08 січня 2020 року о/об 10 год. 49 хв.Справа № 280/4909/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю представника позивача Гладкого В.К., представника відповідача Карленко Н.Т., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: 1) податкове повідомлення-рішення №0000503305 від 20.09.2019; 2) податкове повідомлення-рішення №0000513305 від 20.09.2019; 3) Рішення №0000523305 від 20.09.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
У позові (а.с.5-10) позивачем зазначено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В результаті перевірки складений Акт перевірки від 22.05.2019 за №392/08-01-13-05/2861001362. В зв'язку з наданням заперечень (вих.№2 від 14.06.2019) на вказаний Акт була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка. В результаті позапланової документальної невиїзної перевірки складений Акт перевірки від 31.07.2019 за №618/08-01-13-05/2861001362. На підставі Актів перевірок від 22.05.2019 за №392/08-01-13-05/2861001362 та від 31.07.2019 за №618/08-01-13-05/2861001362 відповідачем встановлені порушення п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 (у редакції, що діє з 01.01.2016) Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 за №2464-VІ (із змінами та доповненнями) та складені оскаржувані рішення. Актами перевірки визначено, що в ході проведення перевірки встановлено наступне. 1) ФОП ОСОБА_1 було здійснено придбання ліжка f Вега 80х20 з роликами та зачепом тканина Queeens Sesame у кількості 24 одиниць на суму 55800,00 грн. - обладнання яке орендується у ПАТ “Інтурист-Запоріжжя” та за яке сплачується орендна плата. Суму витрат по придбаним основним засобам повністю віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Відповідач зазначає, що відбулось поліпшення орендованих основних засобів, що не передбачено договором, укладеним між ПАТ “Інтурист-Запоріжжя” та ФОП ОСОБА_1 . В зв'язку з цим відповідачем визначено в Акті, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати на капітальний ремонт орендованої будівлі та поліпшення орендованих основних засобів без компенсації їх вартості або зміни суми орендної плати на суму 55800,00 грн. Позивач з висновками та доводами, що викладені в Акті, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, не погоджується. Відповідно до договору оренди об'єкту нерухомості, який укладений між ПАТ “Інтурист-Запоріжжя” (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар), Орендар зобов'язався прийняти, а Орендодавець зобов'язався передати у тимчасове користування приміщення котельної, частину холу, приміщення, що знаходяться на 1, 2 (конференц-зал), 4, 5, 6, 7, 8 (конференц-зал), 9, 10, 11 поверхах готелю “Інтурист” за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.135, загальною площею 8499,89 кв.м. Згідно з умовами п.2.1 договору об'єкт оренди надається Орендарю для надання готельних послуг третім особам, а також інших послуг, що пов'язані з розміщенням та тимчасовим проживанням, для суборенди третім особам для розміщення офісів та інше. Умовами Розділу 7 договору передбачені права та обов'язки Орендаря, одним з яких є право Орендаря самостійно і за свій рахунок здійснювати поточний ремонт та за письмовою згодою Орендодавця інші поліпшення об'єкта оренди протягом строку дії договору. Витрати Орендаря на ремонтні роботи компенсації не підлягають. Пункт 7.1.7 договору зобов'язує Орендаря надавати Орендодавцю інформацію про виконання умов договору, склад орендованого майна, якщо на це є письмовий запит Орендодавця. Більш того, відповідно до ст.776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до умов пп.7.2.1 п.7.2 договору Орендар має право самостійно здійснювати свою господарську діяльність, не порушуючи умов договору оренди. Пункт 7.2.2 договору оренди надає Орендарю право обладнати об'єкт оренди на свій розсуд. З огляду на це треба відмітити, що сторони договору, керуючись принципом свободи договору на підставі ст.627 Цивільного кодексу України, мають право, закріплене законодавчо, самостійно вирішувати на яких умовах укладати договір, вносити в нього зміни в подальшій роботі чи ні, збільшувати чи зменшувати орендну плату в залежності від якихось обставин, і таке інше. Тому, придбання ліжка f Вега 80х20 з роликами та зачепом тканина Queeens Sesame у кількості 24 одиниць на суму 55800,00 грн. це виключно право Орендаря при здійсненні ним своєї підприємницької діяльності, незалежно від того, яке майно ним орендується за договором, укладеним з Орендодавцем, а сам договір не потребує зміни умов в частині зменшення орендної плати за фактом їх придбання. На думку позивача, висновки в акті перевірки про те, що ФОП ОСОБА_1 не надані підтверджуючі документи взаєморозрахунку за зазначені основні засоби між ПАТ “Інтурист-Запоріжжя” та ФОП ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, так як Орендар мав право на здійснення поліпшень будь-якого майна, яке є предметом оренди. Умовами п.8.6 договору передбачено, що об'єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцеві у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Таким чином, при будь-яких умовах (наявність згоди, її відсутність) не надає права Орендарю одержувати компенсацію за виконані роботи. При таких обставинах твердження в Акті перевірки про обов'язок здійснити взаєморозрахунки, є помилковим. 2) Між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ “Енергостандартсервіс” укладено договір від 31.12.2012 за №59 про надання консультаційних послуг та у повному обсязі було віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Відповідач в акті зазначив, що до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік повинно бути віднесено витрати по контрагенту ТОВ “Енергостандартсервіс” у сумі 555813,34 грн. замість 710813,34 грн., що призвело до завищення витрат у розмірі 155000,00 грн. В акті від 22.05.2019 вказано, що перевіркою не підтверджена реальність здійснення операцій з надання послуг між ТОВ “Енергостандартсервіс” та ФОП ОСОБА_1 , тобто такі послуги фактично не надавалися. В первинних документах, виписаних Виконавцем - ТОВ “Енергостандартсервіс”, зазначені господарські операції, які фактично не відбувалися. В зв'язку з чим, акт виконаних робіт не має юридичної сили первинних документів, і, як слідство, ФОП ОСОБА_1 неправомірно сформовано податкову звітність на підставі таких первинних документів. Позивач не погоджується з даним твердженням, оскільки: договір від 31.12.2012 за №59 про надання консультаційних послуг в установленому законом порядку не визнаний недійсним; підтвердженням виконання умов договору є акт виконаних робіт, який підписується Замовником та Виконавцем; акт виконаних робіт є підставою для оплати наданих послуг, а тому відноситься до виду первинних документів. Посилання в акті на те, що у ФОП ОСОБА_1 працюють маркетологи та рекламні агенти, які мають змогу надати аналогічну інформацію шляхом обробки інтернет ресурсів, ґрунтується на припущеннях, що не може бути підставою для вказаних вище висновків. Згідно зі штатним розкладом ФОП ОСОБА_1 не має таких посад як маркетолог та рекламний агент. Визначати об'єм виконаних робіт або можливість їх виконання перевіряючі не вправі, так як це є втручання у господарську діяльність суб'єкта підприємницької діяльності. Як виконувались роботи, у якій кількості робітників, виясняти має сам Виконавець (ТОВ “Енергостандартсервіс”). Надана Виконавцем послуга використовується згідно з видом діяльності ФОП ОСОБА_1 , що свідчить про наявність договірних обов'язків між третіми особами.
Представник позивача позовні вимоги підтримали, просив суд позов задовольнити.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву (а.с.73-75), в якому зазначено, що відповідачем проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 та з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2018. За результатами перевірки складено Акт від 22.05.2019 за №392/08-01-13-05/2861001362, який направлено засобами поштового зв'язку листом із описом 23.05.2019 та отримано особисто позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. З висновками Акту планової документальної виїзної перевірки від 22.05.2019 за №392/08-01-13-05/2861001362 ФОП ОСОБА_1 не погоджується, тому у терміни встановлені чинним законодавством платником надані заперечення від 14.06.2019, у яких зазначено про бажання розгляду заперечень у присутності ФОП ОСОБА_1 та її представника. За результатом розгляду заперечення прийнято рішення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 з метою з'ясування питань, що викладені у запереченні б/н від 14.06.2019 про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018. За результатом невиїзної позапланової документальної перевірки складено Акт 31.07.2019 за №618/08-01-13-05/2861001362. Акт направлено засобами поштового зв'язку на адресу ФОП ОСОБА_1 та отримано особисто платником податків. 1) В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 надано додаткові первинні витратні документи стосовно придбання товарно-матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, платіжні доручення, договір оренди обладнання №6 від 29.09.2017, договір від 01.12.2017 за №15 оренди об'єкта нерухомості, розпорядження ФОП ОСОБА_1 про проведення ремонтних робіт системи водопостачання в межах номерного фонду та розпорядження про придбання та введення в експлуатацію ліжок, схеми, графіки відвідувань користувачами інтернет ресурсів сайту готелю, аналіз рейтингу готелю разом із коментарями відвідувачів. Відповідно до аналізу наданих первинних документів видаткових накладних, банківських виписок в національній валюті, встановлено що сума витрат безпосередньо повязаних з отриманням доходу, відображена у річній декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік складає 14196947,18 грн. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, отриманням доходу та підтверджених документально відображених у додатку 5 до декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік складає 13986147,18 грн., встановлено розбіжності на загальну суму 210800,00 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було здійснено придбання Ліжка f Вега 80x200 з роликами та зачепом тканина Queens Sesame у кількості 24 одиниці, на суму 55800,00 грн. - обладнання яке орендується у ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та за яке сплачується орендна плата. Суму витрат по придбаним основним засобам повністю віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Відповідно до наданого листа, пояснень - ФОП ОСОБА_1 бере в оренду 138 обладнаних готельних номерів із ліжками. У 2017 році придбано 24 ліжка та віднесено у бухгалтерському обліку до швидкозношувальних малоцінних основних засобів. Оскількі всі номери орендовані у ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» були оснащені меблями, в т.ч. ліжками, то випливає що зазначені ліжка було придбано на заміну орендованих. Тобто відбулось поліпшення орендованих основних засобів, що не передбачено договором укладеним між ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та ФОП ОСОБА_1 Однак, ФОП ОСОБА_1 не надано підтверджуючі документи взаєморозрахунку за зазначені основні засоби між ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та ФОП ОСОБА_1 . В ході проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 надано розпорядження про придбання ліжок (МНМА) та введення їх в експлуатацію з дати їх придбання. Ліжка які є предметом договору оренди відправити на зберігання з використанням їх за призначенням у разі виробничої необхідності. Однак до позапланової перевірки не надано підтверджуючих документів стосовно використання зазначених МНМА у господарській діяльності. На думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати на капітальний ремонт орендованої будівлі та поліпшення орендованих основних засобів без компенсації їх вартості або зміни суми орендної плати на суму 55800,00 грн. 2) Між ФОП ОСОБА_1 та TOB "Енергостандартсервіс" укладено договір від 31.12.2012 за №59 про надання консультаційних послуг та у повному обсязі було віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. До позапланової перевірки надано схеми, графіки відвідувань користувачами інтернет ресурсів сайту готелю, аналіз рейтингу готелю разом із коментарями відвідувачів у якості додатків до актів виконаних робіт за послуги надані TOB "Енергостандартсервіс", що підтверджують реальність виконання зазначених робіт та по яких можливо відстежити динаміку зростання попиту на готельні послуги «Hotel INTURIST». Але оскільки, станом на 31.12.2017 у ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість по сплаті за надані послуги перед TOB "Енергостандартсервіс" у сумі 155000,00 грн., яка була погашена у 2018 році, то до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік повинно бути віднесено витрати по контрагенту TOB "Енергостандартсервіс" у сумі 555813,34 грн., замість 710813,34 грн., що призвело до завищення витрат у розмірі 155000,00 грн. На думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 безпідставно віднесено до складу декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати з придбання послуг з отримання консультацій на суму 710813,34 грн. Таким чином в порушення вимог п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України (чинні на момент скоєння порушення) ФОП ОСОБА_1 безпідставно включено до складу витрат у декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік суму витрат у розмірі 210800,00 грн. без ПДВ на придбання товаро-матеріальних цінностей та послуг повязаних з отриманням доходу. В ході перевірки в результаті порушень встановлених у розділі 2.2.2 Акту перевірки, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності який є об'єктом оподаткування військовим збором. Таким чином встановлено порушення вимог пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 , п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 занижено суму військового збору у розмірі 3162,00 грн. в т.ч по періодах: 2017 рік у сумі 3162,00 грн. Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% в 2017-2018 роки встановлено порушення заниження суми чистого оподаткованого доходу, в результаті чого збільшується зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 33275,00 грн, в тому числі по перодах: за 2017 рік на суму 33275,00 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 11.11.2019.
11.11.2019 ухвалою суду відкладено розгляд справи на 09.12.2019.
09.12.2019 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.01.2020.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 з метою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої 22.05.2019 складено Акт №392/08-01-13-05/2861001362 (надалі - Акт перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019) (а.с.15-34).
У Висновку Акту перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 зазначено: «Плановою документальною виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено наступні порушення: п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 (чинними на момент скоєння порушення) Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 та як наслідок його заниження на загальну суму 465806,06 грн. в тому числі по періодах: за 2017р. на суму 149661,00 грн., за 2018р. на суму 316145,06 грн.; пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України … (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 завищено суму чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню військовим збором у сумі 38817,17 грн. в т.ч. по періодах: 2017р. у сумі 12471,75 грн., 2018р. у сумі 26345,42 грн.; п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України … «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 було занижено за період 2017р.-2018р. суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п.2.2.2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 170876,11 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 33275,00 грн., за 2018 рік на суму 137601,11 грн. ...».
Позивачем подано до контролюючого органу заперечення до Акту перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019.
За результатом розгляду заперечень позивача, відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2018 з метою з'ясування питань, що викладені у запереченні про результати документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої 31.07.2019 складено Акт №618/08-01-13-05/2861001362 (надалі - Акт перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019) (а.с.39-54).
У Висновку Акту перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019 зазначено: «… встановлено наступні порушення: п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177 (чинними на момент скоєння порушення) Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 та як наслідок його заниження на загальну суму 37944,00 гри. в тому числі по періодах: за 2017р. на суму 37944,00 грн.; пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України … (зі змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 завищено суму чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню військовим збором у сумі 3162,00 грн. в т.ч. по періодах: 2017р. у сумі 3162,00 грн.; п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України … «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) ФОП ОСОБА_1 було занижено за період 2017р.-2018р. суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п.2.2.2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 33275,00 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік на суму 33275,00 грн. …».
Результатом розгляду відповідачем висновків Акту перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акту перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019 стало винесення відносно ФОП ОСОБА_1 :
1) податкового повідомлення-рішення №0000503305 від 20.09.2019, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 56916 грн. 00 коп., з якої: за податковими зобов'язаннями - 37944 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 18972 грн. 00 коп. (а.с.11);
2) податкового повідомлення-рішення №0000513305 від 20.09.2019, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 4743 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 3162 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1581 грн. 00 коп. (а.с.12);
3) Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000523305 від 20.09.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 6655 грн. 00 коп.(а.с.13).
Відповідачем документально не доведено необхідність при визначенні суми штрафних (фінансових) санкцій застосування ставки у розмірі 50% від донарахованих сум податків.
За матеріалами справи, 01.12.2017 між ПрАТ «Інтурист-Запоріжжя» (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди об'єкта нерухомості №15 (а.с.55-57), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування приміщення котельної, частину холу, приміщення, що знаходяться на 1, 2 (конференц-зал), 4, 5, 6, 7, 8 (конференц-зал), 9, 10, 11 поверхах готелю “hotel INTOURIST” за адресою: м.Запоріжжя, проспект Соборний (Леніна), 135 (надалі іменується «об'єкт оренди»). Загальна площа об'єкта оренди складає 8499,89 кв.м. згідно з технічним паспортом Орендодавця та відноситься до літери А-ІІ технічного паспорту будівлі готелю.
У Розділі 7 Договору оренди об'єкта нерухомості №15 від 01.12.2017 зазначено: «7.1 Орендар зобов'язується: … 7.1.4 самостійно і за свій рахунок здійснювати поточний ремонт, та, за письмовою згодою Орендодавця, інші поліпшення об'єкта оренди протягом терміну оренди. Витрати Орендаря на ремонтні роботи компенсації не підлягають; 7.1.5 зберігати об'єкт оренди у належному стані, не допускати його пошкодження та знищення. В разі дострокового припинення дії або розірвання цього договору, повернути Орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршим за станом ніж він був переданий в оренду; … 7.2 Орендар має право: 7.2.1 самостійно здійснювати свою господарську діяльність, не порушуючи умови цього договору; 7.2.2 обладнати об'єкт оренди на свій розсуд; 7.2.3 перепланувати, технічно переоснастити чи перебудувати, поліпшити об'єкт оренди при умові обов'язкового узгодження цих дій з Орендодавцем».
Позивачем надано до суду Акт введення в експлуатацію №М-00000070 від 31.10.2017 щодо: 1) ліжок Вега з роликами та зачепом у кількості 24 штуки; матраців Венето 8х200 у кількості 24 штуки; наматрацників Emiflex у кількості 24 штуки (а.с.60).
В Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019 зазначено, зокрема: «… В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було здійснено придбання Ліжка Вега 80х200 з роликами та зачепом тканина Queens Sesame у кількості 24 одиниць на суму 55800,00 грн. - обладнання яке орендується у ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» та за яке сплачується орендна плата. Суму витрат по придбаним основним засобам повністю віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Відповідно до наданого листа пояснення ФОП ОСОБА_1 бере в оренду 138 обладнаних готельних номерів із ліжками. У 207 році придбано 24 ліжка та віднесено у бухгалтерському обліку до щвидкозношувальних малоцінних основних засобів. Оскільки всі номери орендовані у ПАТ «Інтурист-Запоріжжя» були оснащені меблями, в т.ч. ліжками, то випливає що зазначені ліжка було придбано на заміну орендованих. Тобто відбулось поліпшення орендованих основних засобів …».
31.12.2012 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Енергостандартсервіс» (Виконавець) укладено Договір №59 (а.с.58, 80), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику за плату консультаційні послуги відносно перспектив розвитку готельних послуг та попиту на них в Україні в цілому. Послуги за цим договором надаються на підставі заявок Замовника.
Відповідно до п.6.1 Договору №59 від 31.12.2012 цей Договір набирає чинності з 01.01.2013 та діє по 31.12.2014.
31.12.2014 між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «Енергостандартсервіс» (Виконавець) укладена Додаткова угода до Договору №59 від 31.12.2012 (а.с.59, 81), згідно з п.1 якої сторони продовжили строк дії договору по 31.12.2019.
Позивачем надано до суду документи у підтвердження реальності надання послуг ТОВ «Енергостандартсервіс»: Заявки про надання послуг та Акти виконаних робіт за 2017-2018 роки (а.с.82-211).
Судом досліджено податкову звітність ФОП ОСОБА_1 за періоди, оподаткування по яких становить предмет спору по справі (а.с.212-215).
Також, в обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду: штатний розклад ФОП ОСОБА_1 на 2017-2018 рік (а.с.216-220); Довідку про доходи за 2017-2018 рік (а.с.221).
У ст.6 Цивільного кодексу України зазначено: «1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. 2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. 3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів».
Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, у Цивільному кодексі України передбачено, що сторони мають право укладати договори та врегулювати у них свої відносини на власний розсуд.
При цьому, у ст.778 Цивільного кодексу України зазначено: «1. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. 2. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. 3. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. 4. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. 5. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості».
У ст.779 Цивільного кодексу України зазначено: «1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. 2. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. 3. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця».
У ст.785 Цивільного кодексу України зазначено: «1. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 2. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення».
Враховуючи наведені норми права та матеріали справи, суд вважає, що позивачем обґрунтовано «віднесено до складу Декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік витрати на капітальний ремонт орендованої будівлі та поліпшення орендованих основних засобів без компенсації їх вартості або зміни суми орендної плати на суму 55800,00 грн.».
Суд вважає, що відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що витрати по контрагенту ТОВ «Енергостандартсервіс» у сумі 710813,34 грн. станом на 31.12.2017 були документально підтвердженими.
Погашення позивачем у 2018 році заборгованості по сплаті за надані послуги перед ТОВ «Енергостандартсервіс» у сумі 155000,00 грн., на думку суду, не вплинуло на правильність визначення позивачем показників у Декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 не ухилялася від надання документів як до контролюючого органу під час перевірок, так і до суду під час розгляду справи.
Судом з'ясовано, що викладене позивачем у позові узгоджується з інформацією у первинних документах, які є наявними у матеріалах даної адміністративної справи.
Позов підлягає задоволенню враховуючи вище зазначене та через наступне.
1. Відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019.
Доказів реалізації відповідачем повноважень, передбачених пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України щодо визнання правочинів позивача з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019, недійсними - до суду не надано.
Також, доказів притягнення позивача до кримінальної відповідальності за здійснення операцій з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019, відповідачем до суду не надано.
Відповідачем не надано до суду доказів відсутності змін в активах позивача за його операціями з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019.
З урахуванням приписів ч.1, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019, своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.
Враховуючи приписи ст.44 Податкового кодексу України документально підтверджено формування позивачем податкових зобов'язань, зобов'язань по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за господарськими операціями з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019, у період, оподаткування по якому становить предмет спору у справі.
З наданих представником позивача пояснень, документів вбачається використання позивачем отриманих робіт, товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
Отже, досліджені судом первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019.
Тобто, документально підтверджено формування позивачем податкових зобов'язань по операціям з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019, за період, оподаткування по якому становить предмет спору у справі.
2. Судом вивчено приписи пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (які були чинними у податкові періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі).
Зокрема, у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Матеріали справи свідчать про наявність ділової мети у позивача за господарськими операціями з контрагентами, які згадуються в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019.
Позивачем надано до суду докази реальності настання наслідків господарських операцій, результатів господарської діяльності вказаних суб'єктів господарювання.
Відповідачем як під час перевірки, так і при розгляді Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019 не надано належної оцінки податковим зобов'язанням, зобов'язанням по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача, які підтверджуються наявними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку за період, оподаткування по якому становить предмет спору у справі.
Таким чином, не знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.171.1 п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, п.1 ч.2 ст.6, п.2. ч.1 ст.7, ч.11 ст.8, ч.7, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за період, зазначений в Акті перевірки №392/08-01-13-05/2861001362 від 22.05.2019 та Акті перевірки №618/08-01-13-05/2861001362 від 31.07.2019.
За відсутності порушень податкового законодавства відсутніми є і підстави до вжиття заходів, передбачених п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Звідси, донарахування податкових зобов'язань, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.
Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що: податкові повідомлення-рішення №0000503305 від 20.09.2019, №0000513305 від 20.09.2019, Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000523305 від 20.09.2019 прийняті відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ДПС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1015 грн. 89 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №0000503305 від 20.09.2019, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 56916 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 37944 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 18972 грн. 00 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №0000513305 від 20.09.2019, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збільшено грошове зобов'язання за платежем військовий збір в сумі 4743 грн. 00 коп., з яких: за податковими зобов'язаннями - 3162 грн. 00 коп.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 1581 грн. 00 коп.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №0000523305 від 20.09.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 6655 грн. 00 коп.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати в сумі 1015 грн. 89 коп.
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений: 04.10.2019 Платіжним дорученням №2111 судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.; 04.10.2019 Платіжним дорученням №2110 судовий збір у частині в сумі 520 грн. 91 коп., оригінали яких знаходяться у матеріалах цієї справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст судового рішення складено 15.01.2020.
Суддя О.О. Прасов