09 березня 2010 рокуСправа № 2а-379/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Валюха В.М.,
при секретарі судового засідання Польовій М.М.,
за участю представника позивача Потурай С.І.,
представника відповідача Шуби В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Влад-Автотранс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,
Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Влад-Автотранс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 7629 грн. 17 коп. та пені в сумі 659 грн. 52 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2008 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (вхідний № 1235 від 12.02.2009 року) відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 24 особи, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році для відповідача повинен становити одну особу, проте такий норматив не був виконаний, що є згідно із статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7629 грн. 17 коп. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, відповідач порушив строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з відповідача пені, виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, в сумі 659 грн. 52 коп. Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 7629 грн. 17 коп. та пеню в сумі 659 грн. 52 коп. за невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а всього стягнути 8288 грн. 69 коп.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 7629 грн. 17 коп. та пеню в сумі 659 грн. 52 коп. за невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а всього стягнути 8288 грн. 69 коп.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав та пояснив, що на Приватному підприємстві «Влад-Автотранс» було створено окреме робоче місце (посада водія) для працевлаштування інвалідів, у 2008 році протягом трьох місяців, до 31.03.2008 року у відповідача працював інвалід третьої групи ОСОБА_1 В подальшому після звільнення з роботи ОСОБА_1 окреме робоче місце для працевлаштування інваліда (посада водія) було вакантним. Протягом 2008 року відповідач неодноразово подавав до Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості інформацію про наявність вільного робочого місця (посади водія) для працевлаштування інваліда, а також розміщував оголошення в місцевій пресі. Проте інваліди з питання працевлаштування до відповідача самостійно не зверталися, Володимир-Волинським міськрайонним центром зайнятості не було спрямовано жодного інваліда. Відповідач своєї вини в порушенні вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів не визнає, оскільки вжив всіх можливих заходів для уникнення правопорушення, тобто фактично створив робоче місце для працевлаштування інваліда, займався самостійно та через центр зайнятості пошуком працівника на вакантне робоче місце. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Влад-Автотранс» у встановленому законом порядку зареєстроване у Волинському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів як роботодавець - юридична особа, що використовує найману працю, в якій за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб. 12.02.2009 року відповідач подав до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (вхідний № 1235), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2008 році становила 24 особи. При цьому кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить одна особа. Фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2008 році становив 183100 грн. 00 коп. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями осіб, які беруть участь у справі, звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за вхідним № 2893 від 12.02.2009 року (а. с. 6).
Крім того, судом встановлено, що у 2008 році протягом трьох місяців, до 31.03.2008 року у відповідача працював інвалід третьої групи ОСОБА_1, після звільнення якого Приватне підприємство «Влад-Автотранс» протягом 2008 року подавало до Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості звіти про наявність вакансії водія для працевлаштування інваліда станом на 17.04.2008 року, 05.08.2008 року, 11.11.2008 року. Володимир-Волинським міськрайонним центром зайнятості протягом 2008 року інваліди з числа безробітних на дану посаду до відповідача не направлялися. Вказані фактичні обставини підтверджуються поясненнями представника відповідача, звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за вхідним № 2893 від 12.02.2009 року (а. с. 6), листом Володимир-Волинського міськрайонного центру зайнятості від 15.02.2010 року № 02-3/257 з додатком (а. с. 18-19).
Судом також встановлено, що протягом 2008 року відповідач у місцевій пресі розміщував оголошення про запрошення на роботу інвалідів на посаду водія. Зокрема, такі оголошення були розміщені у газеті «Слово правди» (м. Володимир-Волинський) за 29.07.2008 року № 60 (сторінка 4), за 05.08.2008 року № 62 (сторінка 4), за 04.09.2008 року № 70 (сторінка 9), за 02.10.2008 року № 78 (сторінка 9), та у газеті «Володимир вечірній» (м. Володимир-Волинський) за 02.10.2008 року № 40 (сторінка 10).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Статтею 20 цього ж Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до змісту статей 19, 20 Закону України «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників; направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості, зокрема, на основі працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Таким чином, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2008 році становила 24 особи, тому згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідач у 2008 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця, проте в період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року цей норматив не був виконаний.
Разом з тим, судом встановлено, що Приватне підприємство «Влад-Автотранс» фактично створило окреме робоче місце (посаду водія) для працевлаштування інвалідів у 2008 році, інформувало Володимир-Волинський міськрайонний центр зайнятості про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) для працевлаштування інваліда, центр зайнятості не спрямовував інвалідів до відповідача для працевлаштування, відповідач самостійно вживав заходи для працевлаштування інваліда на вакантну посаду шляхом розміщення відповідних оголошень у місцевій пресі, інваліди не зверталися безпосередньо до відповідача для працевлаштування на вакантну посаду. Отже, в період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року посада водія для працевлаштування інваліда у відповідача була вакантна з незалежних від нього причин, відповідач ужив усіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин до відповідача не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць у 2008 році згідно із статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд
В задоволенні адміністративного позову Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Влад-Автотранс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 8288 грн. 69 коп. відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 14 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М.Валюх