Справа № 656/682/16-ц
Номер провадження 2/656/33/20
04.11.2019
31 січня 2020 року смт.Іванівка
Іванівський районний суд Херсонської області
у складі:
головуючого судді Крисанової В.І.
за участі:
секретаря судового засідання Аненко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
в порядку спрощеного позовного провадження
справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 39 623,09 грн.,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 39 623,09 грн., посилаючись на те, що відповідач отримав кредит у розмірі 1 700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг в Приватбанку, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті hpp://privatbank/ua/terms/pages/70, складає між ним та банком кредитний договір.
Укладений договір про надання банківських послуг відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договором приєднання, в якому Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на банківському сайті, являють собою формуляри та стандартні форми.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Позивач свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав тим, що надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором, в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав тим, що не надав банку грошові кошти на погашення кредиту шляхом внесення коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального платежу протягом терміну дії карти, що розраховується в процентному співвідношення від загальної заборгованості клієнта. Заборгованість відповідача за договором про надання банківських послуг станом на 30.09.2016 становить 39 623,09 грн., в тому числі: 5 775,37 грн. - кредит (сума використаного кредитного ліміту, яка мала бути погашена відповідачем, але не погашена або погашена частково); 28 834,72 грн. - нараховані відсотки (за користування кредитним лімітом, які мали бути погашені, але не погашені або погашені частково); 2 650,00 грн. - пеня та комісія; 1 863,00 грн. - штраф (процентна складова); 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) (сума, що нараховується відповідно до п. 2.1.1.7.6. договору про надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів).
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 39 623,09 грн. та судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 1 378,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився двічі, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений особисто 6 та 24 січня 2020 року (а.с.242,246). Відзив на позовну заяву не надавав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився двічі, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений, за згодою представника позивача, суд вирішив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та в порядку, передбаченому ст. 280 ЦПК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначено про те, що банк не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.3).
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження позовних вимог позивач надав анкету-заяву, згідно якої 25.04.2014 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 1 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», розміщених на офіційному сайті банку в мережі інтернет www.pb.ua, які разом з Тарифами складають договір банківського обслуговування, отриманого шляхом самостійного роздрукування (а.с.5).
Позивачем також надано довідку про Умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 №СГП-2010-256, які являють собою публічний договір приєднання, розміщений в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.6-31).
Банком надано розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 30.09.2016, що становить 39 623,09 грн. і складається із: заборгованості за кредитом у сумі 5 775,37 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 28 834,72 грн.; 2 650,00 грн. - комісії; штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у сумі 1 863,00 грн.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд вважає, що до правовідносин, що виникли між сторонами, правила ч. 1 ст. 634 ЦК України не підлягають застосуванню, оскільки умови договору приєднання встановлюються стороною, яка надає послугу, за змістом мають бути зрозумілими споживачу і доведені до його відома. Банк має підтвердити, що на час укладення кредитного договору діяли саме ті умови договору приєднання, з якими споживач був ознайомлений. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, але витяг з тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, надані позивачем на підтвердження укладення кредитного договору, не містять даних коли і ким вони були затверджені, коли і ким до них вносились зміни та в якій редакції вони діяли на час укладення кредитного договору з відповідачем. За таких обставин витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, встановлена на час укладання кредитного договору, як складова частина кредитного договору, укладеного між сторонами 20.03.2018 шляхом підписання анкети-заяви.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 22, п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» в редакції в редакції від 02.12.2012, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 1023-XII договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Суд вважає, що між сторонами виникли договірні відносини, предметом якого є споживчий кредит, про умови якого відповідач не був повідомлений у письмовій формі. Посилання відповідача на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розміщених на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою (www.pb.ua) шляхом самостійного роздрукування екземпляру, не може вважатись письмовою формою повідомлення про умови кредитування, оскільки не містить підпису відповідача, являють собою великий за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг, потребує значного часу, відповідної фахової підготовки для ознайомлення та розуміння в рамках конкретного виду кредитування.
Укладений між сторонами кредитний договір від 25.04.2014 у вигляді заяви-анкети про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку не відповідає вимогам Закону № 1023-XII, а саме: не містить суми кредиту; детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дати видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; права дострокового повернення кредиту; річної відсоткової ставки за кредитом; умов дострокового розірвання договору; інших умов, визначених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Враховуючи те, що відповідач отримані та використані кредитні кошти не повернув, банк пред'явив вимогу про їх повернення, то є підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 5 775,37 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення процентів, пені та комісії.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змішана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів та дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разів відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Оскільки проценти за користування кредитом, розмір неустойки встановлюються законом або договором, договір споживчого кредиту, укладений між сторонами у формі анкети-заяви від 25.04.2014, не містить розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, розміру неустойки та комісії за порушення зобов'язання, то підстав для їх стягнення немає.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 зі змінами, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданою юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Позов подано до суду 03.11.2016. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII з 01.01.2016 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 1 378,00 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 5 775,37 грн., що складає 14,58 % від позовних вимог, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку складає 200,91 грн. (1 378,00 грн. х 14,58 % = 200,91 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, ч. 1 ст. 141, ст. 263, ст. 265, 354-355 ЦПК України, ч. 1, ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 530, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1055, ч. 2 ст. 1056-І ЦК України,п. 22, 23 ч. 1, ч. 4 ст. 11 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» в редакції від 02.12.2012, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 39 623,09 грн. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 25.04.2014 станом на 30.09.2016 у сумі 5 775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень 37 копійок - заборгованість за кредитом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у сумі 200 (двісті) гривень 91 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. І. Крисанова