30 січня 2020 року Справа № 280/6287/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши заяву позивача про поновлення прощеного строку для звернення до суду в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСАГРО ЛТД” (69000, м.Запоріжжя, вул. Чекістів, 27, оф. 1)
до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа,8)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРАНСАГРО ЛТД” звернулося до Запорізького окружного адміністративного суд із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), до Головного управління ДФС у Запорізькій (далі - відповідач2), в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.12.2018 №1032637/39291298, від 21.12.2018 №10326334/39291298, від 21.12.2018 №1032641/39291298.
Ухвалою суду від 26.12.2019 залишено позовну заяву ТОВ “ТРАНСАГРО ЛТД” без руху та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та доказів поважності причин його пропуску.
17.01.2020 на адресу суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 20.01.2020 по 29.01.2020 згідно із наказом №7 від 08.01.2020, заява позивача розглядається в перший робочий день.
Розглянувши вказану заяву та матеріали справи суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви у зв'язку з наступним.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються рішення прийняті відповідачем від 21.12.2018 №1032637/39291298, від 21.12.2018 №10326334/39291298, від 21.12.2018 №1032641/39291298.
З матеріалів позову з'ясовано, що позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірні рішення у грудні 2018 року, рішеннями ДФС від 03.01.2019 позивачу відмовлено в задоволенні скарг, а звернувся до суду із цим позовом 17.12.2019.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не наводить жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду, натомість посилається на норми Податкового кодексу України та зазначає, що і ВАСУ і податківці вже давно визнали, що незалежно від того, був факт адміністративного оскарження чи ні, строк для звернення до суду становить 1095 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що судова палата Верховного Суду у справі №640/20468/18 відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулювано наступний правовий висновок.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Цей висновок Конституційного Суду України судова палата є релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Отже, отримавши 03.01.2019 від ДФС України рішення комісії з питань розгляду скарг №482/39291298/2, №472/39291298/2, №465/39291298/2, якими залишено скарги позивача без задоволення, позивач звернувся до суду із цим позовом лише 17.12.2019, тобто з пропуском строку встановленого ч.4 ст. 123 КАС України.
За приписами п.9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивачем не наведено поважності причин пропуску строку для звернення до суду із цим позовом, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для поновлення такого строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСАГРО ЛТД” до Державної фіскальної служби України , до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з позовом та доданими до нього документами.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова