31.01.2020 Справа №607/25486/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Сливка Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Дубової Марії Андріївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 пред'явив в суд позов до відповідача до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради у якому заявляє вимогу про визнання протиправними його дій, щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 002735 від 27 серпня 2019 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та скасування останньої. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки: вона складена без його участі, чим порушено права на захист, обмежено у праві надавати пояснення, клопотання; вона не підтверджує наявності правопорушення та інших обставин, що мають значення для притягнення до відповідальності; не встановлено хто саме керував і паркував транспортний засіб. Також вказує, що по вул. Старий ринок, 1 у м. Тернополі відсутній дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено».
Представник відповідача подала відзив у якому посилається на безпідставність доводів позивача. Звертає увагу на те, що законом передбачено особливий порядок розгляду справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Згідно цього порядку розгляд таких справ здійснюється без участі водія, а процесуальні документи складаються щодо відповідальної особи, тобто тієї за якою зареєстрований транспортний засіб. У даній справі це позивач. Факт порушення правил дорожнього руху підтверджується фотоматеріалами, а доводи ОСОБА_1 , про відсутність дорожнього знаку не відповідають дійсності.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої вимоги з підстав, викладених позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позву заперечила з мотивів, викладених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.
Щодо норм права.
Частиною 1 ст. 142 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з приміткою до статті 142 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 ст. 268, а також частиною 1 ст. 280 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2794 цього Кодексу.
Окрім цього, варто зазначити, що відповідно до частини 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 - 2794 цього Кодексу.
Зазначеними вище правовими нормами законодавець так бо мовити, виокремив процедуру розгляду справ у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) серед інших, шляхом надання їм певних особливостей, котрі встановлені у статтями 2791 - 2794 КУпАП.
Так от, відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 2791 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині 1 ст. 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, частиною 1 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 ст. 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 3 ст. 142 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 2793 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 2793 КУпАП встановлено, що відповідальна особа, зазначена у частині 1 ст. 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що, порушення вимог зупинки є адміністративним правопорушенням яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Пунктом 2.3. (б) Правил дорожнього руху України (далі ПДР) визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Розділом 33 ПДР встановлено, що дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено» - забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
У розділі 3 ПДР визначено, що зона дії знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно до пункту 8.4 «в» ПДР, встановлено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Щодо обставин справи та оцінки їх судом, через призму доводів сторін.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 002735 від 27 серпня 2019 року (далі також може вживатись як Спірна постанова), складеної щодо ОСОБА_1 , 25 серпня 2019 року, о 15 год. 48 хв., на транспортному засобі «Citroen Berlingo», р.н. НОМЕР_1 (далі Автомобіль), по вул. Старий ринок, 1 у м. Тернополі, водій здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п. 8.4 (в) ПДР України.
Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач є власником Автомобіля. Ця обставина доказування не підлягає в силу вимог частини 1 ст. 78 КАС України, оскільки визнана учасниками справи, а у суду не виникає обґрунтованого сумніву щодо її достовірності чи добросовісності визнання.
У Спірній постанові міститься посилання на загальнодоступний веб-сайт в мережі Інтернет - https://rada.te.ua/.
Перейшовши за посиланням, обравши відповідну рубрику та ввівши необхідні параметри (серію та номер постанови, а також серію та номер транспортного засобу) можливо ознайомитись з даними, визначеними приміткою до статті 142 КУпАП.
У них, окрім іншого, містяться фотоматеріали.
На фото зображено Автомобіль, котрий припаркований в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
Розташування Автомобіля саме у тому місці де зроблено фото підтверджується відомостями про його географічні координати (геолокацію).
Посилаючись на незаконність Спірної постанови, позивач апелює до чотирьох обставин. Перша полягає у тому, що розгляд справи відбувся без його участі, друга, - в тому, що у Спірній постанові немає підтверджень наявності адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для притягнення його до адміністративної відповідальності, третя, - у ній відсутні докази того, що він керував Автомобілем, четверта, - відсутність дорожнього знаку по вул. Старий ринок у м. Тернополі.
Однак жоден із вказаних доводів ОСОБА_1 не заслуговує на увагу, оскільки.
Описаними вище нормами статті 142 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, а не водій, на що безпідставно посилається ОСОБА_1 .
У випадку з Автомобілем, відповідальною особою є позивач, оскільки йому належить це майно, котре зобов'язує, відповідно до частини 3 ст. 13 Конституції України.
Таким чином твердження позивача про те, що суб'єктом складення Спірної постанови не встановлено хто саме керував Автомобілем є безпідставними, адже такий обов'язок у інспектора з паркування відсутній.
Водночас, ситуація за якої відповідальна особа звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), чітко визначена законом, а саме частиною 1 ст. 2793 КУпАП.
Цією нормою, котра процитована вище, вставлено, що для того аби звільнити відповідальну особу від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) необхідно, аби особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення заявила про це у встановленому порядку.
Позивачем не надано доказів того, з моменту вчинення правопорушення, викладеного у Спірній постанові, котрий збігається з днем винесення цього документу, будь-хто звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчинення зазначеного адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надання документу (квитанції) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином відсутні підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).
Розгляд відповідачем адміністративної справи, за наслідком чого було винесено Спірну постанову, за відсутності позивача не є порушенням його прав, адже відповідає закону, а саме частині 1 ст. 268 та частині 5 ст. 2791 КУпАП.
Також відповідає діючому законодавству і невстановлення щодо позивача обставин, котрі враховуються при накладенні адміністративного стягнення, оскільки частиною 2 ст. 33 КУпАП визначено, що її норми не поширюються на випадки накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Надавши правову оцінку твердженням ОСОБА_1 про те, що на вулиці Старий ринок, 1 у м. Тернополі відсутній заборонний знак 3.34 «Зупинка заборонена» суд сприймає їх критично, і зазначає, що у цьому питанні значення має не де (на якій вулиці) встановлений знак, а чи поширюється його дій на те місце, в межах якого допущено зупинку транспортного засобу.
У даній справі фотоматеріалами та даними географічних координат однозначно доводиться той факт, що Автомобіль був припаркований в зоні дії знаку 3.34 «Зупинка заборонена», і на якій вулиці такий знак встановлено не має жодного правового значення.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З оглядну на викладене, Спірна постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб'єкта владних повноважень, щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 1, м. Тернопіль) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 31 січня 2019 року.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка