Справа № 819/1501/17
03 лютого 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №177882-13 від 30.06.2016 року,
ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №177882-13.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 позов задоволено, а саме, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №177882-13 від 30.06.2016, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 плачений судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі №819/1501/17 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 03.10.2019 касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі №819/1501/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 визначено у справі №819/1501/17 головуючого суддю Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юка П.М.
Ухвалою суду від 24.10.2019 прийнято адміністративну справу №819/1501/17 до свого провадження за правилами cпрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11.11.2019.
Ухвалою суду від 11.11.2019, проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, допущено процесуальне правонаступництво, а саме, замінено Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області на Головне управління ДПС в Тернопільській області.
Від представника відповідача на адресу суду 14.11.2019 надійшов відзив на позовну заяву (аркуші справи 124-127), в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що у відповідності до інформації баз даних органів ДФС позивач є власником легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Toureg, типу легковий універсал - В, 2013 року випуску, об'єм двигуна 3,0 л, тип пального - дизель, дата реєстрації - 08.01.2014 року. транспортний податок у розумінні ст.10 ПК України, належить до місцевих податків на майно. У п.7 розділу 2 «Прикінцеві положення» Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року за №909-УІІІ (надалі Закон № 909) рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цього Закону переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених ст.10 Податкового кодексу України. Відтак, Тернопільська міська рада своїм рішенням від 26.01.2016 року №7/5/1 «Про внесення змін в рішення Тернопільської міської ради від 30.06.2015 року №6/60/27» прийняла нову редакцію транспортного податку, положення якої продублювали ст.267 Податкового кодесу України. Таким чином, враховуючи вимоги ст.267 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що рішенням № 177882-13 від 30.06.2016 року правомірно визначено суму транспортного податку ОСОБА_1 на 2016 рік в розмірі 25000 грн.
Від позивача на адресу суду 25.11.2019 надійшла відповідь відзив на позовну заяву (аркуш справи 130), в якому вона просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Пояснила, що вона з 2013 року є власником транспортного засобу марки Volkswagen, модель Toureg, типу легковий універсал - В, 2013 року випуску, хоча в техпаспорті помилково зазначено 2014 рік випуску. Зазначила, що середньоринкова вартість транспортного засобу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженої Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Відтак, середньоринкова вартість автомобіля марки Volkswagen, модель Toureg, типу легковий універсал - В, 2013 року випуску, визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, на веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в сумі 832278,99 грн., тобто менше встановленої Кодексом 1033500,00 грн, виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Додатково пояснила, що згідно п.4 ст.267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.2.1 п.2 ст.267 Податкового кодексу України.
Від представника позивача на адресу суду 30.01.2020 надійшло клопотання, в якому він просить розгляд справи проводити в письмовому провадженні без участі сторін.
Від представника відповідача на адресу суду 30.01.2020 надійшла заява, в якій він просить здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи клопотання представників сторін та положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства, суд переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до Договору №VW 11122013/691 від 11 грудня 2013 року, придбано автомобіль марки Volkswagen, модель Toureg, типу легковий універсал - В, 2013 року випуску, об'єм двигуна 3,0.
30 червня 2016 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення №177882-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем “Транспортний податок з фізичних осіб” у розмірі 25000,00 грн.
Верховний Суд в ухвалі від 03.10.2019 визначив, що у справі №819/1501/17 судами попередніх інстанцій не встановлено чи отримував податковий орган інформацію від Мінекономрозвитку про автомобілі, які відносяться до об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, та чи згідно з такими відомостями, належний ОСОБА_1 автомобіль підпадає під ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.
За таких обставин висновок судів про неправомірність покладення контролюючим органом на позивача обов'язку зі сплати транспортного податку за 2016 рік згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням є передчасним, оскільки не здійснений із належним застосуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи.
На виконання ухвали Верховного Суду Тернопільським окружним адміністративним судом ухвалою суду, проголошеною в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, занесеною до протоколу судового засідання, від 11.11.2019 зобов'язано Головне управління ДПС в Тернопільській області надати суду докази, на підставі яких здійснювався розрахунок вартості автомобіля станом на час нарахування податку, згідно яких документів це здійснено, а також на підставі яких нормативно-правових документів та які чинники враховувались при цьому розрахунку.
Представник відповідача з метою з'ясування обставин які мають значення для справи самостійно звернувся до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України із запитом та надав суду лист Міністерства від 20.09.2019 (аркуші справи 161-162), в якому зазначено, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Toureg, з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літрів, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з фактичним пробігом 62000 км становила 836482,42 грн з ПДВ.
Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість зазначеного легкового автомобіля з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тисяч кілометрів становила 840685,85 грн. з ПДВ.
Спірні правовідносини регулюються у відповідності до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі ПК України).
У відповідності до вимог п.п.267.1.1 п.267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Пунктом 267.4 ст.267 ПК України передбачено, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
У відповідності до п.п.267.6.6 п.267.6 ст.267 ПК України, за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Згідно п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - з 01 січня - 1378 грн , тобто середньо ринкова вартість легкового автомобіля на 01 січня 2016 року, яка підпадає під об'єкт оподаткування має становити не менше 1033500,00 грн. (1378 грн х 750 = 1033500,00 грн).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (надалі Методика, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою встановлено механізм визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортних податком.
Пунктом 2 методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року №403, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Згідно іх пунктом 4 Методики, інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 01 лютого базового (податкового) періоду подає до органів ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.13 Методики).
Відтак, при прийнятті рішення по суті суд бере до уваги лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.09.2019, відповідно до якого розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Toureg, з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літрів, дизель, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з фактичним пробігом 62000 км становила 836482,42 грн з ПДВ.
З огляду на це, на думку суду, даний автотранспортний засіб не є об'єктом оподаткування транспортним податком у розумінні податкового законодавства України, оскільки його вартість є меншою, ніж передбачена законодавством у 2016 році вартість у розмірі 1033500,00 грн (750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року).
При цьому, слід зазначити, що відповідно до зазначеного вище листа Міністерства, розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість зазначеного легкового автомобіля з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тисяч кілометрів становила 840685,85 грн. з ПДВ, що теж є меншою від 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2016 року.
Приймаючи рішення по суті, суд зазначає, що будь-які питання щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України, та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
З огляду на це, позивачем розраховано та подано до суду розрахунок середньоринкової вартості, проведений у відповідності до норм податкового законодавства України.
Крім того, відповідно до п.56.21 ПК України, у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У відповідності до п.п.4.1.9 п.4.1. ст.4 ПК України, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше, як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», згідно із яким п.п.267.2.1. п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме, змінено визначення об'єкта оподаткування транспортним податком. Проте, з огляду на ст..4 Податкового кодексу України, такі зміни зможуть застосовуватися лише у новому бюджетному періоді, тобто, починаючи з 2017 року.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн. Це підтверджується квитанцією №0.0.84745240.1 від 13.09.2017, що міститься в матеріалах справи.
Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 640,00 грн підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області .
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №177882-13 від 30.06.2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , ід.н.2109403325.
Головне управління ДПС у Тернопільській області м. Тернопіль, вул.Білецька,1, код ЄДРПОУ 39502025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.