Справа № 560/3976/19
іменем України
04 лютого 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 04.11.2019 №22/236 про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що вважає протиправною спірну постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області, оскільки наведені в акті інспекційного відвідування доводи не можуть слугувати підставою для висновків про те, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є не цивільно-правовими, а трудовими. Вказав, що залучив фізичну особу до виконання робіт на підставі цивільно-правового, а не трудового договору. Тому не повинен нести відповідальність, передбачену статтею 265 Кодексу законів про працю України. Також зазначив, що не отримав повідомлення про здійснення планового заходу, посадові особи відповідача не пред'явили службові посвідчення під час здійснення перевірки, інформація про інспекційне відвідування відсутня в Реєстрі інспекційних відвідувань. Просив позов задовольнити.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що під час інспекційного відвідування встановив, що цивільно-правова угода з ОСОБА_2 укладена замість трудового договору, а відносини, що виникли і тривали за вказаним правочином, містять ознаки трудових. Фактично ОСОБА_2 виконувала обов'язки продавця продовольчих товарів в кіоску з хлібобулочними виробами "Румяш" по вул АДРЕСА_1 . Тобто, позивач здійснив допуск працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу, що свідчить про порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (далі по тексту - Постанова №413). Вказав, що відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, у разі встановлення порушення посадовими особами вимог цього Порядку мав право не допустити останніх до проведення інспекційного відвідування. Інспекційне відвідування не є плановим або позаплановим заходом дотримання законодавства про працю. Просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, з підстав їх необґрунтованості.
Ухвалою від 06.12.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 06.12.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою від 29.01.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.10.1993.
На підставі наказу від 09.10.2019 №215 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 09.10.2019 №727/19 посадові особи Управління Держпраці у Хмельницькій області в період з 09.10.2019 по 11.10.2019 здійснили інспекційне відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин, результати якого оформлені актом інспекційного відвідування від 11.10.2019 №ХМ2498/529/АВ.
В акті перевірки від 11.10.2019 №ХМ2498/529/АВ посадові особи встановили порушення позивачем законодавства про працю, зокрема, частини 1 статті 21, частин 1-3 статті 24 Кодексу законів про працю України, Постанови №413.
Постановою від 04.11.2019 №22/236 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 125190,00 грн за порушення статей 21, 24 Кодексу законів про працю України, Постанови №413.
Не погодившись із спірною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Висновки про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України, Постанови №413 сформовані в результаті вивчення відповідачем цивільно-правової угоди, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та її пояснень.
Досліджуючи правомірність спірної постанови, суд встановив, що 08.10.2019 позивач та ОСОБА_2 уклали договір №1.
Відповідно до вимог вказаного договору та додаткової угоди від 08.10.2019 ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги комерційного посередництва щодо реалізації кінцевим споживачам хлібо-булочних виробів визначеної партії товару та збільшення обсягів реалізації, аналіз кон'юктури ринку, консультування з приводу вжиття заходів щодо збільшення обсягів реалізації товарів. Результатом виконаних робіт є реалізація товару. Оплата здійснюється за надані послуги одноразовим платежем після підписання акта приймання наданих послуг протягом 3 днів готівкою або безготівковим платежем.
Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу не містить поняття "певна робота". Однак, стаття 1 закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" визначає поняття виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; а також поняття як робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Договір підряду має певні схожі риси з трудовим договором, оскільки обидва договори спрямовані на регулювання процесу виконання роботи. Відмінності полягають в наступному: 1) організація роботи, її забезпечення в цивільному договорі покладається на виконавця, а в трудовому - на роботодавця; 2) робітник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього поширюються всі гарантії та пільги, передбачені трудовим законодавством (лікарняні, відпустки, норми праці та відпочинку та інше). В підрядних правовідносинах виконавець не користується такими пільгами; 3) оплата в підрядному договорі здійснюється за результат, а в трудовому - за процес виконання роботи; 4) підрядник самостійно визначає порядок, способи досягнення результату, а робітнику це встановлює роботодавець; 5) строк виконання певної роботи в цивільному договорі має істотне значення, а в трудовому робота може виконуватись протягом невизначеного часу; 6) ризик випадкового знищення матеріалу, результату робіт і інші ризики несе підрядник, а в трудовому договорі - роботодавець; 7) підрядні договори можуть виконувати як фізичні особи так і юридичні з залученням до виконання і інших осіб, в трудовому - робота виконується фізичною особою - робітником тільки особисто.
Таким чином, договір підряду може укладатись для задоволення потреб суб'єкта господарювання, не пов'язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види діяльності позивача: код КВЕД 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; код КВЕД 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Водночас, відповідно до Випуску №65 "Торгівля та громадське харчування", Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 20.08.1999 №918, продавець хліба та хлібобулочних виробів: Приймає хліб і хлібобулочні вироби. Перевіряє їх кількість, масу і якість, якість тари та упаковки, термін витримування виробів після виходу з печі, правильність оформлення рахунка-фактури, накладної. Розміщує хліб і хлібобулочні вироби по місцях зберігання. Підготовляє хліб та хлібобулочні вироби до продажу: поповнює запаси і викладає хліб і хлібобулочні вироби на робочому місці, в шафах або на горках; розміщує інвентар, пакувальний матеріал; прикріплює ярлики цін; перевіряє і встановлює ваги, підготовляє ножі, інший інструмент. Нарізає хліб. Продає хліб та хлібобулочні вироби. Збирає після продажу шматки хліба, сухарні крихти в спеціальні ящики, здає їх в установленому порядку.
Продавець 3-го, 4-го та 5-го розряду, згідно вказаного вище Довідника професій, має наступні завдання та обов'язки: бере участь у прийманні товарів: перевіряє заповнення тарних одиниць, їх кількість та вагу, підраховує штучні товари, перевіряє якість за результатами зовнішнього огляду. Забезпечує зберігання товарів за кількістю та якістю. Готує товари до продажу: перевіряє цілісність пакування; розпаковує із зовнішньої тари; перевіряє наявність маркувальних даних і якість після зберігання; перебирає, протирає, зачищає, нарізує, фасує товари; забезпечує наявність відповідно оформлених цінників; розміщує і викладає товари за групами, видами, сортами з додержанням правил товарного сусідства. Готує робоче місце до роботи: встановлює і перевіряє справність ваговимірювальних приладів, електронного контрольно-касового апарату, виробничого інвентарю, інструментів; отримує і готує пакувальний матеріал. Пропонує і показує товари. Консультує покупців про властивості, смакові особливості, кулінарне призначення та харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також супутні товари. Нарізає, зважує і упаковує товари, підраховує вартість покупки, перевіряє реквізити чека, видає покупку. Підраховує гроші, здає їх в установленому порядку. Прибирає нереалізовані товари і тару. Готує товари до інвентаризації. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів і терміни реалізації продуктів (що швидко та надто швидко псуються). Бере участь в оформленні прилавкових вітрин. Ознайомлюється з асортиментом товарів на складі, бере участь у прийманні товарів. Повідомляє відповідальну особу про надходження товарів, що не відповідають маркуванню, не мають штрихового коду, посвідчення про якість (сертифікат якості). Вилучає нестандартні, деформовані, забруднені товари. Заповнює і прикріплює ярлики цін до товарів. Консультує покупця про ціну, властивості, смакові якості, кулінарне призначення і харчову цінність товарів. Пропонує взаємозамінні і нові товари, а також товари супутнього попиту. Контролює своєчасне поповнення робочого запасу товарів, стежить за строками реалізації продуктів, що швидко і надто швидко псуються. Оформляє прилавкові та внутрішньомагазинні вітрини. Складає і оформляє подарункові і святкові набори. Вивчає попит покупців. Бере участь у складанні товарних звітів. Звіряє суми, отримані від реалізації товарів, з показаннями касових лічильників. Бере участь в інвентаризації товарів. Одержує товари зі складу. Визначає якість товарів за органолептичними ознаками. Перевіряє і відбирає товари, які не підлягають прийманню за наявними дефектними ознаками. Відбирає зразки товарів для лабораторного аналізу. Вивчає і узагальнює дані про попит споживачів. Складає заявки на ремонт торгово-технологічного обладнання та електронних контрольно-касових апаратів. Проводить інвентаризацію. Складає товарні звіти, акти на брак, пересортицю товарів, акти приймання та здавання під час передавання матеріальних цінностей. Вирішує спірні питання із споживачами. Керує роботою продавців нижчої кваліфікації та учнів.
Отже, договір від 08.10.2019 №1 передбачає виконання обов'язків, властивих найманому працівнику згідно класифікатора професій, і спрямований не на досягнення кінцевого результату, а на процес виконання функцій.
Разом з тим, в матеріалах справи знаходяться пояснення ОСОБА_2 від 09.10.2019, у яких остання повідомила, що 09.10.2019 другий день стажується на посаді продавця продовольчих товарів.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають ознаки трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником.
Згідно з частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою №413 передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Оскільки позивач не дотримався вимог статті 24 Кодексу законів про працю України та Постанови №413, тому відповідач правомірно наклав на позивача штраф у розмірі 125190,00 грн.
Крім цього, суд враховує, що на етапі початку інспекційного відвідування суб'єкт господарювання може реалізувати своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе шляхом недопуску посадових осіб до перевірки.
Допуск до перевірки відбувся, інспекційне відвідування проведене, а вперше позиція незгоди позивача з призначеним інспекційним відвідуванням висловлена ним вже після початку його проведення, що свідчить про безпідставність доводів про порушення відповідачем під час здійснення інспекційного відвідування вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень при призначенні такої перевірки.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі №140/391/19.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно задовольнити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)
Головуючий суддя О.Л. Польовий