вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" січня 2020 р. Справа№ 910/19080/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
За участі секретаря судового засідання Москаленко Г.С.
представників сторін:
від апелянта Ковалевський Р.В. довіреність № 01/2020/39 від 09.01.20
представники інших учасників справи не прибули
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 20.11.2019
у справі № 910/19080/16 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський»
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік Мега»;
2. ОСОБА_1 ;
3. ОСОБА_2 ;
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдинг»
про визнання поруки припиненою та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст вимог заяви
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2017 в частині зобов'язання передати документи Господарським судом міста Києва 21.03.2017 було видано відповідний наказ, за яким стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд», а боржником - Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський».
У листопаді 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» надійшла заява про заміну відповідача (далі - заявник) у межах цієї справи.
Вказана заява мотивована тим, що 06.05.2019 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Софійський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» було укладено договір №03 купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір №03).
Відповідно до умов Договору Публічне акціонерне товариство «Банк «Софіївський» передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», а останній прийняв у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути в майбутньому та які включають, в тому числі, право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у додатку №1 до цього договору, зокрема, і за кредитним договором № 010/32/011 від 27.03.2014.
Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/19080/16 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва відповідача.
Вказана ухвала мотивована тим, що судом при розгляді цієї справи було встановлено, що заборгованість боржників у вказаному розмірі була припинена повністю 22.12.2015 внаслідок зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України. Тобто Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» за Договором купівлі-продажу майнових прав недійсну вимогу, оскільки зобов'язання за кредитним договором №010/32/011 від 27.03.2014 на момент вказаного відступлення були припинені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/19080/16 скасувати, прийняти постанову, якою вказану заяву задовольнити та здійснити процесуальне правонаступництво, залучивши до участі у справі №910/19080/16 правонаступника відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, висновки суду є необгрунтованими та передчасними.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/19080/16 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2020.
Позиції учасників справи
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі №910/19080/16 скасувати, прийняти постанову, якою вказану заяву задовольнити та здійснити процесуальне правонаступництво, залучивши до участі у справі №910/19080/16 правонаступника відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Представники інших учасників справи у судове засідання не прибули, свою позицію щодо вимог і змісту апеляційної скарги не висловили. Про час та місце розгляду апеляційної скарги учасники справи повідомлялися ухвалами суду, які надсилалися за адресами зазначеними в апеляційній скарзі.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду судового рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи, за відсутності представників інших учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2017 у даній справі, залишеним у силі постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017, визнано припиненою поруку за договором поруки №12/32/046/1, укладеним 15.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд» як поручителем, та Публічним акціонерним товариством «Банк «Софійський» як кредитором. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд» документи, які підтверджують виконане зобов'язання Публічним акціонерним товариством «Мік Мега» перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Софійський», а саме:
- оригінал кредитного договору № 010/32/011 від 27.03.2014 із змінами та доповненнями до нього;
- оригінал генеральної кредитної угоди № 01/32/011 від 27.03.2014 із змінами та доповненнями до неї;
- оригінал іпотечного договору № 12/32/025 від 28.04.2014, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1005;
- оригінал договору застави обладнання № 12/32/026 від 28.04.2014, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1007.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд», як поручителя, з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору №010/32/011 від 27.03.2014 припинились повністю 22.12.2015 у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних грошових вимог у сумі 39 187 488,22 грн на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, відтак порука за договором поруки №12/32/046/1, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд», як поручителем, та Публічним акціонерним товариством «Банк «Софійський», як кредитором, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/32/011 від 27.03.2014 є припиненою на підставі статті 559 Цивільного кодексу України у зв'язку із припиненням основного зобов'язання.
При цьому, суд посилаючись на пункти 2.2.1 та 2.3.3 договору поруки №12/32/046/1, зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» зобов'язано після виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором надати поручителю документи, які підтверджують обов'язок позичальника за кредитним договором, а також те, що поручитель має право у разі виконання поручителем зобов'язань позичальника за кредитним договором отримати від банка усі документи, які підтверджують обов'язок позичальника за кредитним договором.
На виконання вищевказаного рішення в частині зобов'язання передати документи Господарським судом міста Києва 21.03.2017 було видано відповідний наказ, за яким стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд», а боржником - Публічне акціонерне товариство «Банк «Софіївський».
У листопаді 2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» надійшла заява про заміну відповідача (боржника) у межах цієї справи.
Вказана заява мотивована тим, що 06.05.2019 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Софіївський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» було укладено договір №03 купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір №03), відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «Банк «Софіївський» передало у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», а останнє прийняло у власність майнові права, які виникли або можуть виникнути в майбутньому та які включають, в тому числі, право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього договору, зокрема і за кредитним договором №010/32/011 від 27.03.2014 та укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором договорів іпотеки та застави.
Таким чином, на думку заявника, з дати набуття майнових прав на права вимоги, Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» перестало бути кредитором за зазначеним кредитним договором та всіма забезпечувальними договорами за ним, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» стало виключним та єдиним кредитором за зазначеним вище кредитним та забезпечувальними договорами.
Посилаючись на зазначені обставини, Заявник вважає, що набув прав та обов'язків відповідача у межах цієї справи, а тому просить здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, замінивши Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» на нього.
З урахуванням наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про здійснення процесуального правонаступництва відповідача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заявник стверджує, що став новим кредитором за зобов'язанням за кредитним договором № 010/32/011 від 27.03.2014 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав.
Як вбачається із Додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» отримало від Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський», зокрема право вимоги за кредитним договором №010/32/011 від 27.03.2014 у загальній сумі 39 187 488,22 грн.
Однак, заборгованість боржників у вказаному розмірі була припинена повністю 22.12.2015 внаслідок зарахування зустрічних однорідних грошових вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України. Тобто, Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» за Договором купівлі-продажу майнових прав недійсну вимогу, оскільки зобов'язання за кредитним договором №010/32/011 від 27.03.2014 на момент вказаного відступлення були припинені.
Крім того, у цій справі Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» у частині зобов'язання передати документи є не кредитором, а є боржником.
Згідно з ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» не надано суду відповідний договір про переведення боргу, який би свідчив про надання згоди кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Фуд», на таке переведення боргу.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для заміни відповідача у цій справі з Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» (боржника) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва відповідача.
Інших доводів та доказів, які б могли бути підставою для скасування судового рішення у даній справі апелянтом не наведено.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/19080/16 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт».
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 у справі № 910/19080/16 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/19080/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 24.01.2020
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич