ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" лютого 2020 р. справа № 300/2630/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит та ненадання публічної інформації протиправною, зобов'язання надати таку інформацію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2019 він звернувся до розпорядника інформації - Оболонської сільської ради, у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» з інформаційним запитом про отримання публічної інформації, який зареєстровано в Оболонській сільській раді 18.11.2019 за вх. № 15. У зазначеному інформаційному запиті позивач просив розпорядника інформації надати йому завірені належним чином копії договорів та актів виконаних робіт до даних договорів, укладених Оболонською сільською радою за період з липня по грудень 2018 року.
На даний запит позивачем отримано відповідь голови Оболонської сільської ради Куленича А.В. від 04.12.2019 за №379, якою повідомлено, що оскільки запит стосується великого обсягу інформації, відповідь на нього може бути надана протягом 20 робочих днів, починаючи з дня вручення даного запиту головному бухгалтеру, тобто з 02.12.2019. Роз'яснено, необхідність оплати за надану інформацію, а також право на ознайомлення із запитуваною інформацією безпосередньо в Оболонській сільській раді.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача полягає в недотриманні п'ятиденного строку надання інформації. Окрім того, згідно з принципом законності Оболонська сільська рада повинна усунути порушення закону та вжити заходів щодо надання публічної інформації. Зазначив, що оскільки відповідачем не встановлювався розмір плати за копіювання та друк, інформація повинна надаватися безкоштовно. Відповідно до чинного законодавства, плата за копії документів стягується, обсяг яких перевищує 10 сторінок, тобто перші 10 сторінок надаються безкоштовно. До того ж договори, акти виконаних робіт становлять суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2020, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку, визначеному статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України для окремих категорій справ незначної складності.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що 18.11.2019 позивачем до Оболонської сільської ради подано 35 запитів про надання публічної інформації. Листом від 22.11.2019 №347 Оболонською сільською радою позивача повідомлено, що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15 днів. 04.12.2019 позивачу надана відповідь, в якій повідомлено про можливість ознайомлення із договорами та актами виконаних робіт, укладеними в період з липня по грудень 2018 року, безпосередньо у сільській раді та отримати відповідні копії таких, однак позивач для ознайомлення із запитуваною інформацією та отримання її фотокопій до сільської ради не звертався. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 18.11.2019 позивач звернувся з інформаційним запитом до Оболонської сільської ради про надання належно завірених копій договорів та актів виконаних робіт, укладених Оболонською сільською радою в період з липня 2018 по грудень 2018. Даний запит зареєстрований 18.11.2019 за вх.№15 (а.с.16 на звороті).
Загалом, 18.11.2019 ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради подано 35 запитів про надання публічної інформації.
Листом від 22.11.2019 за №347 Оболонською сільською радою позивача повідомлено, що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15 днів. Вказане підтверджується інформацією із Журналу реєстрації вихідної документації (справа 02-12) (а.с.25, 27-29).
В подальшому, на запит щодо надання належно завірених договорів та актів виконаних робіт за період з липня по грудень 2018 року, Оболонська сільська рада надала позивачу відповідь за №379 від 04.12.2019 за підписом сільського голови Куленича А.В. У відповіді позивачу роз'яснено необхідність оплати запитуваної інформації згідно Постанови КМУ від 13.07.2011 №740, оскільки така перевищує 10 сторінок.
Позивачу запропоновано ознайомитися із документами безпосередньо в сільській раді, у разі відмови від ознайомлення, роз'яснено про необхідність повідомлення розпорядника інформації про це для вручення рахунку на оплату за фактичні витрати пов'язані із копіюванням запитуваної інформації (а.с.17).
Вважаючи дії розпорядника інформації - Оболонської сільської ради щодо недотримання встановленого п'ятиденного строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації, позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує також на обов'язок розпорядника інформації усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитуваної інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Закон України «Про доступ до публічної інформації».
За змістом ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст. 20 зазначеного Закону).
Відповідно частини 4 статті 20 Закону , у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як уже зазначалося, отримавши 18.11.2019 35 запитів на публічну інформацію, відповідач, з дотримання п'ятиденного терміну, листом від 22.11.2019 за №347 повідомив ОСОБА_1 , що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15-ти днів (а.с.25, 27-29).
В подальшому, 04.12.2019 відповідачем, в межах зазначеного 15-ти денного строку позивачу надано відповідь, якою роз'яснено необхідність оплати запитуваної інформації згідно Постанови КМУ від 13.07.2011 №740, або ж можливість ознайомлення безпосередньо в сільській раді з запитуваними документами та зняття необхідних копій.
Таким чином, у відповідності до статті 20 Закону відповідь на запит від 18.11.2019, з врахуванням рішення про продовження такого терміну, позивачу надана з дотриманням строків визначених законодавством.
З урахуванням того, що відповідачем з дотриманням вимог Законом України «Про доступ до публічної інформації» надано проміжну відповідь на запит, порушення права позивача на доступ до публічної інформації не встановлено, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо недотримання строку надання інформації на запит задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію -копії договорів та акти виконаних робіт до даних договорів за період з липня по грудень 2018 року, суд зазначає таке.
До повноважень виконавчих органів сільських рад, згідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено, в тому числі, забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян.
Частиною третьою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
У відповідності до вимог частини п'ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
З огляду на вказане, запитувана позивачем інформація є публічною, а також приймаючи до уваги те, що відповідач є розпорядником такої інформації, суд дійшов висновку про наявність права позивача на її отримання.
Надаючи правову оцінку твердженню позивача, що запитувана ним інформація з приводу договорів та актів виконаних робіт становить суспільний інтерес, а тому повинна надаватися безкоштовно, суд зазначає таке.
Зі змісту запиту №8 вбачається, що позивач просить надати договори та акти виконаних робіт за період з липня 2018 по грудень 2018 року, при цьому конкретного переліку не зазначає, як і не зазначає їх предмет.
Як уже зазначалося, таких запитів ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради скеровано 35, ряд з них стосувався надання аналогічної інформації за інші періоди, загалом які охоплювали 5 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Так, суд зазначає, що як Закон України «Про доступ до публічної інформації», так і законодавство України в цілому не надає вичерпного визначення поняттю «суспільний інтерес». Гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, з врахуванням індивідуальних обставин справи.
Таким чином, повноваженнями визначати інформацію такою, що має суспільний інтерес, наділений суд, який, з урахуванням певних обставин справи, оцінюючи конкретну інформацію, може визначитися із тим, чи становить така інформація суспільний інтерес.
У свою чергу, укладені за період з липня по грудень 2018 року Оболонською сільською радою, договори та акти виконаних робіт до них, не обов'язково стосуються кожного члена територіальної громади, на яку поширюється відповідне рішення.
Позивачем, у свою чергу не заначено кількість осіб, на чиї права, обов'язки та інтереси впливає запитувана інформація.
Отже, суд врахувавши суть запиту позивача, яка стосується витребування інформації, приходить до переконання що така інформація немає суспільного інтересу.
Відповідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація на запит надається безкоштовно.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у разі якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені частиною 2 статті 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.
Надаючи оцінку підстави відмови Оболонської сільської ради в наданні публічної інформації з урахуванням невнесення позивачем плати за копіювання/друк такої, суд зазначає таке.
З буквального тлумачення положень частини другої статті 21 Закону випливає, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з копіюванням документів понад встановлений обсяг. Тобто, копії десяти сторінок документу надаються безкоштовно.
Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.
За таких обставин, вбачається, що 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі №818/40/17.
Крім того, у пункті 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що:
«Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших десяти сторінок.
При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв'язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом України «Про доступ до публічної інформації» та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.
Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів.»
Таким чином суд вважає, що відповідача слід зобов'язати безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію №8 від 18.11.2019.
У відповіді на запит, Облонською сільською радою роз'яснено право позивача на ознайомлення із запитуваною інформацію та отримання необхідних копій такої.
З приводу цього, слід зазначити, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ до інформації може забезпечуватися як шляхом надання копій документів (частина друга статті 21 Закону), так і шляхом перегляду документів за місцезнаходженням розпорядника інформації.
Пропозиція, викладена розпорядником інформації у відповіді на запит, щодо ознайомлення із запитаною інформацією не шляхом надсилання її поштою (як того просить запитувач інформації), а шляхом ознайомлення з нею за місцезнаходженням розпорядника інформації ускладнює доступ до інформації, а тому є порушенням гарантії максимального спрощенням процедури отримання інформації.
В даному випадку, суд погоджується із твердження позивача, що спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації.
Щодо посилання відповідача, що запитувана інформація є службовою, суд зазначає, що обмеженню в доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідач не наводить доказів своїх тверджень що запитувана інформація є службовою та не вказує в чому конкретно полягає шкода інтересів, у зв'язку з її розголошенням.
Суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що запитувана інформація відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом.
Щодо доводів позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17 та від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а.
На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2 В.Т. позивачу, суду надано договір про надання правової допомоги від №1/11 від 14.11.2019, акт приймання-здачі виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордеру №10 від 28.12.2019 на суму 5000 грн., документи, що посвідчують особу та право на заняття адвокатською діяльністю Мушинського В.Т.
Судом встановлено, що згідно із актом виконаних робіт, надання послуг правового характеру складає 5000 грн., з яких зустріч, консультація, узгодження правової позиції із замовником становить 500 грн., збирання та вивчення доказів для подачі позовної заяви до суду -1500 грн., підготовка та подання позовної заяви до суду -3000 грн. (а.с.11).
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Оболонської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо недотримання строку надання публічної інформації, зобов'язання надати інформацію на запит.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Однак, витрати у сумі 5000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, яка є справою незначної складності, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Крім того, у суду відсутній розрахунок погодинної вартості правової допомоги, згідно договору про надання правової допомоги.
Враховуючи вищенаведене, зокрема віднесення даної справи до справ незначної складності, співмірними із складністю цієї справи незначної складності є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки відповідачем не надано відповідь на запит позивача чим допущено порушення законодавства, які призвели до обмеження права позивача на інформацію, позовні вимоги в частині зобов'язання надати інформацію
підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 134, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області щодо ненадання публічної інформації на запит №8 від 18.11.2019.
Зобов'язати Оболонську сільську раду Долинського району Івано-Франківської області безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію №8 від 18.11.2019.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04356030, вул.Шевченка,64, с.Оболоня, Долинський район, Івано-Франківська область) в користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.