23 березня 2010 рокуСправа № 2а-19066/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
з участю представника позивача Сабін І.В.,
представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної податкової адміністрації у Волинській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю “Гейм-Центер” про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5040000 грн. 00 коп. та конфіскацію гральних автоматів в кількості 16 одиниць,
Державна податкова адміністрація у Волинській області звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 5040000 грн. 00 коп. та конфіскацію гральних автоматів в кількості 16 одиниць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», надавав послуги у сфері грального бізнесу на 16 гральних автоматах.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року у дану справу в якості другого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Гейм-Центер».
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги. Просить конфіскувати гральні автомати в кількості 16 одиниць, що належать ТзОВ «Гейм-Центер». Додатково суду пояснив, що згідно договору оренди №23 від 05.09.2009 року підприємець ОСОБА_4 орендував у ТзОВ «Гейм-Центер» гральні автомати в кількості 39 одиниць. Відповідно до пункту 2.1 даного договору об'єкт оренди повинен використовуватись за цільовим призначенням, а саме, для організації дозвілля у вигляді гри без грошового виграшу. Оскільки відповідачем ТзОВ «Гейм-Центер» не проводились перевірки порядку використання Орендарем майна відповідно до умов договору, то вважають, що такі гральні автомати підлягають конфіскації. Просить стягнути на користь Державного бюджету України фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5040000,00 грн. та конфіскувати гральні автомати в кількості 16 одиниць.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що підставою для накладення адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу та конфіскації грального обладнання є адміністративне правопорушення у вигляді організації та проведення на території України азартних ігор, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз). Обов'язковою кваліфікуючою ознакою зазначеного правопорушення є факт отримання виграшу (призу). Вказує на те, що гральні автомати є атракціонами «videogame» переобладнаними і не дають можливості отримання грошового виграшу, що підтверджується написом на електронному табло кожного з атракціонів «гра для дозвілля без отримання грошового виграшу» та правилами користування атракціоном, які розміщені в куточку для споживача. Крім того, на дане гральне устаткування видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики сертифікат відповідності та атестат виробництва, відповідно до яких устаткування є атракціонами переобладнаними. Таким чином, вважає, що гра на зазначених атракціонах без отримання виграшу не може кваліфікуватись як азартна гра, а відтак відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених статтею 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». Разом з тим, зазначає, що відповідно до договору оренди №23 від 05.09.2009 року ігрове обладнання належить ТзОВ «Гейм-Центер», а тому вимога про конфіскацію у підприємця ОСОБА_4 є безпідставною, оскільки останній не є їх власником. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ТзОВ «Гейм-Центер» ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала. Суду пояснила, що ТзОВ «Гейм-Центер» відповідно до договору оренди №23 від 05.09.2009 року та акту прийому - передачі від 05.09.2009 року передало у строкове платне користування атракціони «videogame» для організації дозвілля у вигляді гри без грошового виграшу. Вважає, що оскільки гра на вказаних атракціонах не спрямована на отримання грошового виграшу, то підстави для застосування фінансових санкцій відсутні. Водночас наголосила, що зазначені в договорі атракціони є власністю ТзОВ «Гейм-Центер», а тому у разі встановлення порушення відповідачем ОСОБА_4 статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не можуть бути конфісковані, оскільки він не є їх власником. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до пункту 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 982926 виданого 19.08.2009 року.
Згідно договору оренди від 31.08.2009 відповідачем ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності - розміщення залу розважальних відео атракціонів було орендовано приміщення по вул.Кравчука, 44-а в місті Луцьку.
Відповідно до договору оренди №23 від 05.09.2009 року та акту прийому - передачі від 05.09.2009 року ТзОВ «Гейм-Центер» передало у строкове платне користування атракціони «videogame» для організації дозвілля у вигляді гри без грошового виграшу.
Судом встановлено, що з метою забезпечення дотримання суб'єктами господарювання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та в рамках операції «Гральний бізнес» працівниками УПМ ДПА у Волинській області перевірено дотримання вимог чинного законодавства в діяльності грального залу за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 44а. В ході реалізації оперативної інформації 23.09.2009 року о 22 год. 30 хв. співробітниками податкової міліції відпрацьовано гральний зал, що знаходиться за вищевказаною адресою. На момент перевірки було виявлено, що в даному закладі знаходиться 16 одиниць ігрових автоматів обладнаних купюроприймачами, 15 з яких були ввімкненими, перебували в робочому стані і на яких надавались послуги відвідувачам. Шляхом проведення контрольної гри співробітниками податкової міліції зафіксовано та задокументовано факт внесення гравцем ставки в розмірі 30 грн., що дала б змогу отримати грошовий виграш. Організатором ігор у вищевказаному закладі є приватний підприємець ОСОБА_4. За результатами перевірки вилучено 16 гральних автоматів, які передано на відповідальне зберігання ТзОВ «Волинь-Євробізнес» (АДРЕСА_1), кошти в сумі 30 грн. та копії документів, які зберігаються в УПМ ДПА у Волинській області.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (далі №509-ХІІ).
Відповідно до статті 1 цього Закону у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Відповідно до статті 19 Закону №509-ХІІ податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення
Статтею 11-1 Закону №509-ХІІ визначено, що перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Таким чином, вищевказана перевірка проводилась на підставі та в межах чинного законодавства.
З 25 червня 2009 року набув чинності Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон №1334-VI), яким, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству, запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні.
За приписами ст. 2 цього Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №1334-VI азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги посилання представників відповідачів на те, що гральні автомати є атракціонами «videogame» переобладнаними і не дають можливості отримання грошового виграшу, оскільки за результатами комп'ютерно-технічної експертизи №0603, 0608-0622 від 27.02.2010 року проведеної у даній справі, встановлено, що на всіх досліджених гральних платах встановлений програмний продукт, який дозволяє отримувати виграш в інтерактивному діалозі, хоча конструкція пристроїв не дозволяє отримувати виграш напряму, через відсутність відповідних пристроїв видачі купюр або монет. При цьому, встановлення таймеру в конструкцію пристрою без зміни програмного забезпечення, не змінило властивості гральної плати. Разом з тим, перевірка властивостей програмного забезпечення, гральних плат була проведена із аналогічними зразками, що використовуються підприємствами виробниками плат, проте змін в программному забезпеченні не виявлено.
У цьому контексті суд зазначає, що висновки експерта зроблені в ході проведення експертизи, обєктивно підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які повідомили про обставини проведення перевірки.
Посилання відповідачів на відповідні записи, розміщені на гральних автоматах, правила користування атракціоном, які розміщені в куточку для споживача суд також не приймає до уваги, оскільки під час перевірки ОСОБА_6 була зроблена ставка на ігровому автоматі в сумі 30 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Статтею 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» установлено з 1 липня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 630 грн. на місяць.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_4 здійснювалась діяльність з організації та проведення азартних ігор, а тому вимоги позивача щодо застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 5040000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Разом з тим, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині конфіскації гральних автоматів в кількості 16 одиниць слід відмовити, оскільки власником даних автоматів є ТзОВ «Гейм-Центер», що підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором оренди №23 від 05.09.2009 року та актом прийому - передачі від 05.09.2009 року згідно якого ТзОВ «Гейм-Центер» передано підприємцю ОСОБА_4 у строкове платне користування атракціони «videogame» для організації дозвілля у вигляді гри без грошового виграшу.
З матеріалів справи, зокрема з договору оренди від 31.08.2009 року вбачається, що відповідачем ОСОБА_4 для здійснення підприємницької діяльності - розміщення залу розважальних відео атракціонів було орендовано приміщення по вул.Кравчука, 44-а в місті Луцьку.
Відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
У відповідності до статті 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
Згідно норм статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» саме до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.
Аналізуючи дані норми законодавства, суд вважає, що конфісковано може бути лише майно, яке належить правопорушнику на праві приватної власності.
В даному випадку встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 здійснювалась діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, які йому не належать, а тому підстав для конфіскації майна, що належить ТзОВ «Гейм-Центер» суд не вбачає.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку
Оскільки судом встановлено, що ТзОВ «Гейм-Центер» не здійснювало діяльність у сфері грального бізнесу, то з цієї підстави суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо кофіскації 16 гральних автоматів.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі статті 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", статті 354 Цивільного кодексу України, статті 219 Господарського кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь держави фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5040000 (п"ять мільйонів сорок тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 29 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Лозовський