Україна
01 березня 2010 р. справа № 2а-3348/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Кузнецова К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу,
У лютому 2010 року Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що ОСОБА_1 у декларації про доходи за 2008 рік самостійно задекларувала отриманий дохід від надання в оренду земельної ділянки в сумі 3 000 грн.
На підставі даних декларації зроблено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік та прийнято податкове повідомлення від 14 травня 2009 року №00044211700/0, яким визначено податкове зобов'язання у сумі 450 грн.
Зазначена сума відповідачем сплачена частково, несплаченою залишилася сума 225 грн., яку просила стягнути.
У зв'язку з відсутністю належного фінансування судів повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснювалися в порядку, встановленому ст. 38 Кодексу адміністративного судочинства України, по телефону, про що складена довідка-телефонограма, та через друкований засіб масової інформації.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Володарському районі Донецької області.
17 березня 2009 року нею до податкового органу подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, де самостійно задекларовано отриманий дохід від надання в оренду земельної ділянки в сумі 3 000 грн.
На підставі даної декларації позивачем зроблено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік та прийнято податкове повідомлення від 14 травня 2009 року №00044211700/0, яким визначено податкове зобов'язання з вказаного податку в сумі 450 грн.
Зазначена сума відповідачем сплачена частково, несплаченою залишилася сума 225 грн.
В порядку, передбаченому ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачеві направлялися податкові вимоги: перша - від 19 жовтня 2009 року №1/20, яка отримана нею в той же день, друга - від 18 листопада 2009 року №2/35, яка отримана 18 листопада 2009 року.
Вказані заходи не призвели до сплати податку з доходів фізичної особи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що платники вказаного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону визначено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів від надання в оренду нерухомості, розташованої на території України.
Відповідно до п. 7.1 ст. 7 вказаного закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.
Відповідно до пп. «є» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
Особою, яка несе відповідальність за сплату вказаного податку, відповідно до ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є платник податків.
Відповідно до п. «г» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема, згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Рішення податкового органу, в якому визначені суми податкового зобов'язання в порядку, передбаченому пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», до контролюючого органу оскаржено не було. Тому такі податкові зобов'язання платника податків вважаються узгодженими.
Відповідно до пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідачем не надано доказів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Виходячи з вимог законодавства несплачені суми узгоджених податкових зобов'язань є податковим боргом, який підлягає примусовому стягненню.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (на рахунок № 33214800700215 на користь місцевого бюджету Володарської селищної ради, одержувач Володарська селищна рада, банк отримувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686888) в рахунок погашення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб 225 (двісті двадцять п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
< Список >
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.