Дата документу 29.01.2020 Справа № 554/648/20
Провадження №1-кс/554/1645/2020
іменем України
про повернення скарги
29 січня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
28 січня 2020 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви від 11 листопада 2019 року.
Скарга мотивована тим, що заявником ОСОБА_2 до ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, надано заяву про вчинення кримінального правопорушення діями процесуального керівника Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та співробітниками Сумського ВП ГУНП у Сумській області при проведенні досудового слідства у кримінальному провадженні за №12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року.
Як вказує заявник, 22 січня 2020 року він отримав лист від ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, всупереч вимогам ст.214 КПК України.
Вважає, що допущена бездіяльність є незаконною, про факт невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР він дізнався 22 січня 2020 року, а тому строк оскарження ним не пропущений.
На підставі викладеного, ОСОБА_2 просить визнати бездіяльність посадової особи ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень та зобов'язати уповноважених службових осіб даного органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з таких підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регулюється § 1 Глави 26 КПК України.
Так, згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Пунктом 3 ч.2 ст.304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
В силу ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з положень вищезазначеної норми КПК України обрахування 10-денного строку на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора розпочинається з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України зазначена бездіяльність слідчого чи прокурора означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вказує у скарзі заявник ОСОБА_2 , 11 листопада 2019 року ним було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, заяву про вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що листом заступника начальника другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 вих.№Л-7010/02-2-19 від 26.11.2019 року заявнику повідомлено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_2 відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Однак, при зверненні до суду заявником порушено строк, передбачений ч.1 ст.303 КПК України для подання скарги на зазначену бездіяльність слідчого.
Так, за змістом скарги, заявником фактично оскаржується бездіяльність посадової особи органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей до ЄРДР згідно заяви про кримінальне правопорушення від 11 листопада 2019 року.
Разом з тим, можлива бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно поданої заяви від 11 листопада 2019 року розпочалася після спливу 24 годин після отримання матеріалів відповідної заяви, тобто у відповідний час з 12 листопада 2019 року, оскільки, як вказано у скарзі, цю заяву було надано до органу досудового розслідування безпосередньо заявником.
У розумінні вимог ч.1 ст.303 КПК України, до слідчого судді скарга на зазначену бездіяльність може бути подана заявником протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
До суду скарга ОСОБА_2 надійшла 28 січня 2020 року, тоді як строк на її оскарження сплинув 22 листопада 2019 року, тобто після перебігу визначеного законом 10-денного терміну на оскарження такої бездіяльності.
Заявник же, не отримавши відомостей про внесення до ЄРДР даних із його заяви про кримінальне правопорушення, тривалий час з моменту звернення з відповідною заявою, не звертався до суду у порядку ст.303 КПК України з оскарженням бездіяльності, наслідком чого є пропущення десятиденного строку на подання скарги.
Посилання заявника на ті обставини, що він дізнався про факт невнесення відомостей до ЄРДР 22 січня 2020 року, тому строк на подання скарги ним не пропущений, є безпідставними, оскільки судом установлено, що 10-денний строк заявником пропущено, а питання про його поновлення заявником у скарзі не ставиться.
Крім того, слід зазначити, що обчислення строку оскарження з моменту отримання заявником відповіді від 26 листопада 2019 року суперечить положенням закону, оскільки лист, який містить інформацію за результатами розгляду звернення заявника, у будь-якому випадку не є процесуальним рішенням слідчого чи прокурора у розумінні положень ч.3 ст.110 КПК України.
Частиною 1 ст.110 КПК України передбачено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Як вбачається з положень ч.3 вказаної статті цього Кодексу, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 09.11.2012, № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
За нормою ст.26 КПК України слідує, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу, покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді, скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, рішення, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Заявником клопотання про поновлення строку звернення до суду не подавалося і тому по суті не розглядалося, в результаті чого, слідчий суддя в контексті п.3 ч.2 ст.304 КПК України не може вважати скаргу поданою в межах встановлених процесуальних законодавством строків.
При цьому суд не вправі самостійно ініціювати питання про поновлення пропущеного строку.
Ураховуючи зазначені обставини, вважаю, що скарга підлягає поверненню, як передбачено п.3 ч.2 ст.304 КПК України, оскільки вона подана після закінчення десятиденного строку на її подання, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Згідно з ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 110, 113, 115, 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань разом з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1