Справа № 127/1541/14-ц
Провадження № 6/127/32/20
04 лютого 2020 року м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів, виданих у справі №127/1541/14-ц, такими, що не підлягають виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчих листів, виданих у справі №127/1541/14-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до неї та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2015 року такими, що не підлягають виконанню. Дана заява обґрунтована тим, що вказаним рішенням суду задоволені позовні вимоги банку та на його підставі ПАТ «ОТП Банк» отримало виконавчі листи, які пред'явлені до виконання до Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області. Намагаючись добровільно погасити борг, заявником сплачено: 13 червня 2019 року - 9157,76 доларів США, 21 серпня 2019 року - 1000,00 доларів США, 09 вересня 2019 року - 1000,00 доларів США, 23 листопада 2019 року - 500,00 доларів США, 21 грудня 2019 року - 2000,00 доларів США. 21 грудня 2019 року між нею та ПАТ «ОТП Банк» укладений договір про внесення змін та доповнень №5 (про зміну валюти боргових зобов'язань) до кредитного договору №ML-B00/225/2006 від 08 серпня 2006 року, змінивши валюту кредиту та визначивши його розмір у 1019608,81 грн. Крім того, 21 грудня 2019 року між нею та банком укладений договір про внесення змін та доповнень №6 (про прощення боргу) до вказаного кредитного договору, яким встановлено, що банк здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 1019608,81 грн. Вважаючи, що таким чином всі зобов'язання за кредитним договором від 08 серпня 2006 року та договором поруки від 19 квітня 2013 року припинені внаслідок їх виконання відповідно до змінених умов, ОСОБА_1 просила визнати виконавчі листи, видані у цивільній справі №127/1541/14-ц для виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2015 року, такими, що не підлягають виконання.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, 30 січня 2020 року нею подане клопотання, де вказує про підтримання своєї заяви у повному обсязі та проведення розгляду справи за її відсутності.
Представник ПАТ «ОТП Банк» у судовому засіданні підтвердив, викладені заявником обставини, вказував, що дійсно банком прощений борг, а про повернення виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 подана відповідна заява.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Судом установлено, що 22 травня 2015 року в справі №127/1541/14-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалене заочне рішення, яким позов задоволений частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-B00/225/2006 від 08 серпня 2006 року в розмірі: 35 261,54 доларів США - залишок заборгованості, що еквівалентно 729 167,29 грн, 1933,52 долари СЩА - сума несплачених відсотків, що еквівалентно 39 982,93 грн, а також судовий збір по 1461,44 грн та на користь держави по 365,56 грн судового збору.
На виконання цього рішення видані виконавчі листи, пред'явлені до виконання до Староміського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області.
ОСОБА_1 на виконання зобов'язання щодо повернення кредитних коштів внесені кошти згідно наданих нею квитанцій: від 13 червня 2019 року №B00T000OBY - 9157,76 доларів США, що еквівалентно 241782,20 грн, від 12 серпня 2019 року №B00T000W14 - 1000,00 доларів США, що еквівалентно 25090,81 грн, від 09 вересня 2019 року №B00T000YEW - 1000,00 доларів США, що еквівалентно 25086,04 грн, від 20 листопада 2019 року № B00T0015E1 - 500,00 доларів США, що еквівалентно 12082,13 грн, від 12 грудня 2019 року №B00T0018AI - 2000,00 доларів США, що еквівалентно 4660,57 грн.
13 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладений додатковий договір № б/н до кредитного договору ML-B00/225/2006 від 08 серпня 2006 року, за умовами якого сторони визначили рахунок для сплати позичальником боргових зобов'язань, а також домовилися про зміну порядку дострокового виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.
21 грудня 2019 року між сторонами укладений договір про внесення змін та доповнень №5 (про зміну валюти боргових зобов'язань) до кредитного договору №ML-B00/225/2006 від 08 серпня 2006 року. Згідно п. 1, 2 цього договору відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі, визначеній кредитним договором, у валюті зобов'язання - долар США; сторони домовилися змінити валюту зобов'язання та встановити валютою зобов'язання - гривню. Пунктом 3 цього договору передбачено, що на дату його укладення заборгованість позичальника перед банком становить 43712,60 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення додаткового договору становить 1019608,81 грн. Водночас даним договором внесені зміни та доповнення до кредитного договору із викладом їх змісту.
Того ж дня, 21 грудня 2019 року, АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін та доповнень №6 (про прощення боргу) до кредитного договору. Відповідно до п. 2 даного договору сторони домовилися внести зміни та доповнення до кредитного договору, а саме банк, керуючись ст. 605 ЦК України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 1019608,81 грн, що складається з: суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 1019608,81 грн, процентів у розмірі 0,00 грн.
За даними АСВП виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 , виданий Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/1541/14-ц, ( ВП 55390131) повернутий стягувачу відповідно до заяви останнього, п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
За положеннями статей 1 та 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню,.
Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
На суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Обґрунтовуючи свої вимоги боржник вказує, на укладення договору про прощення боргу, тому виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Як слідує з матеріалів справи, борг за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , в розмірі 1019608,81 грн прощений (анульований), заборгованість за кредитним договором, в тому числі і та, яка стягнута за рішенням суду по справі №127/1541/14-ц, відсутня, а тому в суду є всі підстави визнати виконавчий лист, виданий щодо боржника ОСОБА_1 відповідно до вказаного вище рішення суду, про стягнення суми заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим така заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню щодо боржника ОСОБА_2 не може бути задоволена, зважаючи, що відповідно до ст.15 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа може звернутися за захистом своїх порушений, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Останній же з такою заявою не звертався та відповідного доручення на представництво його інтересів та подання такої заяви заявнику не надав ( заявником не надано та матеріали справи не містять), а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.
При цьому, суд також вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до підпункту д) пункту 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього кодексу у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259-261, 432 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист, який виданий 28 липня 2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_1 по справі №127/1541/14-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-B00/225/2006 від 08 серпня 2006 року, таким, що не підлягає виконанню.
В решті - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення/складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 04.02.2020
Суддя: