Кримінальне провадження № 629/5856/19
Номер провадження 1-кп/629/186/20
04 лютого 2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220380001626 від 01.11.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-
20.10.2019 року о 18:55 годин ОСОБА_4 знаходився в автомобілі марки ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1 по вул. Благовіщенській в м. Лозова Харківської області, неподалік магазину «Градус», де також знаходився раніше незнайомий йому ОСОБА_5 , який підійшов до вищезазначеного автомобіля. В ході раптово виниклої сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_4 , діючи зі злочинною необережністю у вигляді злочинної самовпевненості, тобто передбачаючи можливість настання суспільно- небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, кулаком правої руки наніс один удар в область обличчя зліва ОСОБА_5 , який привів до його падіння на асфальтоване покриття дороги за вищевказаною адресою. В результаті чого у потерпілого ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи мала місце гостра черепно- мозкова травма у вигляді лінійного перелому правої скроневої кістки, яка супроводжується забоєм головного мозку легкого ступеню, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя та поверхневої забитої рани на лобі від надбровної дуги, яка ускладнилася правобічною сенсоневральною приглуховатістю, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факт вчиненого ним кримінального правопорушення, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинив кримінальне правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зі змісту заяви вбачається, що він до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має, просив його суворо не карати. Крім того, надав нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначено, що він отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 16000 гривень, на лікування, у зв'язку з подією, яка сталася 20.10.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 128 КК України- необережне тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керується вимогами ст.65 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, не одружений, має неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, та, з урахуванням думки потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має і просив обвинуваченого суворо не карати, приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у вигляді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено. Речові докази відсутні. Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід - не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200(двісті) годин.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1