03 лютого 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/441/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Лубенського міськрайонного відділу про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
27 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Лубенського міськрайонного відділу, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі вперше паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та зобов'язати відповідача оформити та видати йому такий паспорт із проставленою відміткою місця проживання, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.
Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 , крім іншого, не погоджується з відмовою відповідача в оформленні та видачі вперше паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року на його ім'я.
Однак, матеріали позову містять цілий ряд копій листів, наданих у відповідь на звернення щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. У всіх цих листах йде мова про неможливість з різних підстав виготовити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.
За таких обставин, за відсутності чіткої позиції позивача, суд фактично позбавлений можливості встановити з якою ж саме відмовою не погоджується заявник.
Тож заявник має надати суду позовну заяву із зазначенням чіткого та однозначного формулювання позовних вимог із вказівкою на рішення, яке він оскаржує в даному випадку, в кількості екземплярів відповідно до числа учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як свідчить зміст позовних вимог, позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру, які по суті є нерозривними та спрямовані на відновлення єдиного порушеного права. У зв'язку з цим суд розцінює такі вимоги як одну, за подання якої належить сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Однак, при зверненні до суду з даним позовом заявник документа про сплату судового збору не надав.
Натомість, позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" умовою звільнення є випадок, коли предметом позову є захист соціальних прав.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як свідчать матеріали позову, позивач в якості доказу скрутного становища повідомляє про обставини його навчання на денній формі навчання, вказує, що не отримавши студентського квитка він не отримує стипендію та не може влаштуватися на роботу, а тому позбавлений можливості сплатити судовий збір.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. При цьому, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, є забезпеченням доступності до правосуддя та реалізації права таких осіб на судовий захист.
Враховуючи факт відсутності будь-яких доходів у позивача, суд дійшов висновку про доцільність задоволення його клопотання шляхом звільнення від сплати судового збору, однак не з мотивів указаних позивачем, оскільки в даному випадку відсутні ознаки спору про захист соціальних прав, а з мотивів скрути заявника.
Суд роз'яснює позивачу, що у відповідності до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169 171 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити та звільнити його обов'язку сплати судового збору за подання даного позову.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Лубенського міськрайонного відділу про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 7 (сім) днів з дня вручення копії даної ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням чіткого та однозначного формулювання позовних вимог із вказівкою на рішення, яке він оскаржує в даному випадку, в кількості екземплярів відповідно до числа учасників справи.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Є.Б. Супрун