 сума боргу становить 7561,04 грн., яка виплачена у березні 2019 року.
Згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постаново КМУ № 640 від, 22.08.2018 та Порядком ведення обліку ведення рішення суду у реєстрі рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням ПФУ від 26.09.2018, № 20-1, заборгованість у сумі 31316,36 грн. включена до реєстру судових рішень.
Таким чином, рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до вимог частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню.
Таким чином, рішення не виконано та боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду у повному обсязі.
09.12.2019 до відділу надійшла заява стягувача, про невиконання боржником рішення суду.
24.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн.
Додатково, звертаємо увагу суду на те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі "Пічкур проти України", як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 p.).
Таким чином, право на отримання пенсії є безперечним і забезпечений цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
А відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов'язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України. Аналогічна позиція викладена у рішення Європейського суду з прав люди у справі "Сук проти України", "Бурдов проти Росії".
Таким чином, державний виконавець діяв лише в чітких рамках, визначених законом.
Крім того, позивачем не подано доказів про відсутність коштів для виплати пенсії стягувачу.
Отже, позивач свідомо не скористався своїм правом про відстрочення виконання рішення, як передбачено статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", що є умисним невиконанням рішення суду та беззаперечною підставою вірності застосованого до боржника штрафу.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, частиною другою зазначеною статті зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Із наведеної норми Конституції вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами влади є:
наявність відповідних, встановлених законом повноважень;
наявність встановленої законом підстави;
визначений законом спосіб (порядок) вчинення відповідних дій.
Лише наявність усіх трьох вищезазначених, встановлених Законом, умов у сукупності дає можливість органу влади вчиняти певну дію.
Таким чином, 24.12.2019 державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 5100,00 грн.
Позивач та відповідач (prim@od.dvs.gov.ua) по справі повідомлені засобами електронної пошти на адреси, що міститься на офіційному сайті Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та шляхом опублікування ухвали від 27.01.2020 року на сайті Одеського окружного адміністративного суду 28.01.2020 року (а/с. 28-29).
Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 р. у справі № 1540/4628/18 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси від 04.09.2018р. № 823974 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а) здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, ОСОБА_1 , з 1 вересня 2018 р., на підставі довідки від 17.07.2018 року № 785/М/15-53-05-41 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 8255,16 грн., виходячи з розрахунку 80 вiдcотків, без обмеження граничного розміру пенсії, без зміни базового місяця для нарахування індексації (липень 2008 року), зі збереженням існуючої фіксованої індексації, та з урахуванням проведених виплат.
Постановою від 05.08.2019 р. ВП № 59705288 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 1540/4625/18 від 18.02.2019 р.
Згідно довідки від 25.10.2019 р. за № 901/04-11 про здійснення нарахування на виконання рішення суду, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області повідомило,
"… на виконання виконавчого листа № 1540/4625/18 від 18.02.2019 року виданого Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано здійснити донарахування на виплату, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , з 1 вересня 2018р., на підставі довідки від 17.07.2018 року №785/Р/15-53-05- 41 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 8255,16 грн., виходячи з розрахунку 80 відсотків, без обмеження граничного розміру пенсі, без змін базового місяця для нарахування індексації (липень 2008 року) зі збереженням існуючої фіксованої індексації та з урахуванням проведених виплат, управлінням здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням від 06.02.2019 року № 951060823974
Загальна сума боргу по виконанню ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019р. №1540/4625/18 становить 38877,74 грн. За період з 01.09.2018р. по 23.01.2019р сума боргу становить 31316,36 грн. а з 24.01.2019 р. (дата набрання законної сили рішення суду) по 28.02.2019р. сума боргу становить 7561,04 грн. ,яка виплачена управлінням в березні 2019 року.
Згідно порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 № 649 заборгованість у розмірі 31316,36 грн., включена до реєстру судових рішень. Виділення коштів для зазначених виплат здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику…"
09.12.2019 року на адресу Начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява за №9227/09.1-34 позивача по справі № 1540/4625/18 ОСОБА_1 , в якій повідомлено, що рішення суду не виконується.
24.12.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєвим Ю.В. ВП № 59705288 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., за не виконання без поважних причин рішення
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У "Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією", опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що "критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття".
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі
1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 "…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.", яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області та управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виник з приводу прийняття постанов про накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Щодо постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Заліпаєва Ю.В. від 24.12.2019 року ВП № 59705288 про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Як встановлено судом, 24.12.2019 року у ВП № 59705288 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення в сумі 5100 грн.
За твердженням позивача рішення суду виконано, 06.02.2019 року здійснено нарахування заборгованості, що підтверджується розпорядженням № 951060823974.
Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затверджений постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
Згідно п.5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не було надано ані до суду, ані до відповідача жодного доказу, який свідчив би про вчинення позивачем дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, зокрема направлення до Пенсійного фонду України: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунку суми, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Також суд критично ставиться до доводів позивача, що рішення у справі № 1540/4625/18 включено до реєстру заборгованості, для розгляду питання та винесення рішення про виділення коштів та їх перерахування, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази з цього приводу.
На виконання п. 10 цього Порядку, управлінням до Пенсійного фонду України надаються реєстри заборгованості по відповідним судовими рішеннями, для розгляду та винесення рішення про виділення коштів та їх перерахування.
При цьому суд зазначає, що здійснення нарахування пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
При цьому, суд критично ставиться до твердження позивача щодо проведення нарахування заборгованості на підставі розпорядження № 951060823974 від 06.02.2019 р., оскільки доказів здійснення такого нарахування ні до виконавчої служби, ні до суду не надано. Відтак, встановити факт нарахування неможливо.
В свою чергу у рішенні по справі № 1540/4625/18 зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4-а) здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, ОСОБА_1 , з 1 вересня 2018 р., на підставі довідки від 17.07.2018 року № 785/М/15-53-05-41 Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб в сумі 8255,16 грн., виходячи з розрахунку 80 вiдcотків, без обмеження граничного розміру пенсії, без зміни базового місяця для нарахування індексації (липень 2008 року), зі збереженням існуючої фіксованої індексації, та з урахуванням проведених виплат
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Одеській області, рішення по справі № 1540/4625/18 не виконано, а отже, за приписами ч. 2 ст. 63 Закону уразі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов'язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.
Вказаний принцип обов'язковості судових рішень поряд із Конституцією України відображений і в багатьох кодифікованих законах України, зокрема в Кодексі адміністративного судочинства України (КАС України). Так, відповідно до ч. 1 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції") право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 року у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Згідно з п. 66 Рішення Європейського Суду у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Також в Рішенні від 29.06.2004 року у справі "Войтенко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.
Відтак, суд доходить висновку, що невиконання боржником судового рішення, що набрало законної сили, може свідчити про порушення права особи, гарантованих пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287, 295 ,297 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385 факс: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНФОРМАЦІЯ_2
Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65072, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 37, код ЄДРПОУ 34929741, телефон: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.