Іменем України
24 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4217/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Пляшкової К.О.,
за участю
секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,
позивача ОСОБА_1 .,
представника відповідача Курганова (довіреність від 16.05.2019 № 42-Д, положення про відділ, посадова інструкція),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Луганського окружного адміністративного суду 25 вересня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Сєвєродонецької міської ради (далі - перший відповідач, міська рада), секретаря Сєвєродонецької міської ради Ткачука Вячеслава Петровича (далі - другий відповідач, секретар міської ради) з такими вимогами:
1) визнати протиправним і скасувати розпорядження міського голови від 30.08.2019 № 289-К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови»;
2) визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05.09.2019 № 4053 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»;
3) визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05.09.2019 № 4054 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»;
4) визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05.09.2019 № 4055 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »;
5) визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05.09.2019 № 4056 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_1 »;
6) поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 06.09.2019;
7) стягнути з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до рішення Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2238 позивач до 22.12.2018 обіймав посаду першого заступника міського голови.
На 54-ій (позачерговій) сесії Сєвєродонецької міської ради VII скликання 22.12.2018 міською радою прийнято ряд незаконних рішень, направлених на незаконне звільнення позивача з займаної посади, а саме: № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому та затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі позовні вимоги задоволенні частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; визнано протиправним та скасовано підпункт 1.1 пункту 1 рішення Сєвєродонецької міської ради № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого оправами виконкому та затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому» в частині звільнення ОСОБА_1 ; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови з 22.12.2018.
Однак, не бажаючи поновлювати порушені права позивача та фактично виконувати судове рішення, 13.04.2019 Сєвєродонецькою міською радою прийнято ряд незаконних рішень, а саме: № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»; № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; № 3537 «Про звільнення першого заступника міського голови Слєсарєва І. ОСОБА_2 ».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі № 360/1798/19 за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.
Проте, в черговий раз не бажаючи поновлювати порушені права позивача та фактично виконувати судове рішення, 30.08.2019 та 05.09.2019 секретарем міської ради Ткачуком В.П. та Сєвєродонецькою міською радою прийняті незаконні рішення, а саме: розпорядження міського голови № 289-К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови»; рішення міської ради № 4053 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»; рішення міської ради № 4054 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»; рішення міської ради № 4055 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »; рішення міської ради № 4056 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_3 . ОСОБА_2 ».
Позивач зазначає, що дані рішення прийняті відповідачами з грубими порушеннями вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», регламенту Сєвєродонецької міської ради VII скликання, затвердженого рішенням міської ради від 09.01.2019 № 3018, з порушенням порядку скликання, проведення сесії та ухвалення рішень, за відсутності підстав та їх прийняття, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.
Ухвалою від 30 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 3073,60 грн (т. 1 арк. спр. 43-44).
Позивачем 08 жовтня 2019 року подано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3073,60 грн (т. 1 арк. спр. 48).
Ухвалою від 15 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження (т. 1 арк. спр. 1-3).
Від представника Сєвєродонецької міської ради 04 листопада 2019 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог повністю з таких підстав (т. 1 арк. спр. 55-57).
З метою дотримання визначеного чинним законодавством обов'язку щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, на виконання рішення суду у справі № 360/1798/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови, розпорядженням міського голови від 30.08.2019 поновлено позивача на посаді першого заступника міського голови з 16.04.2019. До трудової книжки позивача відповідний запис не внесений, оскільки ні Конституція України, ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділяє відповідачів повноваженнями примусу щодо витребування у фізичної особи трудової книжки, тільки у разі звернення ОСОБА_1 до міської ради з вимогою внести відповідні записи до трудової книжки, такі записи будуть внесені.
Про поновлення позивача на посаді та винесення міським головою відповідного розпорядження позивача повідомлено листом від 30.08.2019 № 4782.
Проте, незважаючи на добровільне виконання першим відповідачем рішення суду про поновлення на посаді, позивач на своє робоче місце 30.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019 не прибув, про що складено акти, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за прогул та звільнення з посади з 05.09.2019. При цьому, міська рада була позбавлена можливості зажадати від позивача пояснень з приводу порушення ним трудової дисципліни через відсутність останнього на робочому місці протягом тривалого часу.
Твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку скликання 69 позачергової сесії міської ради, відповідач вважає безпідставними, оскільки вважає, що відповідно до положень частини десятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та абзацу 2 статті 2.2 регламенту міської ради рішення про скликання сесії ради у виняткових випадках доводиться до відома депутатів не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення, питань, які передбачається внести на розгляд ради. У свою чергу, розпорядження міського голови № 333 про скликання шістдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради сьомого скликання на 05 вересня 2019 року було оприлюднено на сайті міської ради 04 вересня 2019 року о 15.00 год., тобто із дотриманням вказаних вимог.
Також представник відповідача заперечує порушення порядку ведення сесії в частині доповнення порядку денного під час її проведення, оскільки термінові питання, які вимагають невідкладного розгляду, можуть вноситися до порядку денного сесії під час її проведення (з голосу) за рішенням ради без попереднього узгодження до часу затвердження радою порядку денного в цілому.
Представник відповідача заперечує твердження позивача щодо поновлення його на неіснуючій посаді, оскільки міським головою до порядку денного 69 позачергової сесії міської ради проекти рішень «Про внесення змін до структури міської ради» та «Про внесення змін до штатних розписів міської ради», якими передбачено дві посади першого заступника міського голови.
Від позивача 12 листопада 2019 року надійшла відповідь на відзив (т. 1 арк. спр. 131-132).
Сєвєродонецька міська рада правом подання заперечення не скористалася.
Секретар Сєвєродонецької міської ради Ткачук В.П. не скористався правом подання заяв по суті справи.
Згідно з ухвалою від 26 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять календарних днів (арк. спр. 150).
Під час підготовчого провадження судом вирішено клопотання про залучення ОСОБА_4 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (т. 1 арк. спр. 137), про що постановлено ухвалу від 26 листопада 2019 року, якою у задоволенні клопотання відмовлено (т. 2 арк. спр. 142, 154-155).
Ухвалою від 18 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 арк. спр. 230-231).
Позивачем 24 січня 2020 року подано до суду заяву про часткову відмову від позову (т. 2 арк. спр. 10).
Згідно з ухвалою від 24 січня 2020 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог до секретаря міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови від 30.08.2019 № 289-К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови».
У вступному слові позивач підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на заперечення.
Представник відповідача у вступному слові заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Рішенням тридцять дев'ятої (позачергової) сесії міської ради від 31.01.2018 № 2238 ОСОБА_1 затверджено на посаду першого заступника міського голови (т. 1 арк. спр. 10).
Дослідженням копії витягу з трудової книжки позивача від 15.07.2008 серії НОМЕР_1 (т. 1 арк. спр. 39) встановлено, що у ній наявні такі записи про роботу позивача в Сєвєродонецькій міській раді, зокрема:
запис № 7 від 13.02.2018: затверджено на посаду першого заступника міського голови, рішення 39 сесії Сєвєродонецької міської ради від 31.01.2018 № 2238, розпорядження міського голови від 12.02.2018 № 67-К;
запис № 12 від 22.12.2018: звільнений у зв'язку з розпуском та достроковим припиненням повноважень виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання, частина перша статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення 54-ї сесії міської ради від 22.12.2018 № 3014.
На п'ятдесят четвертій (позачерговій) сесії міської ради 22.12.2018 прийнято такі рішення: № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання», № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради», № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міського голови, керуючого справами виконкому та затвердження заступників міського голови, керуючого справами виконкому».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення п'ятдесят четвертої (позачергової) сесії Сєвєродонецької міської ради Луганської області сьомого скликання від 22.12.2018 № 3012 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; від 22.12.2018 № 3013 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; підпункт 1.1. пункту 1 рішення від 22.12. 2018 року № 3014 «Про припинення повноважень та звільнення заступників міської голови/керуючого справами виконкому та затвердження заступників міською голови, керуючого справами виконкому» щодо припинення служби в органах місцевого самоврядування та звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника міського голови; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради з 22.12.2018; стягнуто з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.12.2018 по 11.04.2019 в сумі 75981,75 грн з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу в розмірі 21274,89 грн допущено до негайного виконання (т. 1 арк. спр. 11-19).
На шістдесят другій (позачерговій) сесії міської ради 13.04.2019 прийнято такі рішення: № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»; № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; № 3537 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_1 ».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі № 360/1798/19, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано пункти 1 та 3 рішення Сєвєродонецької міської ради від 13.04.2019 № 3534 «Про поновлення на посаді першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.»; від 13.04.2019 № 3535 «Про розпуск виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради VII скликання»; від 13.04.2019 № 3536 «Про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради»; від 13.04.2019 № 3537 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради з 16.04.2019; стягнуто з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 16.04.2019 по 29.08.2019 в сумі 93204,28 грн з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу допущено до негайного виконання (т. 1 арк. спр. 20-27).
Розпорядженням міського голови від 30.08.2019 № 289-К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови» поновлено позивача на посаді першого заступника міського голови з 16.04.2019 (т. 1 арк. спр. 31).
Розпорядженням міського голови від 03.09.2019 № 333 «Про скликання шістдесят дев'ятої (позачергової) сесії міської ради» скликано шістдесят дев'яту (позачергову) сесію міської ради на 05.09.2019 о 15 год. 00 хв., на розгляд якої винесено питання, зокрема: про затвердження структури виконавчих органів міської ради (№ 3); про затвердження штатного розпису працівників міської ради (№ 4), про умови оплати праці першого заступника міського голови Слєсарєва І. ОСОБА_2 (№ 5); про затвердження структури виконавчих органів міської ради в новій редакції (№ 6); про затвердження штатного розпису працівників міської ради в новій редакції (№ 7); про затвердження кількісного та персонального складу виконавчого комітету міської ради (№ 8) (т. 1 арк. спр. 32-33).
Вказане розпорядження оприлюднено на сайті міської ради 04.09.2019, що підтверджено скрін шотом офіційного веб сайту відповідача (т. 1 арк. спр. 34).
На шістдесят дев'ятій (позачерговій) сесії міської ради 05.09.2019, серед іншого, прийнято такі рішення:
№ 4050 «Про затвердження структури виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради», згідно з яким затверджено структуру виконавчих органів у наступній редакції, зокрема до структури увійшли два перших заступника міського голови (т. 1 арк. спр. 72-73);
№ 4051 «Про затвердження штатного розпису працівників Сєвєродонецької міської ради», згідно з яким затверджено штатний розпис на 2019 рік працівників Сєвєродонецької міської ради, яким передбачено 2 штатні посади першого заступника міського голови (т. 1 арк. спр. 69-71);
№ 4053 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва ОСОБА_5 . ОСОБА_6 .», яким застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та безпідставну відсутність на робочому місці протягом робочого дня 30.08.2019, що є порушенням розділу 5 «Робочий час і його використання. Час відпочинку» додатку 2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для посадових осіб, службовців і робітників виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» Колективного договору виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, який схвалено на загальних зборах трудового колективу 12.06.2015 і який набув чинності 30.06.2015, та розпорядження міського голови від 23.12.2011 № 539 «Про зміцнення трудової дисципліни у виконавчих органах Сєвєродонецької міської ради» (т. 1 арк. спр. 35);
№ 4054 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва ОСОБА_5 . ОСОБА_6 .», яким застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та безпідставну відсутність на робочому місці протягом робочого дня 02.09.2019, що є порушенням розділу 5 «Робочий час і його використання. Час відпочинку» додатку 2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для посадових осіб, службовців і робітників виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» Колективного договору виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, який схвалено на загальних зборах трудового колективу 12.06.2015 і який набув чинності 30.06.2015, та розпорядження міського голови від 23.12.2011 № 539 «Про зміцнення трудової дисципліни у виконавчих органах Сєвєродонецької міської ради» (т. 1 арк. спр. 36);
№ 4055 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 », яким застосовано до позивача захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та безпідставну відсутність на робочому місці протягом робочого дня 03.09.2019, що є порушенням розділу 5 «Робочий час і його використання. Час відпочинку» додатку 2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для посадових осіб, службовців і робітників виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» Колективного договору виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, який схвалено на загальних зборах трудового колективу 12.06.2015 і який набув чинності 30.06.2015, та розпорядження міського голови від 23.12.2011 № 539 «Про зміцнення трудової дисципліни у виконавчих органах Сєвєродонецької міської ради» (т. 1 арк. спр. 37);
№ 4056 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_1 », яким звільнено позивача з займаної посади першого заступника міського голови м. Сєвєродонецька 05.09.2019 у зв'язку з прогулом без поважних причин, пункт 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (т. 1 арк. спр. 38).
З протоколу шістдесят дев'ятої (позачергової) сесії VII скликання від 05.09.2019 слідує, що за пропозицією депутата міської ради ОСОБА_7 внести до порядку денного питання про застосування заходів дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е. та про його звільнення, за наслідками голосування пропозиція прийнята. Після доповіді секретаря міської ради, за результатами голосування за вказаними питаннями порядку денного прийнято відповідні рішення (т. 1 арк. спр. 171-186).
Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 30.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019 оформлено актами про відсутність на робочому місці, в яких зазначено, що позивач на робочому місці у вказані дні не з'явився, про причини своєї відсутності на робочому місці не повідомив (т. 1 арк. спр. 61, 62, 63).
З адресованого ОСОБА_1 листа міської ради від 30.08.2019 № 4782, направленого за адресою: квартал АДРЕСА_1 , встановлено, що міська рада повідомляє, що згідно з розпорядженням міського голови від 30.08.2019 № 289-К «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови» та на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 по справі № 360/1798/19 позивача негайно поновлено на посаді першого заступника міського голови з 30.08.2019. У зв'язку з тим, що позивач не прибув на робоче місце, просили надати роз'яснення причин неявки (т. 1 арк. спр. 60).
За даними фіскального чеку та повідомлення про причини повернення (досилання) вказаний лист направлено ОСОБА_1 30.08.2019 о 17 год. 30 хв., та повернуто без вручення 02.09.2019 із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання (т. 1 арк. спр. 60 зв.).
Дослідженням підпункту 5.2 розділу 5 «Робочий час і його використання. Час відпочинку» додатку 2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку для посадових осіб, службовців і робітників виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради» Колективного договору виконавчих органів Сєвєродонецької міської ради, зареєстрованого 30.06.2015 за № 38 встановлено, що робочий час посадових осіб, службовців, робітників з комплексного обслуговування й ремонту будинків міської ради починається щоденно о 8:00 годині та закінчується щодня о 17:00 годині (т. 1 арк. спр. 78-121).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 7, 10, 20 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організовує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Частинами першою, десятою статті 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Згідно з частинами першою, другою, восьмою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Спеціальним законом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III).
Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно з статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до статті 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2493-ІІІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2493-ІІІ прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою.
Частиною першою статті 20 Закону № 2493-ІІІ визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Статтею 139 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Згідно з статтею 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 147-1 Кодексу законів про працю України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина перша статті 148 Кодексу законів про працю України).
Статтею 149 Кодексу законів про працю України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З вищевикладеного слідує, що умовами притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни.
Тільки у разі виявлення порушення працівником трудової дисципліни, орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, оголошує наказом (розпорядженням, рішенням) стягнення.
У свою чергу адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження керівника (органу, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника) щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 КАС України має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінка рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на відповідність наведеним вище критеріям надається судом, виходячи зі змісту самого рішення.
Так, дослідженням змісту рішень міської ради від 05 вересня 2019 року № № 4053-4055 встановлено, що до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани за порушення трудової дисципліни та безпідставну відсутність на робочому місці протягом робочого дня 30.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019 відповідно.
Зі змісту рішення відповідача від 05 вересня 2019 року № 4056 слідує, що до ОСОБА_1 застосовано такий захід дисциплінарного стягнення, як звільнення, за таке порушення трудової дисципліни, як прогул. Однак, з цього рішення неможливо встановити, коли саме позивачем допущено таке порушення трудової дисципліни. Також зі змісту рішення слідує, що його прийнято з урахуванням рішень міської ради від 05 вересня 2019 року № № 4053-4055.
Таким чином, судом з'ясовано, що до позивача застосовано дисциплінарні стягнення за прогул.
У чинному законодавстві відсутнє визначення поняття «прогул». Однак, за загальним правилом під цим поняттям слід розуміти відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно чи сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.
Відповідно, існують дві умови, за одночасної наявності яких можливо стверджувати про порушення працівником трудової дисципліни та скоєння прогулу, а саме:
1) працівник не з'являється на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, при цьому не обов'язково підряд;
2) прогул відбувся без поважних причин.
Відсутність працівника на робочому місці мають підтверджувати відповідні документи, зокрема: доповідна записка відповідальної особи, акт про відсутність особи на робочому місці, табель обліку робочого часу тощо.
Про існування поважних причин відсутності працівника на робочому місці власник або уповноважений ним орган може дізнатися з письмових пояснень працівника, які він повинен зажадати від порушника трудової дисципліни.
Судом встановлено, що позивач не заперечує тих обставин, що дійсно 30.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019 він був відсутнім на робочому місці у міській раді.
Також позивач стверджує, що про прийняття відповідного розпорядження щодо поновлення його на посаді першого заступника міського голови, йому стало відомо тільки 05 вересня 2019 року у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду під час розгляду іншої адміністративної справи. До цього дня позивач не був обізнаний про прийняття відповідного рішення.
Існування у позивача обов'язку бути присутнім на робочому місці 30.08.2019, 02.09.2019, 03.09.2019 відповідач обґрунтовує тим, що на виконання вимог рішення суду від 29.08.2019 у справі № 360/1798/19 секретарем міської ради, виконуючим обов'язки голови міської ради прийнято розпорядження від 30.08.2019 № 289-К про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови м. Сєвєродонецька з 16.04.2019.
Однак, відповідач не надав суду жодних доказів, що позивача належним чином повідомлено про прийняття цього рішення, відповідно, виникнення у останнього обов'язку прибути на робоче місце та приступити до виконання своїх обов'язків.
Посилання представника відповідача на лист міської ради від 30.08.2019 № 4782, який повернувся до відповідача без вручення з незалежних від нього причин, як на доказ вжиття відповідачем належних заходів щодо повідомлення позивача про необхідність прибути за місцем роботи, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
По перше, як вже вище вказано, цей лист зданий відповідачем на пошту о 17 год. 30 хв. 30.08.2019, тобто після закінчення робочого дня, коли, за твердженнями представника відповідача, позивач вже мав бути присутнім на робочому місці.
По друге, зі змісту цього листа слідує, що відповідач одночасно з повідомленням про прийняття розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на посаді вимагає від останнього надання пояснень щодо відсутності на робочому місці 30.08.2019.
По третє, цей лист направлений не за місцем проживання чи перебування позивача. Так, на виконання вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у позовних заявах, з якими він звертався до Луганського окружного адміністративного суду, за якими відкрито провадження у справах № 360/181/19 та № 360/1798/19, ним зазначено своє місце проживання: АДРЕСА_2 . Таке місце проживання позивача відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено й у резолютивних частинах судових рішень у справах № 360/181/19 та № 360/1798/19. Твердження представника відповідача, що направлення цього листа здійснено за адресою, яка вказана ОСОБА_1 в особовій картці форми П-2 ДС при прийнятті на роботу, не спростовують тих обставин, що місце проживання позивача розташовано за іншою адресою, ніж та, що вказана в особовій картці позивача, про що відповідачу було достеменно відомо з судових рішень.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на строк зберігання поштового відправлення, яким направлений лист міської ради від 30.08.2019 № 4782, становить лише два дні з 30.08.2019 (день направлення) по 02.09.2019 (день повернення), що суперечить строкам зберігання поштових відправлень, визначеним Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що прийняття секретарем міської ради, виконуючим обов'язки міського голови розпорядження від 30.08.2019 № 289-К само по собі не вважається належним виконанням рішення суду від 29.08.2019 у справі № 360/1798/19, тому не може мати наслідком застосування до особи дисциплінарних стягнень за його невиконання. Таких висновків суд дійшов з огляду на нижченаведене.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 65 Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
У свою чергу, порядок ведення трудових книжок працівників визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція).
Відповідно до положень пункту 2.10. Інструкції у разі визнання недійсним запису про звільнення і переведення особи на іншу постійну роботу у разі незаконного її звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення такої особи на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення у трудову книжку вноситься такий запис: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». При зміні формулювання причини звільнення пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним» звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.
Таким чином, питання щодо поновлення працівника на посаді повинно вирішуватися шляхом видання розпорядження (наказу) про поновлення працівника на посаді з дати його звільнення на підставі рішення суду та внесення відповідних змін до трудової книжки поновлюваного працівника.
Отже, рішення суду, яким поновлено незаконно звільненого працівника, вважається виконаним з моменту видання відповідного акта органом, що прийняв незаконне рішення про звільнення працівника та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника.
Як слідує з матеріалів справи, зазначений вище порядок поновлення працівника на роботі відповідачем не дотриманий, оскільки до трудової книжки позивача не внесено відповідних записів про поновлення його на посаді.
Твердження представника відповідача про відсутність у міської ради можливості примусу щодо витребування у працівників трудових книжок, внаслідок чого неможливо внести запис про поновлення на роботі до трудової книжки такого працівника, суд до уваги не приймає, оскільки стаття 65 Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», якою визначено коли рішення про поновлення на роботі вважається виконаним, не містить будь-яких виключень.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не з'ясовано обставин щодо належного повідомлення позивача про поновлення його на посаді, а також його відсутності на робочому місці 30.08.2019, 02.09.2019 та 03.09.2019, тобто тих обставин, що мають вирішальне значення для прийняття рішень про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно, судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, неупередженості, розсудливості.
Крім того, зважаючи, що актами про відсутність ОСОБА_1 на своєму робочому місці відповідач підтверджує відсутність позивача на робочому місці тільки 30.08.2019, 02.09.2019 та 03.09.2019, за ці порушення трудової дисципліни на позивача рішеннями від 05 вересня 2019 року № № 4053-4055 накладено дисциплінарні стягнення у виді догани, суд дійшов висновку, що рішенням від 05 вересня 2019 року № 4056 до позивача повторно застосовано захід дисциплінарного стягнення за одне й те саме порушення трудової дисципліни, що є порушенням вимог статті 147 Кодексу законів про працю України.
Оскільки оскаржувані рішення відповідача не відповідають визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд визнає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
В межах спірних правовідносин відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними та скасування оскаржених рішень відповідача та поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено.
Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на попередній посаді, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 241-1 Кодексу законів про працю України строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.
З вище зазначеного можна дійти висновку, що день звільнення працівника вважається його останнім робочим днем.
Отже, оскільки рішенням Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05 вересня 2019 року № 4056 позивача звільнено з посади першого заступника міського голови з 05 вересня 2019 року, суд вважає, що цей день є останнім робочим днем, відповідно, поновлювати позивача на посаді першого заступника міського голови слід з наступного дня після звільнення - з 06 вересня 2019 року.
Вирішуючи питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та періоду його стягнення, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців першого, третього та четвертого пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішеннями Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 360/181/19 та від 29.08.2019 у справі № 360/1798/19, які набрали законної сили, встановлено, що останніми двома місяцями, що передували звільненню позивача, є жовтень 2018 року та листопад 2018 року. Загальна сума доходу позивача за період жовтень - листопад 2018 року становить 40523,64 грн, в тому числі за жовтень - 31630,00 грн та за листопад - 8893,64 грн, сума середньоденної заробітної плати складає 1013,09 грн.
Таким чином, при розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає за необхідне виходити з даних про розмір заробітної плати позивача, встановлених у вказаних судових рішеннях.
Вимушений прогул позивача слід обраховувати з 06.09.2019 по день ухвалення судового рішення - 24.01.2020.
У періоді вимушеного прогулу з 06.09.2019 по 24.01.2020 було 97 робочих днів (у вересні 2019 року - 17 робочих днів, у жовтні 2019 року - 22 робочі дні, у листопаді 2019 року - 21 робочий день, у грудні 2019 року - 21 робочий день, у січні 2020 року - 12 робочих днів).
Кількість робочих днів обрахована з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 № 7-р «Про перенесення робочих днів у 2019 році» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 № 995-р «Про перенесення робочих днів у 2020 році».
Таким чином, середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 по 24.01.2020 складає 98269,73 грн (97 робочих днів х 1013,09 грн (середньоденна заробітна плата)).
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Таким чином, Сєвєродонецька міська рада як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язана виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2019 по 24.01.2020 в сумі 98269,73 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Твердження представника відповідача, що середньоденна заробітна плата позивача має розраховуватися відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку № 100, виходячи виключно з посадового окладу позивача без врахування інших складових заробітної плати, а також відповідні довідки Сєвєродонецької міської ради б/н та б/д (т. 1 арк. спр. 122) та від 26.11.2019 № 6158 (т. 1 арк. спр. 141), суд відхиляє, оскільки положення цього пункту у даному випадку є незастосовними. Так, починаючи з 22 грудня 2018 року по 29 серпня 2019 року позивач не працював з вини відповідача, його поновлення на посаді за рішенням суду у справі № 360/181/19 носило суто формальний характер, що підтверджено рішенням суду у справі № 360/1798/19. За весь цей час вимушеного прогулу за судовими рішеннями на користь позивача стягнуто середній заробіток, який обраховано виходячи з середньоденної заробітної плати позивача у розмірі 1013,09 грн. Таким чином, останніми двома місцями роботи позивача, що передували звільненню, слід вважати жовтень-листопад 2018 року. Тому, суд вважає за необхідне розрахувати середньоденну заробітну плату позивача, виходячи з виплат за ці два місяці.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 22287,98 грн підлягає негайному виконанню. Сума стягнення, що підлягає виконанню обрахована судом, виходячи з кількості робочих днів у місяці наступному після місяця звільнення, помножених на середньоденний розмір заробітної плати позивача (22 робочі дні (жовтень 2019 року) х 1013,09 грн (середньоденна заробітна плата)).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до адміністративного суду з первісним позовом за сім позовних вимог немайнового характеру, дві з яких є похідними від вимоги, яка згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від оплати судовим збором, сплачений судовий збір як за чотири вимоги немайнового характеру у загальній сумі 3073,60 грн. Таким чином, розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру складає 768,40 грн.
Оскільки позивач відмовився від однієї вимоги немайнового характеру, яка не є ані вимогою, яка звільнена від оплати судовим збором, ані похідною від такої вимоги, судові витрати по сплаті судового збору за цю вимогу у сумі 768,40 грн згідно з ухвалою суду від 24 січня 2020 року покладені на позивача.
Оскільки всі інші вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем у сумі 2305,20 грн.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Сєвєродонецької міської ради (93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, будинок 32, код за ЄДРПОУ 26204220) про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05 вересня 2019 року № 4053 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.».
Визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05 вересня 2019 року № 4054 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до першого заступника міського голови Слєсарєва І.Е.».
Визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05 вересня 2019 року № 4055 «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».
Визнати протиправним і скасувати рішення Сєвєродонецької міської ради VII скликання від 05 вересня 2019 року № 4056 «Про звільнення першого заступника міського голови ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради з 06 вересня 2019 року.
Стягнути з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2019 року по 24 січня 2020 року у сумі 98269,73 грн (дев'яносто вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 73 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сєвєродонецької міської ради судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2305,20 грн (дві тисячі триста п'ять гривень 20 коп.).
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 22287,98 грн (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень 98 коп.) допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 03 лютого 2020 року.
Суддя К.О. Пляшкова