Іменем України
30 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5220/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Басової Н.М.
при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Петрощук К.В.,
представника відповідача: Карташової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якому позивач просив суд визнати наказ Головного управління ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 про продовження документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 протиправним та скасувати його повністю (а.с.3-7).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 28.10.2019 №270 було постановлено, провести документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, перевірку розпочати з 14.11.2019, тривалістю десять робочих днів. Наказом ГУ ДПС у Луганській області від 25.11.2019 №401 було постановлено продовжити документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , призначеної на підставі наказу ГУ ДПС у Луганській області від 28.10.2019 №270 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки», на п'ять робочих днів з 28.11.2019. В подальшому, наказом ГУ ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 було постановлено продовжити документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , призначеної на підставі наказу ГУ ДПС у Луганській області від 28.10.2019 №270 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки», на п'ять робочих днів з 05.12.2019.
Позивач вказує, що всі документи, які були необхідні для проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, були надані ГУ ДПС у Луганській області, що підтверджується актом надання документів для перевірки. Таким чином, при постановлені наказу ГУ ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 було порушено вимоги ПК України, а саме приписи п. 82.1 ст. 82 ПК України, де зазначено, що перевірка може бути продовжена щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів.
Оскільки ГУ ДПС у Луганській області було продовжено документальну планову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ ДПС у Луганській області від 25.11.2019 №401, то наказ ГУ ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 є незаконним та необґрунтованим, оскільки приписи п. 82.1 ст. 82 ПК України не передбачають можливість повторного продовження документальної планової невиїзної перевірки понад строки встановлені законом.
Як наслідок позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав, до канцелярії суду надав відзив від 28.12.2019, в якому заперечував у задоволенні позову (а.с.38-42).
В обґрунтування відзиву зазначив, що позивача включено до III розділу плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Головного управління ДПС у Луганській області на листопад 2019 року.
28.10.2019 відповідачем прийнято наказ № 270 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, тривалістю 10 робочих днів, починаючи з 14.11.2019.
Наказом від 28.10.2019 №270 для проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача створено робочу групу у складі працівників Головного управління ДПС у Луганській області.
28.10.2019 позивачу направлене письмове повідомлення №100 про проведення документальної планової невиїзної перевірки на підставі наказу від 28.10.2019 № 270, з зазначенням дати початку та місця проведення такої перевірки (з 14.11.2019), та копію наказу від 28.10.2019 № 270, які отримані позивачем 30.10.2019. Крім того, 28.10.2019 позивачу направлено лист (вих.№ФОП-777/12-32-33-04), яким запропоновано платнику податків в порядку статті 85 ПК України надати на адресу відповідача перелік документів (15 пунктів), що належать до предмету перевірки.
14.11.2019 відповідачем розпочато проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача. 14.11.2019 позивачем надані документи для перевірки, а саме: книга доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (2 шт.); відомості нарахування та виплати заробітної плати за 2017 та 2018 роки (2 папки); податкові накладні видані за періоди 01-08.2017, 09-12.2017, 01-07.2018, 08-12.2018 (4 папки ); подорожні листи за періоди 01-03.2017, 04-08.2017, 09-12.2017, 01-06.2018, 07-09.2018,10-12.2018 (6 папок); страховки, АсМАП, ПЛАТОН та інші за періоди 01-06.2017, 07-12.2017, 01-05.2018, 06-09.2018, 10-12.2018 (5 папок); звіти за 2017 та 2018 роки (2 папки); акти списання ТМЦ за 2017 та 2018 роки (2 папки); акти списання ГСМ за 2017 та 2018 роки (2 папки); податкові накладні отримані за періоди 01-09.2017, 10-12.2017, 01-10.2018, 11-12.2018 (4 папки); виписки банку за періоди 01-08.2017, 09-12.2017, 01-07.2018, 08-12.2018 (4 папки); авансові звіти за періоди 01-03.2017, 04-06.2017, 07-09.2017, 10-11.2017, 12.2017, 01-03.2018,04-06.2018, 07-08.2018, 09-10.2018, 11-12.2018 (10 папок); поставники за періоди 01-05.2017, 06-09.2017, 10-12.2017, 01-06.2018, 07-10.2018, 11-12.2018, за 2017 автокард, ординол, 2018 интеркард (6 папок); акти виконаних робіт за періоди 01-05.2017, 06-09.2017, 10-12.2017, 01-05.2018, 06-08.2018, 09-12.2018 (6 папок).
Оскільки платником податків 14.11.2019 було надано лише частину документів, то 22.11.2019 позивач супроводжуючим листом від 22.11.2019 № 22/11-1 (вх. від 22.11.2019 № ДПС-ФОП/7160) додатково надав первинні документи, пов'язані з використанням праці найманих працівників та по розрахунках з постачальниками, а саме: копії трудових договорів з найманими працівниками (22 арк.), акти звірки розрахунків за 2017 та 2018 роки з ТОВ «ТРАНЗИТ-СЕРВІС АСЦ» (24 арк.), заборгованість перед постачальниками за отримані товарно - матеріальні цінності та послуги та суми передплати станом на 01.01.2017 та на 31.12.2018 (1 арк.).
25.11.2019 відповідачем прийнято наказ від 25.11.2019 №401 «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки», на 5 робочих днів, починаючи з 28.11.2019 року, який вручено позивачу 26.11.2019.
Одночасно, позивачу, 26.11.2019 вручено особисто лист виx. від 25.11.2019 № ФОП-1181/12-32-33-04, в якому запропоновано надати письмові пояснення щодо віднесення зазначених транспортних засобів, які використовуються у підприємницькій діяльності, до основних засобів подвійного призначення перелік транспортних засобів, а також надати первинні документи: ліцензію про надання транспортних послуг, у т.ч. надання міжнародних транспортних послуг; залишки товарів станом на 31.12.2016, 31.12.2017, 31.12.2018, з вказанням показників вартості кожного товару окремо; накази про затвердження норм використання мастильних матеріалів (олива); накази про за затвердження норм експлуатації автошин; письмові пояснення щодо віднесення до складу валових витрат вартості ремонтів автомобілів за актами надання послуг від 22.08.2018 № 436 на суму 6120,00 грн, у т.ч. ПДВ - 1020,00 грн, та від 21.12.2018 № 610 на суму 55176,60 грн, у т.ч. ПДВ - 9196,10 грн.
Станом на 02.12.2019 запитувані документи позивачем до перевірки не надано, у телефонній розмові позивач повідомила, що перебуває у м.Києві та надати запитувані документи не має можливості.
Враховуючи, що за 2 дні до завершення періоду документальної планової невиїзної перевірки позивача, який продовжено згідно наказу від 25.11.2019 № 401 до 04.12.2019, позивачем не надано до перевірки запитувані первинні документи, що підтверджують показники «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції» додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, робочою групою Головного управління ДПС у Луганській області складено акт від 02.12.2019 № 218/12-32-33-04/ НОМЕР_1 «Про ненадання документів перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )», відповідачем прийнято рішення про продовження строків документальної планової невиїзної перевірки позивача.
02.12.2019 відповідачем прийнято наказ від 02.12.2019 № 431 «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки», на 5 робочих днів, починаючи з 05.12.2019, який вручено позивачу 04.12.2019.
03.12.2019 позивач на лист від 25.11.2019 надав письмову відповідь виx. від 03.12.2019 №.03/12-1, до якої додавалися наступні документи: засвідчена копія ліцензії про надання транспортних послуг, міжнародних транспортних послуг та інформаційна довідка про залишки товарів станом на 31.12.2016, 31.12.2017, 31.12.2018. Проте, у письмовому поясненні позивач детально не уточнив автомобілі, на які встановлені запасні частини згідно актів від 22.08.2018 № 436 та від 21.12.2018 № 610, та зазначив, що запитувані накази про затвердження норм використання мастильних матеріалів (олива) та про затвердження норм експлуатації автошин, до перевірки ним не надано.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачу направлено лист виx. від 03.12.2019 № ФОП-1296/12-32-33-04-11, яким запропоновано терміново надати письмові пояснення та первинні документи щодо: джерела надходження готівкових коштів, які були надані найманим працівникам під звіт; накази на відрядження по найманим працівникам; накази на встановлення суми добових на території України та за кордоном; розрахунки добових як у національній валюті так і в валюті, терміново надати розрахунок добових по кожному авансовому звіту, використання корпоративних чи особистих платіжних карток для авансування працівників, надати номери карткових рахунків по яким перераховувався аванс працівникам, розширений склад задекларованих за 2017-2018 роки витрат по видам витрат, а також повторно нагадано про необхідність надання пояснень та первинних документів: залишки товарів станом на 31.12.2016, 31.12.2017, 31.12.2018, з вказанням показників вартості кожного товару окремо: накази про затвердження норм використання мастильних матеріалів (олива); накази про за затвердження норм експлуатації автошин; письмові пояснення щодо віднесення до складу валових витрат вартості ремонтів автомобілів за актами надання послуг від 22.08.2018 № 436 та від 21.12.2018 № 610 (вручено 09.12.2019).
Станом на 04.12.2019, на день завершення перевірки, яку було продовжено згідно наказу від 25.11.2019 № 401, позивачем не надано до перевірки у повному обсязі запитувані первинні документи.
04.12.2019 робочою групою Головного управління ДПС у Луганській області складено акт від 04.12.2019 № 264/12-32-33-04/ НОМЕР_1 «Про ненадання документів перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )».
В подальшому, як зазначає відповідач, позивачем, в порушення вимог пункту 85.2 статті 85 ПК України, незважаючи на продовження строків перевірки, відповідно до підпункту 82.1 статті 82 ПК України, згідно наказу від 02.12.2019 № 431 «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки», на 5 робочих днів, починаючи з 05.12.2019 по 11.12.2019, документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, у повному обсязі не надано.
18.12.2019 відповідачем, за результатами проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача, складено акт № 307/12-32-33-04/2719907241 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, який 19.12.2019 особисто отримано представником позивача - адвокатом Петрощук Катериною.
Таким чином, як вказує відповідач, Головним управлінням ДПС у Луганській області з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України було розпочато проведення планової перевірки на підставі наказу від 28.10.2019 № 270 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки».
Також, позивача своєчасно, з дотриманням вимог підпункту 82.1 статті 82 ПК України, було повідомлено про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки, призначеної наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 28.10.2019 № 270, яку робочій групі Головного управління ДПС у Луганській області неможливо було закінчити у встановлений термін - 10 робочих днів, починаючи з 14.11.2019 по 27.11.2019, з причин, що не залежали від виконання ними своїх службових обов'язків, а саме: у зв'язку з ненаданням платником податків первинних документів, що стосуються предмета перевірки. Також позивачу своєчасно було вручено копії наказів Головного управління ДПС у Луганській від 25.11.2019 № 401 та від 02.12.2019 № 431 «Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки», на п'ять робочих днів, починаючи з 28.11.2018 по 04.12.2019, та з 05.12.2019 по 11.12.2019, відповідно.
Оскільки платником податків відбувся допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, за результатами якої складено акт № 307/12-32-33-04/2719907241 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, то на даний час наказ від 02.12.2019 № 431 «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки» вже реалізований, а отже, вичерпав свою дію, оскільки є актом одноразового застосування та індивідуальної дії та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представником позивача 16.01.2020 до канцелярії суду було надано відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги та зазначив, що допуск відповідача до проведення перевірки не може свідчити про законність та обґрунтованість подальших дій або бездіяльності податкового органу. Будь-які дії або бездіяльність, які приймаються відповідачем в формі рішень, актів необхідно оцінювати окремо, враховуючи при цьому процедуру та мотиви їх прийняття. Також акцентував свою увагу на тому, що приписи п.82.1 ст.82 ПК України не передбачають можливість повторного продовження документальної планової невиїзної перевірки понад строки встановлені законом (а.с.127-132).
27.01.2020 відповідачем до канцелярії суду було надано заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що продовження строків проведення перевірки відбулось правомірно на підставі п.44.7 статті 44 ПК України, оскільки позивач надав первинні документи менше ніж за три дні до дня завершення перевірки (а.с.140-144).
Ухвалою суду від 13.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.1).
В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив, надали суду пояснення аналогічні позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , є фізичною особою-підприємцем, яка зареєстрована 10.09.2001 Сєвєродонецькою міською радою та основним видом діяльності є: 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н.в.і.у., 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів; в стані припинення не перебуває (а.с.147-148).
Позивача включено до III розділу плану - графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Головного управління ДПС у Луганській області на листопад 2019 року, як платника податків-фізична особа за І групою. Задекларована сума одержаного доходу за 2017 рік склала 10,4 млн грн, з 2018 рік - 14,12 млн грн (а.с.149). Вказані обставини сторонами не оскаржуються.
28.10.2019 відповідачем видано наказ №270, відповідно до якого на виконання вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, на підставі п.77.1 ст.77, ст.79, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.2 ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та згідно плану - графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб - підприємців на листопад 2019 року наказано провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та перевірку розпочати з 14.11.2019 тривалістю 10 робочих днів (а.с.10-11).
28.10.2019 за №100 відповідачем винесено повідомлення про проведення документальної планової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 14 листопада 2019 року (а.с.46).
Листом від 28.10.2019 №ФОП-777/12-32-3304-11 відповідач повідомив позивача, що буде розпочато документальну планову невиїзну перевірку з 14.11.2019 тривалість 10 робочих днів та просив надати документи, що належать до предмета перевірки (а.с.48-50).
Вищевказаний лист направлено на адресу позивача 29.10.2019 та отримано останнім 30.10.2019 (а.с.47).
14.11.2019 позивачем надані документи для перевірки, а саме: книга доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (2 шт.); відомості нарахування та виплати заробітної плати за 2017 та 2018 роки (2 папки); податкові накладні видані за періоди 01-08.2017, 09-12.2017, 01-07.2018, 08-12.2018 (4 папки ); подорожні листи за періоди 01-03.2017, 04-08.2017, 09-12.2017, 01-06.2018, 07-09.2018,10-12.2018 (6 папок); страховки, АсМАП, ПЛАТОН та інші за періоди 01-06.2017, 07-12.2017, 01-05.2018, 06-09.2018, 10-12.2018 (5 папок); звіти за 2017 та 2018 роки (2 папки); акти списання ТМЦ за 2017 та 2018 роки (2 папки); акти списання ГСМ за 2017 та 2018 роки (2 папки); податкові накладні отримані за періоди 01-09.2017, 10-12.2017, 01-10.2018, 11-12.2018 (4 папки); виписки банку за періоди 01-08.2017, 09-12.2017, 01-07.2018, 08-12.2018 (4 папки); авансові звіти за періоди 01-03.2017, 04-06.2017, 07-09.2017, 10-11.2017, 12.2017, 01-03.2018,04-06.2018, 07-08.2018, 09-10.2018, 11-12.2018 (10 папок); поставники за періоди 01-05.2017, 06-09.2017, 10-12.2017, 01-06.2018, 07-10.2018, 11-12.2018, за 2017 автокард, ординол, 2018 интеркард (6 папок); акти виконаних робіт за періоди 01-05.2017, 06-09.2017, 10-12.2017, 01-05.2018, 06-08.2018, 09-12.2018 (6 папок), - що підтверджується актом надання документів для перевірки ФОП ОСОБА_2 , підписаний як позивачем так і співробітниками ГУ ДПС України у Луганській області (а.с.57).
Листом від 22.11.2019 №22/11-1 позивач з посиланням на запит ГУ ДПС у Луганській області №ФОП-777/12-32-3304-11 надала додатково документи, а саме: трудові договори між працівниками та ФОП ОСОБА_1 на 22 арк., акти звірки розрахунків за 2017 та 2018 роки з ТОВ «ТРАНЗИТ-СЕРВІС АСЦ» на 24 арк. та заборгованість перед постачальниками за отримані ТМЦ за послуги та суми передплати станом на 01.01.2017 та на 31.12.2018 на 1 арк. (а.с.58).
Наказом відповідача від 25.11.2019 №401 продовжено термін проведення перевірки позивача на п'ять робочих днів з 28.11.2019 на підставі п.82.2 ст.82 ПК України, який отримано позивачем особисто 26.11.2019, про що свідчить його підпис (а.с.12,51).
25.11.2019 листом за №ФОП-1181/12-32-99-04 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу №270 буде проведено перевірку підприємницької діяльності за період 2017-2018 року та просив надати письмові пояснення щодо віднесення зазначених у переліку транспортних засобів, які використовувались у підприємницькій діяльності та надати відповідні документи (а.с.52-57).
02.12.2019 відповідачем складено Акт №218/12-32-33-04/2719907241 про ненадання документів до перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.59-61).
Наказом відповідача від 02.12.2019 №431 продовжено термін проведення перевірки позивача на п'ять робочих днів з 05.12.2019 на підставі п.82.2 ст.82 ПК України (а.с.13,62).
Вищевказаний наказ направлено на адресу позивача 03.12.2019 та отримано останнім 04.12.2019 (зворотній бік а.с.62).
03.12.2019 листом за №ФОП-1296/12-32-04-11 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу №270 буде проведено перевірку підприємницької діяльності за період 2017-2018 року та просив надати письмові пояснення та відповідні документи (а.с.71-72).
Вищевказаний лист направлено на адресу позивача 04.12.2019 та отримано останнім 09.12.2019 (зворотній бік а.с.71).
03.12.2019 листом Вих.№03/12-1 позивач з посиланням на лист №ФОП-1181/12-32-3304 від 25.11.2019 щодо надання пояснень повідомила, що під час здійснення господарської діяльності в період часу 2017-2018 років, остання не використовувала легкові та вантажні автомобілі. Також повідомила про відсутність на обліку подвійного призначення в перевіряємому періоді. Крім того, просила надати інформацію за який саме період господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 потрібні розпорядчі документи (а.с.63-64).
До листа від 03.12.2019 Вих.№03/12-1 позивач долучила копію ліцензії про надання транспортних послуг, міжнародних транспортних послуг та інформаційну довідку про залишки товарів станом на 31.12.2016, 31.12.2017 та 31.12.2018 (а.с.65-69,70).
04.12.2019 відповідачем складено Акт №264/12-32-33-04/2719907241 про ненадання документів перевірки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.73-74).
18.12.2019 ГУ ДПС у Луганській області складено Акт №307/12-32-33-04/2719907241 «Про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, яким встановлено позивачу порушення передбачені Податковим кодексом України та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с.75-119).
Позивач вважає наказ Головного управління ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 про продовження документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки приписи п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України не передбачають можливість повторного продовження документальної планової невиїзної перевірки понад строки встановлені законом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим Кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який застосовується судом в редакції чинній на час дії спірних правовідносин.
Згідно з вимогами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбаченим ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірки інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік (пункт 77.2 статті 77 ПК України).
Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (пункт 77.4 статті 77 ПК України).
Відповідно до пункту 77.7 статті 77 ПК України строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 ПК України.
Згідно пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до статті 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Відповідно до пункту 44.7 статті 44 ПК України, у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
Згідно абзацу 3 частини 3 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 має трудові відносини з фізичним особами у кількості п'ятнадцять осіб, а задекларована сума одержаного доходу за 2017 рік склала 10,4 млн грн, за 2018 рік - 14,12 млн грн (а.с.16-30,149).
Таким чином позивач відноситься до суб'єктів малого підприємництва і тривалість проведення перевірки відносно нього не повинна перевищувати 10 робочих днів, а строк продовження перевірки - не більш як на 5 робочих днів.
Оскаржуваний наказ відповідача відновиться до актів індивідуальної дії, тому при оскарженні акту індивідуальної дії суд зобов'язаний перевірити його на відповідність таких критеріїв та чи прийнятий він: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системно проаналізувавши вказані вище норми права та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що стаття 82 ПК України визначає лише тривалість строків проведення та продовження проведення перевірок. При цьому підстави для їх проведення та продовження строків проведення регламентуються зовсім іншими статтями ПК України і при прийнятті рішення про продовження строків проведення перевірки податковий орган зобов'язаний аргументувати в своєму наказі, які саме підстави, передбачені ПК України, застосовуються в тому чи іншому випадку. Також загальний строк продовження проведення перевірок контролюючим органом чітко визначений статтею 82 ПК України і жодною нормою ПК України не передбачено право контролюючого органу продовжувати строки проведення перевірок понад встановлені статтею 82 ПК України строки.
Так, оглядом наказу ГУ ДПС у Луганській області від 02.12.2019 №431 «Про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки», судом встановлено, що відповідач при прийнятті вказаного наказу керувався виключно пунктом 82.2 ст.82 ПК України, який, як вже зазначав суд, регулює лише тривалість строку продовження перевірки, тобто лише кількість днів, на які можливо продовжити проведення перевірки, і жодним чином в наказах не зазначено підстав та норму ПК України, яка регулює ці підстави та надає право контролюючому органу продовжити ці строки проведення перевірки.
При цьому, лише у відзиві відповідач зазначив, що підставами для продовження строку проведення перевірки стали підстави визначені пунктом 44.7 статті 44 ПК - платник податків надав документи менше ніж за три дні до дня її завершення.
Однак, як вбачається з акту від 02.12.2019 №218/12-32-33-04/2719907241 «Про ненадання документів до перевірки ФОП Муштай С.І.», посадові особи контролюючого органу констатують факт ненадання платником податків за 2 дні до завершення періоду проведення планової перевірки станом на 02.12.2019 запитуваних контролюючим органом документів.
Тобто, посадові особи відповідача фіксують факт ненадання позивачем документів, а пункт 44.7 статті 44 ПК надає право контролюючому органу продовжити строки проведення перевірки у разі надання документів, але менше ніж за три дні до дня завершення проведення перевірки, що є зовсім різними подіями і факт ненадання документів аж ніяк не може трактуватися як факт подання менше ніж за три дні до дня завершення проведення перевірки.
Вказані обставини свідчать про те, що: по-перше, в оскаржуваному позивачем наказі відповідача від 02.12.2019 №431 не зазначено правової підстави для проводження строку проведення перевірки; по-друге, підстави, зазначені у відзиві, для продовження проведення перевірки суперечать подіям, які відображені в акті від 02.12.2019 №218/12-32-33-04/ НОМЕР_1 «Про ненадання документів до перевірки ФОП ОСОБА_1 », що в свою чергу, виключає можливість податкового органу посилатись на пункт 44.7 статті 44 ПК України; по-третє, максимальний строк, на який може бути продовжено проведення перевірки, передбачений в статті 82 ПК України по відношенню до позивача, був вже використаний відповідачем шляхом продовження строку проведення перевірки наказом від 25.11.2019 №401, а тому жодних правових підстав для ще одного продовження строку проведення перевірки відносно позивача відповідач не мав.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що наказ відповідача від 02 грудня 2019 року №431 про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи відповідача про те, що наказ вже є реалізованим та таким, що вичерпав свою дію, оскільки є актом одноразового застосування та індивідуальної дії, у зв'язку з чим визнання протиправним вказаного наказу не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, адже права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки, суд вважає безпідставними.
Так, норми ПК України зазначені судом вище і які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулась така перевірка на час розгляду справи. Крім того, право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 по справі №820/19845/14 від 21.03.2018 по справі №812/602/17 та Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14. Саме вказані правові висновки суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує при розгляді даної справи.
Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 12.04.2019 по справі № 805/3873/17-а, від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16, від 17.04.2018 у справі № 826/12612/17, від 20.06.2018 у справі № 818/48/16, від 30.11.2018 у справі № 804/1297/16, від 17.04.2019 у справі № 825/1439/17, від 17.04.2019 у справі № 825/1439/17, від 20.06.2018 у справі № 818/48/16, є неприйнятними з огляду на те, що всі вони стосувались проведення виїзних перевірок, і саме в цьому випадку оскарження наказу про проведення виїзної перевірки при допуску контролюючого органу до перевірки не є належним способом захисту порушених прав позивача.
Суд звертає увагу відповідача на те, що ним була проведена планова невиїзна документальна перевірка, що вже унеможливлює застосувати зазначені у вказаних вище постановах Верховного Суду правові висновки.
Питання щодо того, чи в повному обсязі позивач надав відповідачу запитувані для перевірки документи, суд не вирішує, оскільки воно жодним чином не впливає на правомірність прийнятого відповідачем наказу від 02 грудня 2019 року №431.
Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним наказу від 02 грудня 2019 року №431 про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Отже позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 1921,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №909 від 06 грудня 2019 року (а.с.2).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Луганській області від 02 грудня 2019 року №431 про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 43143746, місце знаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків,72) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст повного судового рішення складено 04 лютого 2020 року.
Суддя Н.М. Басова