22 березня 2010 рокуСправа № 2а-652/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
представника позивача Слюсара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" про стягнення заборгованості,
Волинське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Позов обґрунтовується тим, що відповідно до статті 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” № 2240-Ш від 18.01.2001 року (надалі Закон України № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року) відповідач зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. Відповідачем було порушено законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності щодо своєчасності сплати страхових внесків, а тому позивач просить стягнути з відповідача в користь Фонду заборгованість по страхових внесках в сумі 439,49 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за її відсутності не заявив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закон України № 2240-Ш Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України № 2240-Ш від 18.01.2001 року платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Згідно з пунктом 1 частини 4 вказаної норми Закону України № 2240-Ш від 18.01.2001 року юридичні особи, фізичні особи які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований страхувальником у Луцькій міжрайонній виконавчій дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 17.01.2002 року.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 27 Закону України № 2240-Ш від 18.01.2001 року страхувальники зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Згідно частини 1 статті 28. Закону України № 2240-Ш від 18.01.2001 страховик має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до статті 30 Закону України № 2240-Ш від 18.01.2001 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Згідно наданого позивачем звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду становила 949, 49 грн., в тому числі заборгованість за 2008 рік -261, 04 грн., нараховані та утримані страхові внески за період з січня по грудень 2009 року -399,13 грн., пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків -12,32 грн. та штраф - 277,00 грн. Відповідач частково погасив борг в сумі 510,00 грн.
Станом на 24.02.2010 р. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" за несплату страхових внесків становить 439,49 грн.
Доказів про сплату недоїмки до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідач суду не подав.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги про задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАСУ у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються. Органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до пункту 34 статті 4 декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 звільнені від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" в користь Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 26039809, р/р 2560797 ВОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль” МФО 303569) заборгованість в сумі 439,49 грн (чотириста тридцять дев'ять гривень сорок дев'ять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 25 березня 2010 року, а відповідачем - з дня отримання ним копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ф.А.Волдінер