вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.02.2020 м. ДніпроСправа № 904/4360/19
За позовом Акціонерного товариства "Укратрансгаз", м. Київ
до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 176 753,18 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Вагнер Д.В., адвокат
Від відповідача: Книшенко Е.М., адвокат
Від третьої особи: Остапенко В.М., адвокат
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- зобов'язати Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет" повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 26,45 тис. куб. метрів;
- стягнути з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" 176 753,18 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 26,45 тис. куб. метрів.
02 грудня 2019 року до господарського суду надійшла заява Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" про зупинення провадження у справі №904/4360/19 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №904/2732/18, яка розглядається Центральним апеляційний господарським судом.
Заява мотивована тим, що Господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа №904/2732/18 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ПАТ "Дніпрогаз", третя особа Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет" про стягнення 547 968 885,52 грн. вартості наданих послуг балансування у січні-квітні, червні, листопаді та грудні 2016 року, січні-грудні 2017 року, січні-червні 2018 року. Предметом розгляду у цій справі було стягнення з ПАТ "Дніпрогаз", в тому числі, заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015, отриманого, на думку АТ "Укртрансгаз", Державним вищим навчальним закладом "Український державний хіміко-технологічний університет" в обсязі 26,45 тис.куб.м.
14.11.2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №904/2732/18 було прийнято постанову, якою постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 у справі № 904/2732/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу за надані послуги балансування протягом періоду травень-грудень 2017 року у розмірі 77 938 471, 86 грн., а також нарахованих позивачем на зазначену суму 3% річних в розмірі 1 007 432, 78 грн., 8 936 179, 04 грн. пені та 5 830 536, 35 грн. втрат від інфляції скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Тобто, на теперішній час в Центральному апеляційному господарському суді розглядається справа №904/2732/18 про той самий предмет спору, що й справа №904/4360/19.
12 грудня 2019 року до господарського суду надійшли заперечення позивача на заяву про зупинення провадження у справі мотивовані тим, що звернення АТ "Укртрансгаз" (справа № 904/2732/19) з позовною заявою до АТ "Дніпрогаз" про стягнення вартості наданих послуг балансування обсягів природного газу, не є свідченням того, що вказана обставина унеможливлює розгляд справи № 904/4360/19 по суті. Предметом спору у справі №904/4360/19 є зобов'язання про повернення безпідставно набутого майна та стягнення вартості такого майна на підставі ст. ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України. Тоді, як предметом спору у справі № 904/2732/18 є договірні відносини, які склались між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Диіпрогаз" на підставі договору на транспортування природного газу, а тому такі відносини жодним чином не впливають на подання і оцінку доказів у справі № 904/4360/19.
Позивач зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно, в даному випадку відсутні перешкоди для зупинення розгляду справи № 904/4360/19 станом на сьогодні, не дивлячись на наявність справи № 904/2732/18, оскільки матеріали справи № 904/4360/19 містять достатню кількість доказів, що підтверджують факт безпідставно набутого відповідачем з газотранспортної системи природного газу, власником якого є позивач.
Тому, твердження відповідача про те, що на даний час існують обставини, які унеможливлюють розгляд даної справи, без встановлення обставин у справі № 904/2732/18 є безпідставними, оскільки в матеріалах справи № 904/4360/19 містяться всі необхідні докази для її розгляду по суті та прийняття рішення.
Клопотання залишено на розгляді суду.
12 грудня 2019 року до господарського суду надійшли пояснення позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 щодо уточнення прохальної частини позову.
Позивач повідомляє, що згідно з п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві, господарському суду слід ухвалою зобов'язати позивача визначитись з предметом позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача.
Пунктом 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 передбачено, що у випадках коли в позовній заяві альтернативно викладено майнові або немайнові вимоги, господарському суду слід у порядку підготовки справи до розгляду зобов'язати позивача визначитись з предметом спору і в зв'язку з цим вирішити питання, пов'язані зі сплатою судового збору у встановленому розмірі.
Разом з тим, позивач звертає увагу суду на те, що вимоги заявлені в позовній заяві не є альтернативними, оскільки позивач, одночасно, просить суд задовольнити, як першу так і другу вимогу за які сплачено судовий збір в повному обсязі у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 238 ГПК України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). В даній справі позивачем не заявляються позовні вимоги, які залежать від настання або ненастання. певних обставин, а є цілком самостійними вимогами, які підлягають з'ясуванню та дослідженню кожна окремо від іншої.
12 грудня 2019 року до господарського суду надійшли пояснення відповідача мотивовані тим, що за даними бухгалтерського обліку станом на 29.11.2019 у відповідача відсутня заборгованість перед третіми особами за природній газ спожитий відповідачем в січні 2016 року. Між відповідачем та ПАТ "Дніпрогаз" або АТ "Укртрансгаз" не складалось актів про отримання відповідачем природного газу в обсязі 26,45 тис.куб.м. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують отримання відповідачем в січні 2016 року природного газу в обсязі 26,45 тис.куб.м.
Зазначена заборгованість, за доводами АТ "Укртрансгаз", утворилася у зв'язку з виявленою наявністю негативних місячних небалансів у ПАТ "Дніпрогаз", що виникли внаслідок несанкціонованих відборів природного газу, які ПАТ "Дніпрогаз" безпідставно віднесено на НАК "Нафтогаз України.
Пунктом 1 глави 2 розділу XII Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, визначено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці. Отже, з 28.04.2017 обов'язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи покладено на АТ "Укртрансгаз".
Таким чином, надана позивачем копія реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК "Нафтогаз України" із мереж ПАТ "Дніпрогаз" за січень 2016 року не може бути належним та допустимим доказом отримання відповідачем природного газу в обсязі 26,45 тис.куб.м. від АТ "Укртрансгаз", оскільки цей документ складений з порушенням наведених вище норм Кодексу ГТС та за своєю суттю визначає заборгованість відповідача перед НАК "Нафтогаз України".
Разом з тим, відповідачем до господарського суду 12.12.2019 було подано заяву про застосування строків позовної давності.
Заява мотивована тим, що позивач в позовній заяві зазначає, що ним не укладались з відповідачем договірні відносини, а стягнення здійснюється на підставі ст. 1212 ЦК України. При цьому про існування зазначених обставин, як зазначає позивач йому стало відомо в січні 2016 року. До того ж матеріали справи містять засвідчену позивачем копію реєстру обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК "Нафтогаз України" із мереж ПАТ "Дніпрогаз" за січень 2016 року в якому зазначено, що ПАТ "Укртрансгаз" отримав інформацію про обсяги алокації спожитого газу відповідачем, який був без підтверджених номінацій НАК "Нафтогаз України", ще 08.07.2016, вхідний №64-2.21058.
Тому, на думку відповідача, у відповідності до статей 256,257, 560 Цивільного кодексу України, у позивача сплив строк у межах якого він може звернутися до суду з вимогою до відповідача про зобов'язання вчинити дії та стягнення 176 753,18 грн.
08 січня 2020 року до господарського суду надійшли пояснення позивача (вх. №593/20 від 08.01.2020), у якими зазначає наступне:
- щодо посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, відповідачу в січні 2016 року не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір 26,45 тис. куб. м. природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель (копія договору купівлі-продажу природного газу та акту приймаиия-передачі газу знаходяться в матеріалах справи) та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС (підтверджується довідкою на списання газу на балансування), тому, відповідач набув природний газ позивача у січні 2016 року в обсязі 26,45 тис. куб. м. без будь-якої підстави. Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме природний газ в загальному обсязі 26,45 тис. куб. метрів;
- щодо відсутності (не надання відповідачем) належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він заперечує проти позовних вимог, ним не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, якими вій заперечує проти позовних вимог, зокрема доказів, які б підтверджували факт правомірного отримання природного газу від постачальника (підписаних актів приймання-передачі);
- щодо умов за наявності яких майно вважається безпідставно набутим, здійснений відповідачем відбір природного газу в обсязі 26,45 тис.куб.м. з ресурсу позивача за відсутності у відповідача постачальника природного газу за спірний період та будь-яких договірних відносин з позивачем, вказує на наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України;
- щодо посилань на наявність місячних негативних небалансів, з посиланням на норми Кодексу ГТС, положення цього кодексу, в тому числі і розділу XIV не регулюють правовідносини пов'язані із безпідставним набуттям майна за рахунок іншої особи, що передбачені ст. ст. 1212,1213 ЦК України. А тому посилання відповідача на нормативно-правові акти до відносин, що ними не регулюються, їх не стосуються та є неправомірним.
08 січня 2020 року до господарського суду надійшли пояснення позивача (вх. №591/20 від 08.01.2020) мотивовані тим, що трирічний строк позовної давності пропущений позивачем з поважних причин, а відтак підлягає захисту на підставі ч. 5 ст. 267 ЦК України.
Позивач намагався захистити свої порушені права ще з того часу, як відповідачем було здійснено несанкціонований відбір природного газу та позивачем було здійснено фізичне балансування. У встановленому порядку за утворений небаланс позивачем були висунуті вимоги по оплаті: спочатку АТ "НАК "Нафтогаз України" (справа №910/10225/16, якого позивач помилково вважав постачальником, потім ПАТ "Дніпрогаз" (справа №904/2734/18), як оператору газорозподільної системи, в межах комерційного балансування шляхом надання відповідної послуги, яка в результаті була залишена без задоволення.
АТ "Укртрансгаз" зазначає про те, що строк позовної давності щодо позовних вимог до ДВНЗ "Український державний хіміко-технологічиий університет" має обчислюватись не з моменту коли позивач у 2016 році довідався пропорушення свого права та почав вживати заходи по його захисту, а з того моменту, як позивач довідався саме про особу, яка його порушила.
03 лютого 2020 року від третьої особи, НАК "Нафтогаз України", до господарського суду надійшли пояснення та зазначено, що у січні 2016 року компанія не мала договірних відносин з відповідачем, не постачала йому природний газ у січні 2016 року.
Обов'язковою передумовою поставки природного газу споживачу є наявність укладеного з постачальником договору. НАК "Нафтогаз України" не замовляла у позивача послугу транспортування природного газу відповідачу та не постачала природний газ відповідачу у спірний період.
Враховуючи, що у спірний період жодним постачальником природного газу не було подано до газотранспортної системи природний газ для потреб відповідача, 26,45 тис. куб. м. природного газу було відібрано з ресурсів АТ "Укртрансгаз", що були придбані ним та подані до газотранспортної системи. Факт закупівлі природного газу АТ "Укртрансгаз" для виробничо-технологічних потреб, власних потреб та послуг балансування підтверджено наданими з позовною заявою матеріалами.
Відтак, НАК "Нафтогаз України" вважає позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" обґрунтованими та законними
Згідно частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на обставини справи, а також з метою правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи № 904/4360/19 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів відкласти підготовче засідання на 03.03.2020.
Керуючись статями 119, 177-185, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів до 11 березня 2020 року включно.
2. Відкласти підготовче засідання у справі на 03 березня 2020 року о 11:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 3-208 за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 03.02.2020 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено - 04.02.2020.
Суддя Н.М. Євстигнеєва