16 березня 2010 рокуСправа № 2а-324/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю представника позивача Ліщука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі Фонд) звернулось із позовом до ОСОБА_2 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Вказаний позов мотивовано тим, що ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Вищезгадані підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. При цьому відповідачем не був виконаний норматив для працевлаштування, оскільки середньооблікова чисельність працюючих у 2008 році складала 9 чол., з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 чол., а норматив для працевлаштування складає 1 особа. За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, на підставі ст. 20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю відповідачу було нараховано до сплати 3144,45 гривень адміністративно-господарських санкцій та пеню в сумі 267,9 гривень, всього 3412,35 гривень, що підтверджується розрахунком вартості робочого місця, розміру адміністративно-господарських санкцій і пені, які належить сплатити ОСОБА_2 до державного бюджету. Просять позов задовольнити.
Представник позивача Ліщук А.В. в судовому засіданні позов підтримав, просить стягнути з відповідача адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені в розмірі 3412,35 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про та місце слухання справи був належним чином повідомлений. Про причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підставним та підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст.6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно ст.17 ч. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Згідно ч.1 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Як вбачається з ч. 2 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ч. 9 ст. 19 Закону ОСОБА_2 було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, порядок подачі якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою № 10-ПІ, при середньообліковій кількості штатних працівників облікового складу 9 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складала 0 чол., при нормативі 1 штатний працівник.
Як вбачається з листа від 01.04.2009 року № 06/01-13/121 Фондом було направлено відповідачу повідомлення про необхідність сплати застосованих санкцій та пені.
У зв'язку з невиконанням кооперативом нормативу щодо кількості працевлаштування інвалідів у 2008 році у кількості визначеним законодавством, Волинським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів було нараховано адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 3412,35 гривень (із них сума адміністративно-господарських санкцій за 1 не створене робоче місце для працевлаштування інвалідів у 2008 році становить 3144,45 гривень (1х6288,89 гривень (середньорічна заробітна плата на підприємстві) : 2, та сума пені, яку необхідно сплатити, становить 267,9 гривень за період з 16.04.2009 року по 26.01.2010 року, що підтверджується розрахунком вартості робочого місця, розміру суми адміністративно-господарських санкцій і пені.
В судовому засіданні встановлено, що момент розгляду справи відповідачем було сплачено нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі 4433,33 гривень, що підтверджується копією квитанції. Зазначене свідчить про те, що відповідач визнав правомірність нарахування санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Ч. 3 ст. 18 Закону визначає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості звітність щодо зайнятості та працевлаштуванню інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.
Аналізуючи наявні та досліджені в справі докази, суд вважає, що відповідачем не було виконано всі заходи по створенню робочих місць для інвалідів та їх працевлаштуванню та не дотримано вимог, встановлених ст. 19 Закону, а саме не було в 2008 році створено 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, Горохівському районному центру зайнятості не направлялась інформація у формі звітів № 3-ПН щодо наявної вакансії для працевлаштування осіб, яким встановлена інвалідність, тому у відповідності до чинного законодавства нараховано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для інвалідів та нарахована пеня за несвоєчасну сплату.
Тому суд вважає, що із ОСОБА_2 слід стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,
Адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3144 (три тисячі сто сорок чотири) гривні 45 копійок та 267 (двісті шістдесят сім) гривень 90 копійок пені, а всього 3412 (три тисячі чотириста дванадцять) гривень 35 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається представником позивача протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - тобто з 22 березня 2010 року, а відповідачем протягом 10 днів - з дня отримання ним копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк