Справа № 456/392/20
Провадження № 2-з/456/6/2020
31 січня 2020 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
29.01.2020 року до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, до подання позовної заяви позивачем ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення суми авансу, отриманого за продаж квартири, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 покликається на те, що вищевказана квартира належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.01.2020. Відповідачі маючи намір відчужити вказану квартиру отримали від неї під розписку кошти у якості авансу у сумі 18 000 доларів США, після чого останні звільнили належну їм квартиру від своїх речей надавши ключі та документи на квартиру, тобто допустили її з сім'єю до проживання у квартирі. Проте за деякий час відповідачі повідомили, що передумали продавати належну їм на праві власності квартиру та пообіцяли повернути кошти протягом трьох років рівними частинами. Однак з лютого 2019 по грудень 2019 відповідачі перестали виходити на зв'язок, а у кінці грудня 2019 вона отримала позовну заяву про усунення перешкод у користуванні квартирою і виселення. У зв'язку з цим вважає, що у даному випадку існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки нерухоме майно може бути відчужене власниками з метою уникнення повернення коштів, оскільки такі тривалий час перебувають у Польщі, а іншого майна на яке може бути звернено стягнення у них не існує.
Заява розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали заяви та дослідивши додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень п 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,
пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на квартиру від 17.02.1997 р., а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195495957 від 02.01.2020 квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності - ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ../а.с.5-8/
З наявної у матеріалах справи копії розписки вбачається, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 18 000 доларів США за продаж квартири АДРЕСА_1 . Всі співвласники квартири згідні на продаж квартири та зобов'язуються нотаріально оформити договір купівлі - продажу квартири після отримання всіх необхідних документів на неї та отримання від ОСОБА_1 11 000 доларів США. Вказана розписка підписана ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ..
Також судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу вказаної квартири, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 пред'явлено позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з неї ОСОБА_1 , який на даний момент часу перебуває на розгляді у Стрийському міськрайонному суду Львівської області.
З огляду на вищевикладене, у рахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог суд прийшов до переконання, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є грошові кошти виплачені, як аванс за купівлю квартири АДРЕСА_1 співвласниками якої згідно правовстановлюючих документів єОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також враховуючи те, що заявником обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішенняпро поновлення порушеного права позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду, тому суд прийшов до висновку, що заяву про забезпечення позову слід задоволити, а саме накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що буде співмірними із заявленими у майбутньому позивачем позовними вимогами та не позбавить власників майна права володіти та користуватися таким,
Крім цього, не вбачається загроз щодо заподіяння шкоди інтересам інших осіб у зв'язку із вжиттям такого заходу забезпечення.
Підстав застосовувати зустрічне забезпечення позову - немає, оскільки відсутні відомості щодо можливості спричинення збитків внаслідок забезпечення позову.
Окрім цього суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У випадку неподання позовної заяви у встановлений строк заходи забезпечення позову скасовуються судом у відповідності до ч. 13 ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.150-153 ЦПК України, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали для виконання направити у Стрийський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Львівської області.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскарженна через Стрийський міськрайонний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає її виконанню і подальшому розгляду справи.
Суддя Н. М. Янів