справа №1.380.2019.005977
29 січня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
позивач ОСОБА_1 ,
від відповідача Ільків Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - вдповдач, Управління), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Жужелянська сільська рада Сокальського району Львівської області (далі - третя особа, Жужелянська сільська рада), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської ради, поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області, яка (відмова) оформлена листом №К-8503/0-4145/0/37-19 від 20.09.2019;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської ради, поблизу с. Заболоття Сокальського району Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині судового рішення.
Підставою цього позову є незгода з відмовою відповідача у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з підстав, які не передбачені ст. 118 Земельного кодексу України. Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому просить зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання та прийняти рішення у встановленому законом порядку.
Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження; залучено до участі у справі третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Жужелянську сільську раду Сокальського району Львівської області.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому відзиві /арк.спр.35-38/. Зазначив, що місце розташування запропонованої позивачем до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства. Тому вважає, що місце розташування бажаної земельної ділянки, щодо якої звернулася позивач, не відповідає вимогам містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, затверджених у встановленому законом порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що відповідач жодним чином не спростував заявлених підстав позову та визнав, що позивач має право на безоплатну передачу їй земельної ділянки з земель державної або комунальної форми власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0га. Також не обґрунтував чому запропонована земельна ділянка не може бути передана ОСОБА_1 у власність. Звернув увагу суду, що земельна ділянка запропонована ОСОБА_1 знаходиться в межах масиву, який передбачений для ведення фермерського господарства, а тому цільове призначення земельної ділянки не зміниться. Відповідно до абз. 5 ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Третя особа на стороні позивача, Жужелянська сільська рада, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, подала письмове пояснення на позов. Позов ОСОБА_1 вважає підставним та обґрунтованим, а дії відповідача протиправними, оскільки законних підстав для ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою не було, а земельна ділянка є вільною. На території відповідного масиву земельні ділянки вже передавалися у власність фізичним особам для ведення ОСГ. Просила позов задовольнити повністю.
Суд заслухав пояснення учасників справи, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позов, відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення третьої особи, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та -
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням зареєстрованим 06.09.2019 №К-8503/0/36-19-/СГ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Жужелянської сільської ради Сокальського району Львівської області /арк.спр.42/.
До клопотання долучено передбачені законодавством документи, в т.ч. графічні матеріали з вказівкою на бажану земельну ділянку /арк.спр.48/.
Управління листом від 20.09.2019 №К-8503/0-4145/0/37-19-/СГ повідомило позивача, що відповідно до викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою місце розташування запропонованої позивачем до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства /арк.спр.39/.
Вважаючи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою необґрунтованою, та такою що порушує її права, позивач за їх захистом звернулася до суду.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з ч.ч.1-3 та 5 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Статтею 121 ЗК України встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
ОСОБА_1 є громадянкою України, отже має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства площею не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України.
Відповідно до Положення про ГУ Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, ГУ Держгеокадастру у Львівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, яке відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (підп. 12 п. 4 Положення).
Відповідно до ч. 6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 в справі № 2040/6320/18.
Відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 у справі №815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №545/808/17.
Судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру в Львівській області листом від 20.09.2019 №К-8503/0-4145/0/37-19-/СГ позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Відмова обґрунтована тим, що відповідно до викопіювання з планово-картографічних матеріалів існуючих проектів землеустрою місце розташування запропонованої позивачем до відведення земельної ділянки не відповідає вимогам раціональної організації території, оскільки знаходиться в межах масиву, який згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель Жужелянської сільської ради передбачений для ведення фермерського господарства /арк.спр.39/.
Суд звертає увагу відповідача на відсутність у ч. 7 ст. 118 ЗК України такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Крім цього Жужелянська сільська рада не заперечує проти виділення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00га громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Жужелянської сільської ради, що підтверджено листом сільради від 30.08.2019 №164 та правовою позицією третьої особи викладеною в межах позову /арк.спр.29-31/.
Також суд не бере до уваги покликання позивача на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, оскільки існування чи затвердження таких у встановленому законом порядку відповідач не довів.
Таким чином суд дійшов висновку, що відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправною.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської ради, поблизу с. Заболоття, Сокальського району, Львівської області не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям та вимогам Земельного кодексу України, тому їх слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині оскарження таких дій.
Друга позовна вимога позивача є похідною від першої. За таких умов слід зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0га із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської ради, поблизу с. Заболоття, Сокальського району, Львівської області для ведення особистого селянського господарства із прийняттям обґрунтованого і законного рішення за результатами його розгляду в установленому порядку, та з обов'язковим врахуванням висновків, наведених в мотивувальній частині судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість правової позиції відповідача. Отже позов слід задовольнити повністю.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Отже понесені позивачем судові витрати у виді судового збору у сумі 1536,80 грн. підлягають повному відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) державної форми власності, що розташована на території Жужелянської сільської ради, поблизу с. Заболоття, Сокальського району, Львівської області, яка (відмова) оформлена листом №К-8503/0-4145/0/37-19 від 20.09.2019.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.09.2019 (вх. № К-8503/0/36-19-СГ від 06.09.2019) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр.-т.Чорновола,4; ЄДРПОУ 39769942) судові витрати у виді судового збору у сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.02.2020.
Суддя Кравців О.Р.