Справа № 185/798/20
Провадження № 1-кс/185/240/20
04 лютого 2020 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040370000177 від «02» лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-10.03.2017 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік. Знятий з обліку 16.03.2018 року в зв'язку з новим засудженням;
-24.01.2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 2 місяці за вироком суду від 10.03.2017 року до 1 року 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 21.12.2018 року з Бердянської ВК Запорізької області умовно-достроково;
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Відповідно до клопотання ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він 01.02.2020 року о 19:40 годині в приміщенні магазину «Нектар Маркет» ТОВ «Дакорт Плюс», розташованого по вул. Дніпровська, 340 м.Павлограда, Дніпропетровської області, взяв з полиць магазину 4 пачки кави «Якобс», підійшов до касової зони та швидким кроком пройшовши повз касу магазину, де в цей час ОСОБА_5 помітила продавець магазину, яка намагалася його зупинити, але ОСОБА_5 , побачивши, що його дії стали явними для оточуючих, вибіг з магазину та з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 спричинив магазину «Нектар» ТОВ «Дакорт Плюс» матеріальну шкоду на загальну суму 1288 грн.
Відомості стосовно даного факту було внесено до ЄРДР за № 12020040370000177 від «02» лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
02.02.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При розгляді клопотання слідчий пояснив, що підозрюваний раніше судимий в т.ч. за аналогічний злочин, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має не зняту та не погашену судимість, офіційне ніде не працює, немає постійного джерела прибутку, продовжив вчиняти злочини перебуваючи під домашнім арештом, отже існує ризик вчинення ОСОБА_5 інших корисливих злочинів, з приводу підстав, зазначених в ст. 177 КПК України, пояснив, що, враховуючи тяжкість злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого. Інший більш м'який запобіжний захід не зможить запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу не можливо, так як відносно ОСОБА_5 до суду направлено ще два обвинувльних акта за ч. 2,3 ст. 185 КК України, відносно нього вже обирався запобіний захі у вид цілодобового домашнього арешту, який він неоднаразово порушував, та перебуваючи під домашнім арештом як цілодобовим та і в нічний час продовжив вчиняти злочини, та порушувати умови домашнього арешту, надав копії матріалів в підтвердження обставин на які посилався .
Підозрюваний пояснив, що він розуміє свою відповідальність але не згоден на обрання йому запобіжного заходу тримання під вартою, просить обрати цілодобовий домашній арешт, зазначив, що не буде більше вчиняти злочини, підтвердив, що раніше порушував умови домашнього арешту.
Допитана в судовому засіданні мати ОСОБА_5 підтвердила, що дійсно останній проживає разом з нею після звільнення з місць позбавлення волі приблизно більше року, продовжує вчиняти злочини, так як є залежною особою, неодноразово порушував раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, під час дії домашнього арешту вчинив нові злочини, вкрав пилесос з їх квартири, вона не впевнена, що такиий запобіжний захід як домашній арешт може запобігти злочинній діяльності її сина, так як вона не знає чи зробив він висновки.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.
Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Судом врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
При розгляді клопотання доведено, що відносно підозрюваного провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК України, які містяться в матеріалах досудового розслідування та додані до клопотання.
Слідчий суддя враховує, що встановлення всіх обставин кримінального провадження, доведення факту вчинення злочину та відповідна правова кваліфікація є метою досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор та слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаються на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд, з'ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Відповідно до матеріалів клопотання встановлено, що підозрюваний не працює, не має міцних соціальних зв'язків, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин в період невідбутого покарання, та в період дії раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Судом також врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Selcuk v. Turkey Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.
Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, скоїв новий злочин в період раніше обраного запобіжного заходу у виді домашного арешту, підозрюваний раніше неодноразово порушував заходи домашнього арешту як цілодобового так і в нічний час, продовжив вчиняти інші правопорушення під час дії раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешут, обвинувачується у вчиненні крадіжок як в будинку в якому проживає, так і в квартирі в якій проживає разом з мамою, враховуючи, також, пояснення матері ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого та прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Оцінюючи вищевказані ризики, слідчий суддя, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, з огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і не попередить спроби вчинити вищевказані дії. Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, обставини вчиненого кримінального правопорушення, розмір шкоди, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати до нього мінімальний розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020040370000177 від «02» лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 03 квітня 2020 року.
Взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду.
Строк дії ухвали - до 03 квітня 2020 року включно.
Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з м. Павлоград Дніпропетровської області.
В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків не може перевищувати двох місяців.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1