про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 р. № 400/515/20
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши матеріали
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації щорічної основної відпустки за 2016 тривалістю 20 календарних днів, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.10.2019; зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу грошову компенсацію щорічної основної відпустки за 2016 рік тривалістю 20 календарних днів, додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 03.10.2019; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум з 04.10.2019 по день фактичного розрахунку.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України).
Проте, як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум з 04.10.2019 по день фактичного розрахунку.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для його своєчасного звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 121, 122 ,123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Позивачу не пізніше 17.02.2020 усунути недоліки позову шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
3. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду у встановлений судом строк відповідно до частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є повернення позовної заяви.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Птичкіна