Справа №333/434/20
пр. №1-кс/333/182/20
Іменем України
01 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Запоріжжя, громадянці України, українки, яка має середню освіту, не заміжній, має на утримання двоє дітей, офіційно не працевлаштована, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимій,
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
01.01.2020 слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВПР ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_7 звернулася до суду із клопотанням, яке погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 31.01.2020 року приблизно о 00 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6 , знаходячись між зупинками громадського транспорту «Кінотеатр космос» та «АТК» по вул. Космічній в м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з метою його реалізації, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, непомітно підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_9 . В цей момент ОСОБА_6 під приводом надати цигарку відволікла потерпілого, а ОСОБА_8 с заду за допомогою фізичної сили, лівою рукою утримуючи потерпілого за одяг, правою рукою почав наносити численні удари кулаком в область голови потерпілого. В цей момент потерпілий від отриманих ударів впав на землю та згуртувався, таким чином захищаючись від ударів. Далі вже ОСОБА_6 почала наносити удари по тілу потерпілого. Після чого ОСОБА_6 скориставшись моментом, за допомогою фізичної сили почала виривати з ременя на поясі потерпілого - барсетку з особистими речами, але потерпілий не давав їй це зробити та утримував своє майно за допомогою сили. Однак, ОСОБА_6 все таки від'єднала від ременя барсетку та таким чином відкрито заволоділа майном потерпілого, а саме барсеткою світло-сірого кольору, вартістю 200 гривень з вмістом: мобільного телефону «LG Arista», вартістю 4000 гривень; мобільного телефону «Samsung GTE 20», вартістю 300 гривень; портативного зарядного пристрою Steal, вартістю 500 гривень; зарядного пристрою вартістю 150 гривень; навушників зеленого кольору, вартістю 150 гривень; грошових коштів в сумі 200 гривень; ведійського посвідчення; 2 пенсійних посвідчень; 2 ключів; полімерного пакету червоного кольору; один презерватив; двох сім карток «Київстар».
Після цього разом з викраденим майном ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з місця злочину зникли, чим спричинили потерпілому майнову шкоду на суму 5500 гривень, та в подальшому були затримані працівниками поліції.
Беручи до уваги вищезазначене, наразі виникла необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією передбаченою ч.2 ст.186 КК України, який згідно ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, також, враховуючи характер скоєного злочину ОСОБА_6 , особистість останньої, яка була засуджена за скоєння корисливих злочинів, що свідчить про її схильність до скоєння злочинів та відсутність з боку ОСОБА_6 наміру на виправлення та перевиховання, дає достатні підстави вважати, що знаходячись на волі, остання з метою уникнення покарання за даний злочин, буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, знаходячись на свободі ОСОБА_6 буде мати можливість незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки потерпілий підтверджує факт скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В судовому засіданні, слідчий ОСОБА_4 у повному обсязі підтримав клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_5 заперечували проти застосування запобіжного заходу тримання під вартою. Просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом було встановлено, що 31.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України (кримінальне провадження №12020080040000369).
Клопотання слідчого, погодженого із прокурором ОСОБА_3 оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис ОСОБА_6 щодо вручення йому 01.02.2020 об 12 год. 25 хв. копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу: протоколом огляду місця події від 31.01.2020; протоколом огляду місця події від 31.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 31.01.2020; протоколом затримання ОСОБА_10 в порядку ст.208 КПК України від 31.01.2020; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст.208 КПК України від 31.01.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 31.01.2020; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.01.2020; протоколом проведення впізнання з потерпілим ОСОБА_9 від 31.01.2020; висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 31.01.2020; висновком щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння від 31.01.2020.
31.01.2020 о 00 год. 30 хв., ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчинення злочину.
31.01.2020 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію не винуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 (вчинила тяжкий злочин), дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, раніше судима.
Злочин за яким підозрюється ОСОБА_6 являється тяжким і передбачає покарання на строк до шести років позбавлення волі, тому слідчий суддя вважає, що існує ризики переховуватись від органів досудового розслідування або суду та вчинення нового злочину.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Виходячи з інкримінованого ОСОБА_6 злочину, з урахуванням даних про його особу, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.
Також з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність таких даних для оцінки поведінки підозрюваного належною при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
В ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не надано слідчому судді доказів в обґрунтування доводів про відсутність у підозрюваної ОСОБА_6 наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування та або суду.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною, у сукупності із даними про особу підозрюваної, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суд, спростовує можливість застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий судця вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу,
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті
Враховуючи, вимоги ч.5 ст. 182 КПК України, той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, місячного доходу визначається можливість застосувати заставу у розмірі 20 мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 40 540 грн.
У разі внесення вказаної застави на підозрювану ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- не відлучатися з місця проживання та реєстрації без дозволу слідчого, який проводить досудове розслідування;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, про зміну свого місця проживання;
Згідно ч.8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів до 30.03.2020 до 00 год. 30 хв. Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислюється з моменту його фактичного затримання 31.01.2020 о 00 год. 30 хв.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» МЮУ.
ОСОБА_6 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 20 мінімумів для працездатних осіб, що складає 38 420 грн.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_6 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- не відлучатися з місця проживання та реєстрації без дозволу слідчого, який проводить досудове розслідування;
- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, про зміну свого місця проживання;
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського
районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1