про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 року м. Київ № П/320/704/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової
служби України
про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби України №Ф-1475545052 від 11.02.2019; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби України за №0140105205 від 12.12.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (пункт 2 частини п'ятої). Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста).
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме: не зазначено офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, відповідача та представника; не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача; не додано до позовної заяви копії оскаржуваної вимоги. При цьому позивачем визначено відповідачем у справі - Головне управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби України, водночас спірне рішення винесено Головним управлінням ДПС у Київській області.
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Спеціальними законом, яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.
Абзацом дев'ятим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Відтак, до відносин щодо оскарження в судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовується десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Правова позиція щодо застосування до спірних відносин десятиденного строку звернення до суду неодноразово висловлювалась Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі №480/106/19.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправними та скасувати вимогу №Ф-1475545052 від 11.02.2019 та рішення №0140105205 від 12.12.2019. При цьому у позовній заяві зазначено, що про спірну вимогу позивач дізнався у вересні 2019 року.
Водночас, з позовом до суду позивач звернувся лише 22.01.2020, про що свідчить дата оформлення поштового відправленні, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду. При цьому, позивачем не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер справи, з додаванням: позовної заяви із додатковим зазначенням у ній найменування відповідача (з урахуванням зауважень, викладених судом у даній ухвалі), офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача, відповідача та представника позивача, реєстраційного номеру облікової картки платника податків представника позивача; копії оскаржуваної вимоги; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. Копію позовної заяви та додатків до неї позивачу слід подати відповідно до кількості учасників справи та для суду.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернута відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.