03 лютого 2020 р. Справа № 480/3611/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кунець О.М. по адміністративній справі №480/3611/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
12 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з відповідними позовними вимогами .
16.09.2019 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди було відмовлено. Копія даної ухвали була направлена заявнику разом з позовною заявою та доданими до неї документами. Отже, позовна заява з додатками була повернута позивачу.
Позивач скористався правом на апеляційне оскарження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 16.09.2019р.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 скасовано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження від 16.09.2019 по справі №480/3611/19. Справу було направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.
У вказаній постанові апеляційний суд вказав, що як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній просив вирішити публічно-правовий спір між пенсіонером ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Сумській області який пов'язаний з невиплатою у встановлені строки з 01.01.2018 року повного розміру належної йому пенсії відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В якості доказів на підтвердження обставин, за яких відбулося порушення його прав, свобод та інтересів, позивач просив витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повний перерахунок належної позивачу пенсії та обґрунтований розмір 100 % пенсійного забезпечення визначеного відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.01.2018; стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області матеріальну шкоду в розмірі 25819,81 грн.; стягнути моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
21.01.2020 адміністративна справа №480/3611/19 надійшла до Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав невідповідності ч.ч.1 та 3 ст.161 КАС України, а саме: позивачу необхідно подати до суду:
- докази сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 768,40 грн. (за одну позовну вимогу немайнового характеру - щодо вирішення публічно-правового спору між пенсіонером ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Сумській області який пов'язаний з невиплатою у встановлені строки з 01.01.2018 року повного розміру належної йому пенсії);
- оригінал позовної заяви, надісланої йому разом з ухвалою про відмову у відкритті провадження у справі та документи, які додані до неї;
- копію позовної заяви та доданих до неї документів для подальшого їх надсилання відповідача по справі.
Вказана ухвала була направлена на адресу позивача.
03.02.2020 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява на ухвалу суду від 24.01.2020, у якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.2 статті 3 Закону України "Про судовий збір". При цьому, зазначає про право с п о ж и в а ч а на судовий захист, складовою якого є наявність пільг щодо сплати судового збору, що врегульовано статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Разом з тим, зі змісту надісланої позивачем заяви на ухвалу суду від 24.01.2020р. свідчить, що ОСОБА_1 заявляє відвід головуючому судді Кунець О.М. у справі №480/3611/19 з підстав наявності обставин, які, на переконання позивача, викликають сумнів у неупередженості судді, оскільки апелянт вважає, що не зобов"язаний сплачувати судовий збір за подання даної позовної заяви.
Крім цього, обґрунтовуючи заяву про відвід судді Кунець О.М. позивач просить розглянути дане клопотання у судовому засіданні за особистої участі судді Кунець О.М. де на підставі ст.3 Конституції України позивач бажає заслухати пояснення головуючого судді з їх фіксуванням.
Щодо здійснення у судовому засіданні з фіксуванням розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Кунець О.М. у даній справі, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання в порядку письмового провадження. За ініціативи суду питання про відвід може вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Отже, доцільність питання розгляду заяви в судовому засіданні з викликом сторін або можливість розгляду даного питання в порядку письмового провадження має вирішувати суддя, якому буде передано а розгляд заяву про відвід головуючого у справі. Однак, чинним процесуальним законодавством не передбачено заслуховування пояснень головуючого судді з їх фіксуванням.
Щодо доводів викладених позивачем у клопотанні про відвід судді Кунець О.М. у справі №480/3611/19, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Крім зазначеного, статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і відводиться.
Між тим, у заяві позивача про відвід не викладено обставин, які б свідчили про наявність підстав для задоволення відводу, та не наведено, в чому саме полягає, на його думку, пряма або опосередкована заінтересованість судді Кунець О.М. у результаті розгляду справи.
Інших обставин, за яких було б необхідно задовольнити вказаний відвід, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відвід головуючому судді Кунець О.М. є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Крім того, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд зауважує, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Тобто у кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 року, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії").
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Як вбачається зі змісту заяви про відвід, вона ґрунтується виключно на доводах про те, що у позивача є сумніви у неупередженості судді Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., оскільки фактично не погоджується з висновками суду викладеними у відповідній ухвалі від 24.01.2020р. про залишення позовної заяви без руху.
Однак, суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, незгода ОСОБА_1. з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу.
При цьому, в заяві позивачем не конкретизовано в чому саме полягає неупередженість судді та відсутні обставини, які б це підтвердили, тобто, обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді Кунець О.М. у наслідках розгляду даної справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід.
Отже, наведені позивачем у заяві про відвід судді Кунець О.М. обставини не можуть слугувати підставами для відведення судді як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки заява позивача містить лише його власні висновки та припущення про упередженість судді через прийняту ухвалу від 16.09.2019 про відмову у відкритті провадження у даній справі, що не може бути підставою для відводу.
Наявності інших підстав, передбачених ст. 36 та ст. 37 КАС України, для відводу колегії суддів позивачем не зазначено.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Кунець О.М. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається та не надано.
Таким чином, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 29, 30, 31, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Кунець О.М. необгрунтованим.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець