Україна
09 лютого 2010 р. справа № 2а-131/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі А.М. Ломиног
за участю представників позивачів Папакиці С.К., Сиразієва М.М.
за участю представника відповідача не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про скасування та визнання вимоги від 02.12.2009 року № Ю-133 недійсною,-
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про скасування та визнання вимоги від 02.12.2009 року № Ю-133 недійсною, мотивуючи свої вимоги тим, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя виставив вимогу про стягнення заборгованості по внескам за жовтень 2009 року.
Позивач вважає зазначену вимогу про сплату боргу за жовтень 2009 року таку, що суперечить діючому законодавству, а саме Закону України « Про обов'язкове пенсійне страхування», згідно якого перерахування внесків провадиться одночасно із виплатою заробітної плати. У зв'язку з тим, що станом на 01.11.09 року товариство має заборгованість по заробітній платі у сумі 1226, млн. грн., то стягнення Пенсійних внесків не здійснюється, бо згідно відповідно ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати є першочерговою у відношенні до інших платежів.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали аналогічно викладеному в позовній заяві,просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заперечення на висунені позовні вимоги та просив розглянути справу без його участі. У запереченні звертав увагу, що відповідно до вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, крім того стверджував, що вимога щодо сплати страхових внесків була сформована на підставі даних про нарахування страхових внесків, що самостійно були зазначені позивачем у поданій звітності. Отже відповідач вважає ним були дотримані усі вимоги законодавства, тому просив у задоволенні позову відмовити.
На підстав п.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» знаходиться за адресою: 87528, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Зелинського, 27 а, зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області та є страхувальником і платником страхових внесків загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Позивачу, Управлінням Пенсійного фонду України Жовтневого р-ну м. Маріуполя Донецької області були виставлена вимога про сплату боргу від 02 грудня 2009 року № Ю 133 на суму 764875, 83 грн., де сума недоїмки склала 551458,81 грн., фінансові санкції у розмірі 90650,24 грн., та пеня у розмірі 122766,78 грн. Вимога про сплату зазначеного боргу була отримана Управлінням 07.12.2009 року.
Як стверджує звіт з праці за січень-жовтень 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» має заборгованість перед працівниками по заробітній платі у загальній сумі 1226,1 млн. грн.
Законом України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 р. зі змінами та доповненнями, визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»:
«Страхувальники» це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
«роботодавець» - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівн иків, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
«страхові внески» - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
У відповідності до п.4 ст.20 Закону «сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду».
Терміни сплати і обов'язки страхувальника з цим пов'язані встановлені п.6 ст.20 Закону. Нормою закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов»язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Як зазначалося вище, у Підприємства - ВАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» існує заборгованість щодо виплати заробітної плати працівникам.
На підставі Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно ст. 24 цього ж закону встановлено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до п. 12 ст. 20 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Сам відповідач - Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області в своїх запереченнях до висунених позовних вимог зазначає, що вимога, щодо сплати страхових внесків була сформована на підставі даних про нарахування страхових внесків, що самостійно визначені позивачем. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що Управління пенсійного фонду передчасно винесло до страхувальника вимогу про сплату боргу, оскільки заборгованість по заробітній платі є першочерговою виплатою, але сплачена не була.
Статтею 9 ч.1 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу прийнята з порушенням норм діючого законодавства, у зв'язку з чим суд визнає її недійсною.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі містка Маріуполя Донецької області про скасування та визнання вимоги від 02.12.2009 року № Ю-133 недійсною - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати та визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі містка Маріуполя Донецької області від 02.12.2009 року № Ю-133.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 лютого 2010 року у присутності сторін.
Повний текст постанови складений 12 лютого 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кірієнко В.О.