79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81
"28" січня 2020 р. Справа № 909/729/17
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого судді: Данко Л.С.,
суддів: Мирутенка О.Л.,
Скрипчук О.С.,
секретар судового засідання: Харів М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» вих. № 25-11/19 від 25.11.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/4309/19 від 02.12.2019),
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року (повний текст ухвали складено 20.11.2019, м. Івано-Франківськ, суддя Фанда О.М.)
про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. (вх. № 20139/19 від 17.10.2019)
у справі № 909/729/17
порушеній за позовом
позивача: Національного банку України, м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», м. Івано-Франківськ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», м. Київ,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників:
від апелянта/відповідача: не прибув,
від позивача: не прибув,
від третьої особи: не прибув,
від органу, дії якого оскаржуються: не прибув,
17.10.2019 року за вхідним № 20139/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із скаргою на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. (вх. № 20139/19 від 17.10.2019) у справі № 909/729/17 та клопотав перед судом: 1) зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989; 2) розглянути скаргу у судовому засіданні за участю боржника та повідомити про дату, час і місце розгляду скарги; 3) визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні Постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 р. у виконавчому провадженні № 59628989 неправомірними і скасувати Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 р. головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. у виконавчому провадженні № 59628989; 4) визнати всі дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні процесуальних документів та вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989 неправомірними, оскільки вони вчинені щодо особи боржника, який не існує, а тому вони є нікчемними; 5) зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомити суд про виконання ухвали у десятиденний строк з дня її одержання (пункти 1-5 прохальної частини скарги на дії державного виконавця, том ІV, а. с. 90-92).
Вказана апеляційна скарга обґрунтована неправомірністю дій державного виконавця щодо внесення змін (доповнення) в автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме в назву боржника, зокрема зазначення організаційної правової форми товариства. У зв'язку із цим, ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» просить зупинити вчинення виконавчих дій державного виконавця, які виразилися у винесенні Постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 року, а також визнати дії державного виконавця, які виразилися у винесенні процесуальних документів та вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989 неправомірними, що нібито вчиненні щодо особи боржника, який не існує, а тому є нікчемним.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2019 у справі № 909/729/17 (том ІV, а. с. 90-92), в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. (вх. № 20139/19 від 17.10.19) - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що внесення змін (доповнення) в автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме у назву боржника є цілком законним та обґрунтованим, що відповідає ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та п.14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 року.
Місцевий господарський суд, за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця, прийшов до висновку, що головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т., постановляючи Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 року, діяв в межах повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, суд першої інстанції правомірно зазначив, що скаржником не зазначено, яке саме його право як боржника було порушено державним виконавцем при винесенні постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 р.
Суд першої інстанції, щодо вимоги скаржника в частині зупинення виконавчого провадження (пункт 1прохальної частини скарги на дії державного виконавця, том ІV, а. с. 90-92), виходив з того, що законодавство передбачає обов'язковість виконання рішення всіма особами приватного та публічного права у порядок та спосіб визначеним законом, крім випадків коли законодавством встановлює обмеження, в даному випадку суд вважав вимогу про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989 безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 15.11.2019 у справі № 909/729/17, апелянт/відповідач/боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою (том ІV, а. с. 163-169), у якій просить: 1) задовольнити апеляційну скаргу ...; 2) скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2019р. (ухвалу складено та підписано 20.11.2019р.) по справі № 909/729/17 та ухвалити нове рішення, яким:
- зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989; визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні Постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019р. у виконавчому проваджені № 59628989 неправомірними і скасувати Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019р. головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. у виконавчому проваджені №59628989.
- визнати всі дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні процесуальних документів та вчинені виконавчих дій у виконавчому проваджені № 59628989 неправомірними, оскільки вони вчинені щодо особи боржника, який не існує, а тому вони є нікчемними;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомити суд і особу, що подала апеляційну скаргу про виконання ухвали у десятиденний строк з дня її одержання.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги і відповідно не надано правову оцінку доводам скаржника, які викладені у скарзі, так як останній вважає, що всі процесуальні дії, що вчиняються державними виконавцями мають відображатись у відповідних постановах, які дають змогу ідентифікувати кожну конкретну дію, вчинену в межах виконавчого провадження, однак, назва оскаржуваної постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних та фактична дія внесених змін (доповнень) в автоматизовану систему виконавчого провадження суттєво різняться.
Скаржник стверджує, що резолютивна частина оскаржуваної постанови державного виконавця суперечить мотивувальній.
Разом з тим, скаржник вважає, що дії державного виконавця в частині внесення виправлення допущених граматичних або арифметичних помилок суперечить нормам абз. 3. ч. 3, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, повноваження державного виконавця, відповідно до Інструкції, стосуються лише права на виправлення описки в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, відтак, на думку скаржника, право на внесення змін чи доповнень до процесуальних документів не передбачено Інструкцією, на яку послався державний виконавець, що свідчить про перевищення повноважень державного виконавця, оскільки ні Законом ні Інструкцією чи положенням не надають право державним виконавця спотворювати, дописувати чи привласнювати собі права поза межами цих нормативних актів, з метою виправлення помилок, окрім арифметичних чи граматичних.
Позивачем (Національним банком України) на апеляційну скаргу апелянта/відповідача/скаржника/боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», 13.01.2020 року, подано відзив на апеляційну скаргу (том ІV, а. с. 183-189), в якому позивач заперечує доводи апелянта зазначаючи, що державним виконавцем було допущено технічну помилку, а у назві Боржника, а сааме: не зазначено організаційної правової форми товариства, відповідно державний виконавець виніс відповідно постанову з метою усунення даної описки зазначивши повне найменування, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524633), що відповідає виданому місцевим господарським судом судовому наказу.
Таким чином внесення змін (доповнення) в автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме у назві боржника є цілком законним та обґрунтованим, що відповідає ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу суду апеляційної інстанції, на те, що апелянт/відповідач/скаржник/боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» зловживає процесуальними правами, які спрямовані на свідоме, невиправдане, затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги Конвенції і ГПК України (Постанови Верховного Суду від 04.05.2018№ 910/12499/17, від 24.04.2018№ 904/6722/17, від 26.04.2018№ 2-1652/2006-3/114), а тому вваж є апеляційну скаргу надуманою та такою, яка спрямована на виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 909/729/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С. та введено до складу судової колегії суддів Мирутенка О.Л. та Скрипчук О.С.
З підстав зазначених в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 року у справі № 909/729/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» та розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 14.01.2020 року, про що сторони були належним чином повідомлені.
У судове засідання, яке відбулося 14 січня 2010 р. прибув представник позивача Гончар В.М., проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого суду - без змін.
Інші учасники судового процесу у судове засідання повноважних представників не направили.
З підстав зазначених в ухвалі суду від 14.01.2020 року розгляд даної справи було відкладено на 28.01.2020 року (том ІV, а. с. 201-202), про що сторони були належним чином повідомлені (докази - в матеріалах справи).
В судове засідання, яке відбулося 28.01.2020, представник апелянта/відповідача, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що апелянт був повідомлений 22.01.2020 року про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомленні про вручення поштового відправлення за трек-номером 7901010784100.
В апеляційній скарзі апелянт просить суд, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати в повному обсязі та прийняти нову ухвалу, якою зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 59628989; визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні Постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019р. у виконавчому проваджені № 59628989 неправомірними і скасувати Постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019р. головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. у виконавчому проваджені №59628989; визнати всі дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т., які виразилися у винесенні процесуальних документів та вчинені виконавчих дій у виконавчому проваджені № 59628989 неправомірними, оскільки вони вчинені щодо особи боржника, який не існує, а тому вони є нікчемними; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомити суд і особу, що подала апеляційну скаргу про виконання ухвали у десятиденний строк з дня її одержання.
Від позивача представник у дане судове засідання не прибув, приймав участь у судовому засіданні 14.01.2020, на адресу суду останнім подано заяву № 63-0008/4262 від 27.01.2020 року (вх. № ЗАГС 01-04/489/20 від 28.01.2020 року), в якій позивач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу апелянта - без задоволення. Також в заяві позивач зазначив, що позиція позивача зазначена у відзиві на апеляційну скаргу, у разі наявності додаткових клопотань чи заяв зі сторони відповідача/боржника просить відкласти судове засідання для надання відповіді на відповідні документи.
Від третьої особи представник в судове засідання,повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча третя особа була повідомлена 24.01.2020 року про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 7901010784070.
Від органу дії якого оскаржуються представник, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча державний виконавець був повідомлений 23.01.2020 року про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомленні про вручення поштового відправлення за трек-номером 7901010784061.
Згідно ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, тим більше, що ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. та від 14.01.2020 р. у даній справі, участь повноважних представників сторін обов'язковою не визнавалася.
Судова колегія, з урахуванням наведених вище обставин, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, прийшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстави визначені у частині 2 ст. 202 ГПК України, які слугують підставою для відкладення розгляду справи, у нашому випадку, відсутні, так як апелянт та інші учасники справи були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду даної справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернуті поштовим відділенням зв'язку на адресу суду.
Відповідно до частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Отже, судом розглядається справа за наявними в матеріалах справи документами.
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.110.2019 рок у справі № 909/729/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, 28 липня 2017 року Національний банк України (позивач по справі) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» (відповідач по справі) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2018 року позов Національного банку України до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
Вирішено в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ «Фінансова ініціатива» за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 року звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 23.06.2014 року на майно загальною площею 469,3 кв.м., що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 227 та встановити спосіб реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Постановою Західного апеляційного Господарського суду від 29.05.209 року у справі № 909/729/17 рішення суду першої інстанції залишено без змін, відтак рішення суду першої інстанції у даній справі набрало законної сили.
06 червня 2019 року на виконання вказаного вище рішення суду Господарським судом Івано-Франківської області видано відповідні накази про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судового збору.
25.09.2019 року постановою касаційної інстанції рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що державним виконавцем при реєстрації виконавчого документу про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначено не повне найменування боржника, а саме замість повного найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» зазначено «Торгова мережа «Фаворит».
Слід зазначити, що в наказах Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі зазначено:
«В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ "Фінансова ініціатива" (м. Київ, вул. Щорса, буд 7/9, код 33299878) за Кредитним договором № 12/09/5 від 13.05.2014р. (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) в загальній сумі заборгованості 2 135 893 013,70 грн (два мільярда сто тридцять п'ять мільйонів вісімсот дев'яносто три тисячі тринадцять гривень сімдесят копійки), яка складається із заборгованості за кредитом - 2 000 000 000,00 грн (два мільярди гривень), заборгованості за процентами 135 863 013,70 грн (сто тридцять п'ять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі тринадцять гривень сімдесят копійки), штраф 30 000,00 грн (тридцять тисяч) звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 23.06.2014 року, укладений між Національним банком України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032106) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524633), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1649 на наступне майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 469,3 кв.м., що розташоване за адресою Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Шевченка, 227, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. зареєстрованого в реєстрі за № 277 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 255183812116.
Встановити спосіб реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, код 31524633) на користь Національного банку України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, код 00032106) - 39 244 грн 50 коп. (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок чотири гривень п'ятдесят копійки) судового збору».
Таким чином боржником у справі є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, код 31524633).
Однак, як вказано у цій постанові, державний виконавець при реєстрації виконавчого документа зазначив не повне найменування боржника, а саме: замість повного найменування боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит» державним виконавцем зазначено: «Торгова мережа «Фаворит».
У зв'язку з наведеним, 27 вересня 2019 року головним державним виконавцем Назаровець А.Т. у виконавчому провадженні ВП № 59628989 винесено постанову (том IV, а.с. 94) про зміну (доповнення) реєстраційних даних, відповідно до якої, внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: у назві боржника, замість зазначеного раніше у виконавчому документі: «Торгова мережа «Фаворит», вказано «Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», що стало підставою для апелянта звернутись до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця.
Слід зазначити, що приписами ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти РФ» наведена окрема думка судді Верховного Суду Яна Берназюка від 25.04.2018 (справа № 826/5575/17), відповідно до якої зазначено, що пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.
Рішення може бути скасоване тільки з метою виправлення істотної помилки. У рішенні від 23.07.2009 ЄСПЛ виходив із того, що хоча правил юрисдикції як принципу й має бути дотримано, однак з огляду на обставини справи відсутня соціальна потреба, яка виправдовувала би відступ від принципу правової визначеності.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В силу ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Зі змісту ст. 339 ГПК України вбачається, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
В спірному випадку скаржник вважає, що винесення головним державним виконавцем Назаровець А.Т. постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних відповідно до якої уточнено організаційно правову форму боржника, - порушило його право.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або виконавець з власної ініціативи може виправити допущені у виконавчому провадженні граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься постанова.
Відповідно до п.14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 року, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №489/20802 від 02.04.2012 зазначено, що якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Внаслідок допущення головним державним виконавцем технічної помилки, описки у назві боржника, а саме не зазначення організаційної правової форми товариства, державний виконавець, з метою усунення даної описки, виніс відповідну постанову в якій зазначив повне найменування товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит», вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524633.
Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З аналізу наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що внесення змін (доповнення) в автоматизовану систему виконавчого провадження, а саме у назву боржника є цілком законним та обґрунтованим, що відповідає ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та п.14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень №512/5 від 02.04.2012 року, відтак, головний державний виконавець Назаровець А.Т., виносячи постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27.09.2019 року, діяв в межах повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження».
З урахуванням викладеного вище, судова колегія вважає твердження скаржника в частині заперечень, що стосуються неправомірності дій державного виконавця такими, які не заслуговують на увагу суду та є надуманими.
Щодо вимог апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, а саме щодо зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №59628989, слід зазначити наступне.
Дане клопотання апелянта обґрунтоване п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Однак, вищевказана норма пов'язує зупинення вчинення виконавчих дій лише з підстав наявності відповідного судового рішення, що зупиняє стягнення на підставі виконавчого документу.
Вирішуючи питання щодо зупинення вчинення виконавчих дій, суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч. 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, законодавство передбачає обов'язковість виконання рішення всіма особами приватного та публічного права у порядок та спосіб визначеним законом, крім випадків коли законодавство встановлює обмеження.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено підстав надання суду повноважень вжиття заходів забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна чи зупинення вчинення виконавчих дій.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 року у справі № 5015/3902/12.
Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов'язковості виконання судових рішень, а тому вимога апелянта є такою, яка суперечить вищенаведеним положенням Закону.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції приходить висновку ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 р. у справі № 909/729/17 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на апелянта відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2019 року у справі № 909/729/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 31.01.2020 року.
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя О.Л.Мирутенко
Суддя О.С.Скрипчук