Україна
26 лютого 2010 р. справа № 2а-21956/09/0570
час прийняття постанови: 15-10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смагар С.В.
при секретарі Куранді Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок», м. Докучаєвськ
до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську
про скасування рішення від 30 липня 2009 року № 000088/2300
за участю представників:
від позивача: Семененко Т.С. - директор
від відповідача: Гулєміної О.В. - за дов. від 27.01.2010р.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про скасування рішення від 30 липня 2009 року № 000088/2300.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування фінансової санкції спірним рішенням з огляду на наявність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що посвідчує право на продаж алкогольних напоїв на розлив.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення відповідає вимогам діючого законодавства, та наполягає, що позивач зберігав на місці проведення торгівлі дві пляшки алкогольних напоїв без акцизної марки, що є порушенням Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
17 липня 2009 року відповідачем була проведена планова перевірка щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці «буфет» за адресою: м. Докучаєвськ, вул. Лихолєтова,25/8, що належить позивачу, за результатами якої був складений акт перевірки № 05080042/2300. Відповідачем складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 17 липня 2009 року директором позивача.
Актом перевірки, зокрема, встановлені наступні порушення, допущені позивачем, і за наслідком яких було прийняте спірне рішення: відсутність акцизної марки встановленого зразку на реалізуємому товарі - водка у кількості 2 шт. Крім цього, в акті перевірки відповідач зазначив, що у позивача відсутня ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У висновках акту відповідач зазначив, зокрема, про порушення позивачем абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481-95/ВР (надалі - Закон № 481).
На підставі акту перевірки від 17 липня 2009 року відповідачем прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій № 000088/2300, яким до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн. за зберігання на місці проведення торгівлі водки «На березових бруньках» та «На кедрових горішках» у кількості 2 пляшки торгової марки «Союз Віктан», місткістю 0,5л, вміст спирту етилового - 40%об. без акцизної марки встановленого зразку.
Правовими підставами прийняття спірного рішення відповідачем визначені норми частини 4 статті 11 та абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону № 481.
Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Стосовно посилання позивача на незаконність проведення відповідачем планової перевірки суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (надалі - Закон № 509) передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як встановлено судом, планова перевірка була здійснена відповідачем на підставі плану-графіку перевірок на липень 2009 року і відповідач був допущений до проведення перевірки позивачем. Однак, суд зазначає, що доказів вручення чи ознайомлення позивача з направленнями на перевірку відповідач суду не надав, що є порушенням статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби, зокрема, здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Відповідно до статей 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Ні Закон № 509, ні Закон № 265 чи Закон № 481 не визначають порядок проведення планових чи позапланових перевірок суб'єктів господарювання з питання дотримання ними вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Суд зазначає, що головним у спірних правовідносинах є наявність чи відсутність порушення, встановленого податковим органом як суб'єктом владних повноважень.
Згідно свідоцтва, виданого Донецькою обласною державною адміністрацією 10 лютого 2000 року, ТОВ «Світанок» належить господарська одиниця в м. Докучаєвську по вул. Лихолєтова,25/8, якій затверджена відповідність типу «закусочна».
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок» має ліцензію на право здійснення роздрібною торгівлею алкогольними напоями зі строком дії з 29 вересня 2008 року по 29 вересня 2009 року, тобто була дійсною під час здійснення перевірки 17 липня 2009 року. Як встановлено судом під час судового розгляду з пояснень представників відповідача наявність даної ліцензії посвідчує право на здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Жодного доказу, який би підтверджував зберігання позивачем двох пляшок алкогольних напоїв на місці проведення торгівлі без наявності марок акцизного збору відповідач не надав.
Відповідно до статті частини 1 та 2 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З огляду на зазначені норми, суд не приймає у якості належних доказів фотокартки, надані як позивачем, так і відповідачем, оскільки з них не вбачається ким, коли і де були здійснені дані фотографії, і чи мають вони взагалі відношення до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів склад порушення та правомірність спірного рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а судові витрати підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську про скасування рішення від 30 липня 2009 року № 000088/2300 задовольнити повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську від 30 липня 2009 року № 000088/2300, яким застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 лютого 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 3 березня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Смагар С.В.