23 березня 2010 рокуСправа № 2а-16/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представників позивача Мельничука М.В., Сабін І.В.,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної податкової адміністрації у Волинській області до підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гейм Центер» про стягнення фінансової санкції та конфіскацію гральних автоматів,
Державна податкова адміністрація у Волинській області (далі - позивач, ДПА області) звернулась з позовом до підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач1), в якому просить стягнути з відповідача1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5040000 грн. та конфіскувати гральні автомати в кількості 13 одиниць, що належать ТзОВ «Гейм Центер».
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що підприємець ОСОБА_4 порушив норми Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та після набрання чинності вказаним нормативно-правовим актом здійснював діяльність у сфері грального бізнесу, що підтверджується матеріалами перевірки, здійсненої працівниками УПМ ДПА у Волинській області у гральному закладі за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 04.02.2010 року до участі у справі було залучено другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гейм Центер» (далі - відповідач2, ТзОВ «Гейм Центер»).
В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги, просили застосувати до відповідача1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5200000 грн. Крім того, додатково суду пояснили, що факт надання підприємцем ОСОБА_4 послуг у сфері грального бізнесу підтверджується, окрім матеріалів проведеної перевірки, також висновком комп'ютерно-технічної експертизи, проведеної у справі №2а-19066/09/0370 за аналогічним позовом ДПА області до підприємця ОСОБА_4, яка перебуває на розгляді у Волинському окружному адміністративному суді. Досліджені в ході вказаної експертизи атракціони аналогічні атракціонам, що були вилучені у гральному закладі за адресою: АДРЕСА_1, та згідно висновку експерта є гральними автоматами, які дозволяють отримувати виграш у інтерактивному діалозі. Просили позов задовольнити повністю.
Відповідач1 - підприємець ОСОБА_4 заперечень на позов не подав, в судове засідання не з'явився, хоча відповідно до ст.39 КАС України належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Тому справу розглянуто судом у відсутності відповідача1 на підставі наявних у ній доказів.
Представник відповідача2 - ТзОВ «Гейм Центер» в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що товариство здійснювало свою господарську діяльність у сфері грального бізнесу, однак у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні», ТзОВ «Гейм Центер» проведено переобладнання гральних автоматів у атракціони, які не призначені для проведення азартних ігор, що підтверджується Сертифікатом відповідності та технічними умовами на атракціони «videogame» переобладнані. 05 вересня 2009 року між ТзОВ «Гейм Центер» та підприємцем ОСОБА_4 укладено договір №23 оренди атракціонів «videogame» переобладнаних, згідно якого було передано підприємцю ОСОБА_4 вказані атракціони в кількості 39 одиниць. Також зазначила, що атракціони не дають можливості гравцю отримати грошовий виграш, однак передбачають отримання виграшу у вигляді додаткових хвилин гри на атракціоні. Просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 19.08.2009 року. Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку ОСОБА_4 здійснював свою діяльність у сфері операцій із нерухомістю, оренди рухомого майна, у сфері відпочинку, розваг, прокату побутових виробів, предметів особистого вжитку. Вказані обставини підтверджуються написаними власноручно відповідачем1 поясненнями від 13.11.2009 року.
Згідно договору оренди №310909-1 від 31 серпня 2008 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_6 (орендар), відповідач1 прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 60 м?, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення підприємницької діяльності. Строк дії вказаного договору з 30.09.2009 року по 30.09.2010 року.
Відповідно до договору оренди №23 атракціонів «videogame» переобладнаних від 05 вересня 2009 року та акту прийому-передачі до даного договору від 05.09.2009 року ТзОВ «Гейм Центер» (орендодавець) надало, а підприємець ОСОБА_4 (орендар) прийняв у користування атракціони «videogame» переобладнані в кількості 39 одиниць для організації дозвілля у вигляді гри без грошового виразу з терміном оренди в 1 рік.
Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі - Закон), а саме: пунктами 1, 2 ч.1 ст.1 Закону, визначено, що гральний бізнес - це діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартною грою визнається будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Таким чином, основними ознаками азартної гри є внесення гравцем ставки та можливість отримання виграшу (призу), яка повністю або частково залежить від випадковості.
Згідно ст.2 Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
В судовому засіданні встановлено, що 28.10.2009 року співробітниками УПМ ДПА у Волинській області проведено огляд приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого виявлено 13 гральних автоматів, обладнаних купюроприймачами, та зафіксовано факт внесення гравцем ставки в розмірі 40 грн., про що складено відповідний протокол огляду місця події. Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 28.10.2009 року у залі гральних автоматів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було здійснено вилучення 13 гральних автоматів (атракціонів «videogame» тип1), грошові кошти в загальній сумі 40 грн., які використовувались для здійснення ставки на гральному автоматі, документи на здійснення господарської діяльності та відомість по подарунковим сертифікатам.
З пояснення адміністратора грального залу ОСОБА_7 від 28.10.2009 року вбачається, що гральний зал за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює свою господарську діяльність підприємець ОСОБА_4, працює цілодобово. Грошова ставка на гральних автоматах здійснюється гравцем самостійно шляхом внесення паперових грошей в купюроприймач, після чого активізується гра на автоматі, а вкладені гроші переводяться в кредит (віртуальні гроші), по закінченню якого гра припиняється. В разі виграшу гравцю видається подарунковий сертифікат на суму виграшу, який дає можливість останньому отримати додаткові хвилини гри на автоматі. Активізація додаткової гри у разі виграшу здійснюється адміністратором грального залу на вимогу гравця. Крім того, з пояснень ОСОБА_8 від 28.10.2009 року слідує, що вартість гри на ігрових автоматах, розміщених у гральному залі за адресою: АДРЕСА_1, становить 1 гривня за 1 хвилину.
Можливість отримання виграшу гравцем залежно від випадковості у вигляді додаткових хвилин гри на атракціонах «videogame» також не заперечувала в судовому засіданні представник ТзОВ «Гейм Центер».
Відповідно до технічних умов, затверджених ТзОВ «Гейм Центер», атракціони «videogame» переобладнані не призначені для проведення азартних ігор, умовами часті в яких є внесення гравцем ставок, які дають можливість отримати виграш (приз), та результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
Згідно Сертифікату відповідності серії ВВ, виданого ДП «Укрметртестстандарт» терміном дії з 10.08.2009 року до 14.08.2011 року та зареєстрованого в Реєстрі за №UA1.003.0047350-09, атракціони «videogame» переобладнані тип1, тип2, що виготовлені ТзОВ «Гейм Центер», відповідають вимогам ДСТУ 4113-2001, ГОСТ 28171-89 (п.п.1.3-1.5, 1.11), ГОСТ 28002-88, ГОСТ 29216-91.
Із дослідженого в судовому засіданні висновку експерта №0603, 0608-0622 комп'ютерно-технічної експертизи від 27.02.2010 року, проведеної у справі №2а-19066/09/0370 за адміністративним позовом ДПА області до підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій в сумі 5040000 грн. та конфіскацію гральних автоматів в кількості 16 штук, вбачається, що на всіх досліджених гральних платах встановлений програмний продукт, який дозволяє отримувати виграш в інтерактивному діалозі, хоча конструкція пристроїв не дозволяє отримувати виграш напряму, через відсутність відповідних пристроїв видачі купюр або монет. Встановлення таймеру в конструкцію пристрою без зміни програмного забезпечення не змінило властивості гральної плати. Перевірка властивостей програмного забезпечення, гральних плат була проведена із аналогічними зразками, що використовуються підприємствами виробниками плат. Змін в програмному забезпеченні не виявлено. Як ствердила в судовому засіданні представник ТзОВ «Гейм Центер», атракціони «videogame» переобладнані тип1, гральні плати яких були предметом експертного дослідження, аналогічні тим, які вилучені у гральному залі за адресою: АДРЕСА_1, та передані підприємцю ОСОБА_4 в оренду згідно одного і того ж договору №23 від 05.09.2009 року.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що гра на гральному обладнанні - атракціоні «videogame» переобладнаному тип1 містить всі ознаки азартної гри, оскільки під час здійснення такої гри гравцем вносилась ставка грошовими коштами в купюроприймач атракціону, яка давала змогу отримати виграш у вигляді додаткових хвилин гри, які мають вартісний показник, що становить 1 гривня за 1 хвилину, та які можуть бути передані гравцем іншій особі. При цьому результат такої гри (виграш або програш) повністю залежить від випадковості. Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході проведеної сертифікації атракціонів «videogame» переобладнаних тип1, тип 2 не встановлювалась їх відповідність вимогам держастандартів щодо програмного забезпечення гральних автоматів, наявності виграшів та їх відсоток, обліку ставок виграшів тощо, а лише встановлено, що стан виробництва вказаних атракціонів забезпечує стабільність показників їх безпеки згідно з вимогами перелічених у Сертифікаті відповідності стандартів.
Згідно ст.3 Закону до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Згідно ч.1 ст.55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2009 року становить 650 грн. на місяць.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ДПА області в частині стягнення з підприємця ОСОБА_4 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 5200000 грн.
Однак, суд не вбачає правових підстав для конфіскації гральних автоматів з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.
Таким чином, конфіскація є примусовим вилученням майна у власника без компенсації його вартості, яке застосовується за вчинення ним правопорушення в установлених законом випадках.
Крім того, згідно ч.1 ст.219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
В судовому засіданні встановлено, що організацію та проведення азартних ігор здійснював підприємець ОСОБА_4, відтак конфіскацію, як санкцію за вчинене ним правопорушення, можливо застосувати лише щодо майна, яке належить йому на праві власності. Оскільки гральне обладнання, а саме: атракціони «videogame» переобладнані тип1, належать на праві власності ТзОВ «Гейм Центер», що підтверджується дослідженим в ході судового розгляду договором оренди №23 від 05.09.2009 року, тому суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ДПА області в частині конфіскації гральних автоматів в кількості 13 одиниць.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», ст.354 Цивільного кодексу України, ст.219 Господарського кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь держави фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5200000 (п'ять мільйонів двісті тисяч) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_4 - з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі складена 29 березня 2010 року.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій