03 лютого 2020 року м. Київ № 640/13125/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.,
за відсутності сторін та їхніх представників, розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди ,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності Окружного адміністративного суду м. Києва, яка виявилась у нездійсненні нарахування та виплати їй суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України "Про судоустрій статус суддів" від 07.07.2010, виходячи із розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2017" та 2018 р.р. з одночасним зобов'язанням стягнути з відповідача суму недотриманої суддівської винагороди з 01.01.2017 по 04.12.2018.
Ухвалою суду від 08.11.2019 було відкрито загальне позовне провадження у справі, розгляд справи призначено у підготовчому судовому засіданні.
У призначений час, 03.02.2020, учасники справи до суду не прибули, про дату та місце проведення судового засідання, повідомлені належним чином.
03.02.2020, від представника Окружного адміністративного суду м. Києва Стикун Д., надійшла заява про відвід судді.
В основу заяви покладені твердження представника про неможливість судді Брагіної О.Є брати участь у розгляді справи, з огляду на те, що нею:
по-перше, на власний розсуд визначено порядок подання відзиву до позовної заяви та письмових доказів у межах цієї справи;
по-друге, що вимоги суду, зазначені в ухвалі про відкриття провадження від 08.11.2019 суперечать положенням ст.162 КАСУ, а також з урахуванням прийнятого судом усною ухвалою рішення про відмову у приєднанні до матеріалів справи доказів, поданих з порушенням встановленого процесуальним законодавством порядку.
Одночасно, у заяві було звернуто увагу про неврегульованість ухвалою про відкриття провадження у справі питання порядку у надання відзиву на позовну заяву.
Крім того, ознакою упередженості суду, на думку представника відповідача, став виклик у судове засідання бухгалтера Окружного адміністративного суду м. Києва, у зв'язку з чим заявник припускає "можливу упередженість суду та необ'єктивність судді" стосовно відповідача.
Дослідивши доводи заяви про відвід, суд вважає їх надуманими, безпідставними, процесуально невмотивованими, а відвід таким, що має на меті вплинути на суд..
Підстави відводу свідчать про незнання представником відповідача положень КАСУ та є проявом зловживанням процесуальними правами, ураховуючи таке:
відповідно до п.4 ч.5 ст. 44 КАСУ, учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Ухвалою суду від 08.11.2019 про відкриття провадження у даній справі, вимоги якої є імперативними для виконання всіма учасниками, судом було встановлено певний порядок подання всіх процесуальних документів у межах цієї справи: шляхом надсилання рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення всім іншим учасникам справи та представленням суду зворотного повідомлення з відміткою про одержання рекомендованого відправлення.
За визначенням термінів та понять процесуальні документи,- це носії інформації (письмові та/електроні), які подаються до суду та є предметом судового розгляду Їх прийняття та реєстрація здійснюється системою АСДС відповідною канцелярію в порядку, встановленому Інструкцією з питань діловодства відповідних судів.
Як свідчать матеріали справи та звукозапис судового засідання від 20.12.2019, представником позивача, через канцелярію суду, були подані письмові пояснення, що підтверджується відміткою за вх. №33943 від 06.12.2019.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подавався.
Виходячи із змісту поняття доказів, що міститься в в ч.1 ст. 72 КАСУ, пояснення є різновидом доказу у справі.
За приписами ч.9 ст.79 КАСУ, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь, надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Таким чином, письмовий доказ (пояснення відповідача) було подано з порушенням встановленого судом порядку та положень ч.9 ст.79 КАСУ, тому ці докази не були прийняті судом до уваги, про що повідомлено присутніх у судовому засіданні представників сторін.
Про факт подачі саме пояснень, а не відзиву, зазначає і сам представник у відводі абз.11 2 стор., де вона вказує дослівно: "пояснення ОАСК по суті позову подані саме на виконання вимог ухвали".
У зв'язку з чим суд зауважує, що пояснення та відзив на позовну заяву є різні за формою та змістом процесуальні документи, ототожнення яких призводить до нерозуміння з боку представника відповідача, порядку та логіки дій головуючого у судовому засіданні.
Суд також звертає увагу на очевидну невідповідність та спотворення представником позивача фактичного ходу судового розгляду і в частині неприйняття письмових пояснень.
Щодо незгоди з викликом у судове засідання бухгалтера Окружного адміністративного суду м. Києва, суд зазначає таке:
на підставі ч.4 ст. 9 КАСУ суду надано право на виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Положеннями ст.115 КАСУ унормовано право суду на забезпечення доказів допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням письмових та речових доказів та/або зобов'язанням вчинити певні дії.
На підставі ч.5 ст. 80 КАСУ, суд може уповноважити на одержання доказів заінтересовану особу.
Таким чином, суд в адміністративному процесі, як орган держави, володіє значною компетенцією, надою йому законом для здійснення владних повноважень, в тому числі і щодо порядку та форми витребування доказів. Активність суду, тобто здійснення повноважень за власною ініціативою, в аспекті КАСУ розглядається у двох площинах: 1) сфера управління рухом адміністративної справи; 2) сфера процесуального пізнання. Перша регулюється принципом диспозитивності; друга - принципом змагальності. Процесуальне становище суду, саме в адміністративному судочинстві, характеризується як активне, що знаходить своє вираження у реалізації повноважень за власною ініціативою, і надавати оцінку діям і рішенням суду в процесі здійснення судочинства, не має права жоден із учасників справи.
І, наостанок, перелік підстав для відводу судді встановлений положеннями ст.36 КАСУ, включаючи і таку підставу, як інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді із застереженням, викладеним у ч.4, якщо це не стосується незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді.
Представник позивача у заявленому відводу висловила свою незгоду з процесуальними рішеннями суду, що в силу положень ч.4 ст. 36 КАСУ, не може бути підставою для відводу судді.
Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
провадження у даній справи зупинити.
Передати справу до відділу документального забезпечення та контролю для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому ч.4 ст.40 КАСУ іншим суддею, визначеним згідно ст. 31 КАСУ.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені 293-297 КАСУ.
Суддя Брагіна О.Є.