Справа № 127/1873/20
Провадження 2-а/127/48/20
04 лютого 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Борисюк І. Е.,
за участю: секретаря Максимчука Я.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лірника І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 20.12.2019 позивача в телефонному режимі було запрошено до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, в приміщенні якого їй було повідомлено про проведення позапланової перевірки її квартири на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. 17.01.2020 на адресу позивачки надійшов лист від 09.01.2020 від відповідача, згідно якого позивачка зобов'язана була сплатити штраф за адміністративне правопорушення. До даного листа було долучено акт перевірки, протокол, припис від 20.12.2019 та постанова № 1 від 08.01.2020, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП. Про проведення перевірки 20.12.2019 приватної власності та про розгляд справи 08.01.2020 позивачка не повідомлялась, постанова прийнята у її відсутність. Крім того, квартира, стосовно якої було здійснено перевірку знаходиться на дев'ятому поверсі багатоквартирного житлового будинку, а посадові особи до приміщення квартири не входили. Дані обставини фактично спростовують сам факт проведення такої перевірки та фіксування можливих порушень без відвідування цієї квартири. Відповідачем порушено порядок проведення перевірки та складання документів, які стали підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, що в свою чергу, на думку позивачки, порушує її права.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про скасування постановиДепартаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 08.01.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Ухвалою суду від 27.01.2020 вищевказану заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, яку вирішено провести в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ. Також, даною ухвалою було запропоновану відповідачу надати суду відзив і усі докази в порядку і строки встановлені судом, витребувано від Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також викликано в судове засідання свідків.
У строк встановлений судом вищевказаним судовим рішенням відзив на позов відповідачем надано не було.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в позовній заяві.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, оскільки вимоги позивача вважає необґрунтованими. Також представник відповідача надав суду для огляду і дослідження витребувані ухвалою суду від 27.01.2020 докази.
По справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. (а.с. 15)
20.12.2019 внаслідок позапланової перевірки начальником відділу контролю за будівництвом Департаментуархітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Сорокою Д.В. було складено акт № 357-ПП, протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , та припис про усунення порушень ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 20.02.2020. (а.с. 21-33)
08.01.2020 директором Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Чернегою О.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 08.01.2020, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні вимог п. 13.9 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_2 , який повідомив, що разом із своїм напарником проводив ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_1 з початку грудня 2019 року. Свідок зазначив, що 17.12.2019 він, його напарник та ОСОБА_1 перебували в квартирі протягом усього дня і ніхто до квартири не приходив. Також свідок повідомив, що в інші дні також ніхто до квартири ОСОБА_1 не приходив, зокрема із будь-якою перевіркою.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_3 , який повідомив, що разом із ОСОБА_2 в період з початку грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року в квартирі ОСОБА_1 робив ремонт. Свідок зазначив, що ні 17.12.2019, ні в інші дні до квартири ОСОБА_1 ніхто не приходив. При цьому свідок вказав, що в квартирі позивачки він із напарником перебував щоденно з 9 години ранку і до 19 години вечора.
Також в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_4 , який повідомив, що є чоловіком позивачки і йому достеменно відомо, що 04.12.2019 було отримано лист від ДАБК про те, що 17.12.2019 буде здійснюватись перевірка квартири. Однак, 17.12.2019 ніхто із перевіркою так і не з'явився. Свідок повідомив, що 17.01.2020 вони із позивачкою отримали лист від ДАБК із актом, протоколом, приписом і постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Також свідок зазначив, що ніякого самочинного будівництва чи демонтажу позивачкою не здійснювалось, у квартирі проводяться лише оздоблювальні роботи. Свідок повідомив, що ОСОБА_1 не була присутня 08.01.2020 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Тому, при оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками. Судом прийнято до уваги, що свідки надавали покази, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, а не з чужих слів. Тому, судом прийнято до уваги покази свідків.
Статтею 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , надані представником відповідача на виконання вимог судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 96 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Чернеги О.М. по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 08.01.2020 зазначено, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 13.9 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки нею виконано будівельні роботи зі зміною фасадних рішень, збільшивши віконний проріз шляхом демонтажу огороджувальної конструкції балкону.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).
Згідно з п. 5 Порядку та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 Порядку та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Також вищевказаними нормами передбачено підстави для проведення позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, наданих представником відповідача на вимогу суду, 16.12.2019 директором Департаментуархітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Чернегою О. було видано наказ № 420 про проведення позапланової перевірки на об'єкті: «зміна фасадних рішень квартири АДРЕСА_1 (суб'єкт містобудування - ОСОБА_1 ». Того ж дня, начальник відділу контролю за будівництвом Сорока Д.В. був направлений на здійснення позапланової перевірки вищевказаного об'єкту, що підтверджується направленням № 357-ПП від 16.12.2019.
В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено відповідачем про те, що 17.12.2019 об 11 год. 00 хв. буде проводитись позапланова перевірка на предмет дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 . (а.с. 18)
Відповідно до п. 16 - п. 20 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, наданої представником відповідача на вимогу суду, вбачається, що 20.12.2019 начальником відділу контролю за будівництвом Департаментуархітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради Сорокою Д.В. було складено акт № 357-ПП із зазначенням виявлених порушень, складено протокол про адміністративне правопорушення та видано ОСОБА_1 припис про їх усунення до 20.02.2020.
Вищевказані документи вручені позивачу відповідачем не були. Натомість, вони містять відмітку про те, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису, від пояснень та від отримання другого примірнику.
Водночас, позивач взагалі заперечувала свою присутність під час здійснення відповідачем перевірки, у зв'язку із чим була позбавлена можливості навести свої зауваження.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що перевірка не проводилась 17.12.2019, як було вказано у повідомленні від 04.12.2019.
Докази повідомлення позивача про те, що перевірка буде проводитись 20.12.2019, відповідачем суду не надано.
При цьому, судом прийнято до уваги, що відповідно до п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Доказів того, що позивачка не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмовила в наданні їм документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, або ж вона чи її уповноважена особа (за довіреністю) були відсутні на об'єкті, хоча у визначений Порядком строк була повідомлена про проведення перевірки, суду не надано. За вищевказаних умов відповідачем повинен був бути складений відповідний акт, як то передбачено п. 12 Порядку.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У ст. 278 КУпАП передбачені обов'язки посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема обов'язок щодо перевірки правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також щодо перевірки сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Судом встановлено, що позивачка не була присутня під час розгляду 08.01.2020 Департаментом архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради справи про адміністративне правопорушення, результатом розгляду якої стало винесення оскаржуваної постанови.
Крім того, позивачка не була жодним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. Дані про таке сповіщення в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які були надані представником відповідача на вимогу суду і досліджені судом в ході розгляду справи, відсутні.
Також судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень не зважаючи на відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не лише не перевірив наявність даних про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи, а вказав в постанові про розгляд справи у її присутності.
Крім того, в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, відповідач посилається на збільшення нею віконного прорізу шляхом демонтажу огороджувальної конструкції балкону.
Однак, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог п. 13.9 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення» відповідачем не надано.
Відомості у акті, протоколі, постанові, приписі викладені загальнооднаково, без зазначення на скільки було змінено віконних проріз, яким чином це встановлено тощо.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП відповідачем не з'ясовані всі обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами.
Суду не надано жодних належних доказів, які були досліджені в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що вказували б на порушення нею вимог чинного законодавства України. Такі докази відсутні й матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оглянутих і досліджених в судовому засіданні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, суд прийшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного рішення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що суб'єктом владних повноважень вчинено низку порушень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В ході розгляду справи суд не дійшов висновку, що викладений в ухвалі суду від 27.01.2020 висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, був передчасним.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача в судовому засіданні, дослідивши заяви по суті, в даному випадку - позовну заяву, покази свідків, оцінивши відповідно до ст. 90 КАС України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.
Суд прийшов до висновку про протиправність постанови Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 08.01.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства України.Тому, враховуючи вищевикладене та положення ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 9 та п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про скасування даної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому останній у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, ст.ст. 1, 7, 9, 96, 245-249, 251, 252, 254-257, 279, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 91, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 269-272, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 1 від 08.01.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850, 00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судовий збір в сумі 840, 80 гривень стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, ЄДРПОУ 41042555, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Театральна, 29.
Суддя: