Справа №295/18242/19
Категорія 43
2/295/1154/20
04.02.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Полонець С.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, -
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з Російської Федерації на її користь та на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1676400,00 грн. на кожного, що є еквівалентом 60000,00 грн. євро за офіційним курсом НБУ на день підписання цього позову.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 11.12.2019 року цивільну справу передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 28.01.2020 року вищезазначену ухвалу скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вирішуючи питання відкриття провадження по справі, суддею встановлено наступне.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Вимога безсторонності, згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Суддя має бути позбавлений будь-яких особистих почуттів, схильностей, упередженостей при розгляді справи. При цьому також важливо, як дії судді сприймаються стороннім спостерігачем.
Відповідно «Бангалорських принципів поведінки судді», що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, допускається відвід судді у тому випадку, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007 року передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Громадською радою доброчесності 19.09.2019 року затверджено висновок про невідповідність судді Богунського районного суду міста Житомира Полонця ОСОБА_4 Миколайовича критеріям доброчесності та професійної етики.
У вищевказаному висновку Громадською радою доброчесності встановлено, що за даними досьє, суддя після анексії Криму та окупації частини Донбасу протягом 15.01.2015 - 18.01.2015 перебував у м. Москві, а його син - 5 разів перетинав державний кордон України із тимчасово окупованими територіями та перебував на тимчасово окупованих територіях протягом 2014 - 2018 років. Такі обставини створюють обґрунтований сумнів щодо незалежності судді.
Мною неодноразово надсилались пояснення на вищевказаний висновок, в яких зазначалося про відвідування мною та сином родичів, які проживають на території Російської Федерації, яка є відповідачем по даній справі.
Враховуючи вищенаведене та те, що вищевказаний висновок Громадської ради доброчесності не скасовано, розгляд мною даної цивільної справи призведе до реального конфлікту інтересів та з метою усунення можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному і упередженому розгляді справи та виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, з метою уникнення потенційної підозри певної особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, вважаю за доцільне заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Задовольнити самовідвід cудді Богунського районного суду м. Житомира Полонцю С.М.
Справу передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: