03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 296/4346/16-к
провадження № 51 - 5716 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року,
встановив:
За вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 18 лютого 2019 року ОСОБА_4 виправдано за ч. 3 ст. 187 КК в зв'язку із відсутністю доказів, що дане кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою.
Засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього належного їй майна.
Зараховано у строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення за даним кримінальним провадженням з 05 лютого 2016 року по 22 лютого 2016 року та з 04 квітня 2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ст. 72 ч. 5 КК (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України №2046-VIII).
Цим вироком також засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Речові докази по справі передано потерпілим за належністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 10 тис. грн. моральної шкоди в солідарному порядку.
Стягнуто із ОСОБА_7 та ОСОБА_5 по 1617 грн. 26 коп. з кожного процесуальних витрат.
Автомобіль марки «Ніссан Мікра» д.н.з. НОМЕР_1 - звернуто на користь держави.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 02 жовтня 2019 року вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК скасував та призначив в цій частині новий розгляд в суді першої інстанції.
Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 змінив, виключив з вступної частини вказаного суду щодо вказівку про обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_4 , посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, невідповідність призначеного засудженій покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості просить призначити більш м'яке покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Верховний Суд ухвалою від 18 листопада 2019 року касаційну скаргу засудженої залишив без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК і надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також засудженій було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвалу касаційного суду було невідкладно надіслано на адресу установи, в якій засуджена ОСОБА_4 перебувала під вартою.
Згідно розписки засудженої, копія ухвали Верховного Суду була вручена їй 27 листопада 2019 року.
Однак у наданий касаційним судом п'ятнадцятиденний строк засуджена недоліки касаційної скарги не усунула, нової касаційної скарги до суду касаційної інстанції не надіслала.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_7 не усунула недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, Верховний Суд на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК вважає за необхідне повернути касаційну скаргу засудженої з усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 разом з усіма доданими до цієї скарги матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3