10 березня 2010 рокуСправа № 2а-348/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ВДВС ГУЮ у Волинській області - Витяг,
представника третьої особи на стороні позивача ПАТ «Екстре Банк» - Фльорківа О.В.,
третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу позовом ОСОБА_5 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, філії «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2. про визнання дій протиправними підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Волинській області, визнання недійсною експертної оцінки транспортного засобу, визнання недійсним протоколу торгів з реалізації транспортного засобу, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу,
ОСОБА_5 звернулася в суд з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області (далі - ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області), філії «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», ОСОБА_2. про визнання дій протиправними підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Волинській області, визнання недійсною експертної оцінки транспортного засобу, визнання недійсним протоколу торгів з реалізації транспортного засобу, скасування постанови ВП №14679731 від 10.11.2009 року про закінчення виконавчого провадження, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Позов мотивовано тим, що 17.11.2009 року позивач отримала поштою постанову від 10.11.2009 року про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області від 06.08.2009 року про конфіскацію в дохід держави належного їй на праві приватної власності автомобіля марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням її прав, як учасника виконавчого провадження передбачених статтями 7 і 29 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки жодних інших документів виконавчого провадження, прийнятих державним виконавцем, вона не отримувала. Так, зазначає, що ДВС не повідомила її про експертну оцінку та визначення вартості проведеної експертизи, що позбавило її права на оскарження у встановлений законодавством строк оцінки транспортного засобу. Вважає, що грошову оцінку автомобіля значно занижено, вона не відповідає ринковій вартості автомобіля. Відповідачем - ДВС не виконано вимоги статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає обов'язкове зупинення виконавчого провадження у випадку подання до суду позову про виключення майна з опису. Просить визнати протиправними дії ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області, визнати недійсною експертну грошову оцінки транспортного засобу, визнати недійсним протокол торгів з реалізації транспортного засобу, що проведені філією «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», скасувати постанову ВП №14679731 від 10.11.2009 року про закінчення виконавчого провадження, визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2010 року було закрито провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_2. як відповідача, оскільки вона не може бути відповідачем у даній адміністративній справі за позовом фізичної особи, та залучено ОСОБА_2. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові. Пояснив, що позивач являється його дружиною. По суті позовних вимог вказав, що в позовна вимога про визнання дій ВДВС неправомірними по здійсненню виконавчого провадження щодо конфіскації автомобіля стосується саме дії по визнанні недійсною експертної оцінки автомобіля, протоколу торгів, договору купівлі-продажу їх автомобіля та постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження. Підтвердив, що з усіх документів виконавчого провадження, які передбачені законодавством, що направляються за адресою боржника, ними було отримано лише копію постанови про закінчення виконавчого провадження. На підтвердження строків отримання копії постанови про закінчення виконавчого провадження надав до матеріалів позову оригінал поштового листа з виконавчої служби та отриманий супровідний лист, де при цьому зазначив, що лист від 10.11.2009 року (відтиска на конверті - 12.11.2009 року) ним було отримано 17.11.2009 року. Спочатку з позовом на дії виконавчої служби ОСОБА_5 звернулась 25.11.2009 року до Волинського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 26.11.2009 року їй було повернуто матеріали позовної заяви. При цьому пояснив, що лист та конверт з даного суду про повернення позовної заяви в них на даний час не зберігся, тому надати його не може. Підтвердив, що також з позовом до того ж самого відповідача з тих самих вимог ОСОБА_5, крім того, звернулась 09.12.2009 року в Тернопільський окружний адміністративний суд, безпосередньо здавши в канцелярію суду матеріали позовної заяви, де ухвалою суду від 10.12.2009 року було відкрито провадження, а ухвалою від 30.12.2009 року справа направлена за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду. Також додав, що ще до реалізації даного автомобіля на аукціоні, він особисто декілька разів приїздив у відділ примусового виконання рішень ВДВС в м. Луцьку з'ясовував як виконується постанова Любомльського районного суду, оскільки саме в той час ним оскаржувалась вказана постанова в апеляційному суді Волинської області, і ухвалою апеляційного суду постанова суду залишена в силі. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача - ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області Витяг позов не визнав. По суті пояснив, що 10.09.2009 року ним було відкрито виконавче провадження по виконанню постанови Любомльського районного суду від 06.08.2008 року про конфіскацію у позивача в дохід держави транспортного засобу. Опис та арешт автомобіля проведено 30.09.2009 року. Після проведення експертної оцінки на адресу Ягодинської митниці направлено звіт про оцінку конфіскованого транспортного засобу для перевірки, а після погодження висновку митницею автомобіль передано на реалізацію. Додав, що на момент опису, арешту автомобіля та передачі його на реалізацію не було відомо про наявність обтяжень на цей транспортний засіб. В заперечення позову пояснив, що ні боржником ні ВАТ «Екстребанк» за час виконавчого провадження не було надано державному виконавцю належних доказів щодо порушення будь-яким судом провадження за позовом до виконавчої служби про виключення майна з опису й арешту, тому законних підстав для задоволення прохання ВАТ «Екстрабанк» про зупинення виконавчого провадження не було. Конфіскований автомобіль було реалізовано на аукціоні 05.11.2009 року, а кошти від реалізації транспортного засобу 06.11.2009 року перераховано до державного бюджету. У зв'язку з цим, відповідно до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 10.11.2009 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Підтвердив, що копію експертної оцінки автомобіля позивачу направлено не було. Також додав, що запиту в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, про надання інформації щодо заборони відчуження об'єкта рухомого майна - автомобіля марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, ним не направлялось. Підтвердив, що до їх підрозділу з митного органу конфіскований автомобіль через акт примання-передачі не передавався, а залишився в Ягодинській митниці на відповідальному зберіганні. Крім того, вказав, що позивачем пропущено визначений законодавством 10-денний строк звернення до суду для оскарження постанови, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 10.11.2009 року, а до суду позивач звернулася тільки 23.11.2009 року. Вважає, що його дії як державного виконавця по виконання вищеназваного виконавчого провадження відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Просить в позові до ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області відмовити з врахуванням пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідач - філія «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» в письмових запереченнях від 04.02.2010 року зазначає, що прилюдні торги з реалізації арештованого майна (автомобіля) були проведені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999 року. Просить відмовити позивачу у визнанні недійсним протоколу аукціону з реалізації арештованого майна. При цьому відповідачем зазначено, що визнання недійним протоколу торгів не передбачено законодавством, яке врегульовує спірні відносини з приводу примусового виконання судових рішень. Відповідно до пункту 8.2 Порядку реалізації арештованого майна аукціон вважається таким, що не відбувся у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця, несплати у встановлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно. При проведенні аукціону таких порушень не було. В заяві від 05.03.2010 року просять позов розглядати у їх відсутності. Просить відмовити в позові повністю.
Представник третьої особи на стороні позивача ПАТ «Екстре Банк» - Фльорківа О.В. вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають до задоволення. По суті пояснив, що між банком та позивачем укладено договір застави від 13.11.2007 року, за умовами якого в заставу банку передано автомобіль марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску. Даний договір укладено для забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором. Запис про заставу внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна 14.11.2007 року за №6026358. Державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області 30.09.2009 року при виконанні постанови Любомльського районного суду про конфіскацію в дохід держави вищезгаданого автомобіля складено акт опису та арешту, яким описано та арештовано транспортний засіб, що належить ОСОБА_5 Крім того, додав, що 25.09.2009 року державним виконавцем ВДВС Кременецього РУЮ на підставі ухвали Кременецького районного суду від 17.09.2009 року відкрито виконавче провадження, якою накладено арешт та даний автомобіль, та про що майно 28.09.2009 року внесено відповідний запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна за №9094316. Отже, на момент винесення постанови про опис та арешт майна згаданий автомобіль вже був обтяжений заставою, і дане обтяження зареєстроване відповідно до вимог законодавства. Банк повідомляв ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області про накладення виконавчою службою арешту на транспортний засіб та про звернення банку до Луцького міськрайонного суду з позовом про виключення майна з акту опису й арешту майна, у зв'язку з чим просив зупинити виконавче провадження по виконанню постанови Любомльського районного суду, однак ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області, проігнорувавши заяви, провів прилюдні торги транспортного засобу на яких було реалізовано автомобіль. У зв'язку з цим, кредит наданий позивачу банком залишився незабезпеченим заставою. Вважає, що державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області було порушено пункт 5.12 Інстукції про проведення виконавчих дій, яким передбачено порядок реалізації арештованого майна. Державний виконавець повинен був звернутись із запитом до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції про видачу копії розширеного витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна, а тоді передавати майно на реалізацію. Підтвердив, що за позовом банку до ППВР ВДВС про виключення майна з акту опису й арешту Луцьким міськрайонним судом відкрито провадження лише 19.11.2009 року, оскільки позов залишався без руху. Відкриття провадження у цій цивільній справі є підставою для зупинення виконавчого провадження по виконанню постанови Любомльського районного суду. В даний час справа по суті не вирішена. Вважає, що позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення в повному об'ємі.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2. позов не визнала. По суті пояснила, що автомобіль марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1 придбала на прилюдних торгах, які проводила філія «Волинський аукціонний центр». Вважає, що порушень з її сторони при придбанні транспортного засобу немає і вона не може бути відповідачем у цій справі. Додала, що вона зверталась а органи Державтоінспекції із заявою про знаття з обліку автомобіля, що належав ОСОБА_5, однак у цьому їй було відмовлено. Підтвердила, що транспортний засіб в даний час знаходиться в неї. Просить відмовити в позові.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» та Інструкція про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 (далі - Інструкція).
Таким чином, відповідний суб'єкт владних повноважень повинен діяти згідно із законом, оскільки його повноваження визначені у даних нормативно-правових актах.
Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
В силу частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В частині 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам.
В частині 1 та 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
З постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2009 року, яка постановлена державним виконавцем ППВР ГУЮ у Волинській області Турчинським В.В. вбачається, що відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови Любомльського районного суду від 06.08.2009 року про конфіскацію у ОСОБА_5 в дохід держави автомобіля марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску.
Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5 (далі - Інструкція) постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. Стаття 35 КАС України визначає, що повістка вважається врученою, якщо розписка про отримання повернута відправнику і приєднана до справи. З оглянутих в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавчою службою 09.09.2009 року ОСОБА_5 направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження за вих. №4/2847, однак докази отримання даного листа в матеріалах виконавчого провадження відсутні і не були надані представником позивача в судовому засіданні.
Як встановлено судом, відповідачем - ППВР ГУЮ у Волинській області доказів про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження позивачу як стороні виконавчого провадження, або отримання позивачем даної постанови державного виконавця не надано. Отже, державним виконавцем не дотримано вимог статей 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Також судом встановлено, що державним виконавцем не було надіслано позивачу як боржнику звіт про оцінку майна - автомобіля.
З дослідженої судом постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2009 року, яка винесена державним виконавцем ППВР ГУЮ у Волинській області Турчинським В.В. вбачається, що закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню постанови Любомльського районного суду від 06.08.2009 року про конфіскацію у ОСОБА_5 в дохід держави автомобіля марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску. Відповідно до копії супровідного листа ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області від 10.11.2009 року за вих. №4/3713, який оглянутий судом вбачається, що позивачу була надіслана постанова про закінчення виконавчого провадження, яку як, встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 отримала 17 листопада 2009 року, що і не заперечується представником відповідача.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Інструкція про проведення виконавчих дій Інструкція розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження», визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Інструкції відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна». Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.99 за N 364/3657.
Разом з тим, у пункті 5.12 Інстукції про проведення виконавчих дій передбачено порядок реалізації арештованого майна. Так, підпунктом 5.12.5 пункту 5.12 Інструкції встановлено, що передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту. У разі накладення арешту державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження майно передається на реалізацію не раніше ніж через 10 днів, тобто після закінчення строку для оскарження вказаної постанови.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна доводить її до відома сторін виконавчого провадження. Боржник вважається таким, що ознайомлений з результатами проведеної оцінки арештованого майна, якщо йому надіслано повідомлення про таку оцінку рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або іншим фактичним місцем проживання чи перебування боржника, встановленим державним виконавцем, або письмовою заявою сторін виконавчого провадження, або шляхом надання йому копії звіту про оцінку майна під розпис. У разі відмови боржника від прийняття копії звіту про оцінку майна державний виконавець складає про це акт у присутності понятих, після чого боржник вважається таким, що ознайомлений з оцінкою майна.
Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, а також, зокрема: копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; копію розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; копії правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, або копію витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а в разі реалізації транспортного засобу - копії документів про реєстрацію такого транспортного засобу.
Судом встановлено, що 13.11.2007 року між ВАТ «Екстре Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/1676/73/06570, який було оглянуто в судовому засіданні. Крім того, між ВАТ «Екстре Банк» (заставодержатель) та ОСОБА_5 (заставодавець) укладено договір застави від 13.11.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Волинської області, за яким забезпечується виконання заставодавцем основного зобов'язання по поверненню заставодержателеві суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, неустойки, штрафів, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та випливають з основного зобов'язання. Відповідно до цього договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання заставодавець передає в заставу заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно, а саме, транспортний засіб - автомобіль марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на праві приватної власності належить заставодавцеві, тобто позивачу.
Крім того, досліджені судом Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №15446958 від 14.11.2007 року Тернопільської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №24923514 від 07.10.2009 року державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України підтверджують, що автомобіль, який належить позивачу перебуває в заставі ВАТ «Екстре Банк» як в забезпеченні основного зобов'язання по кредитному договору.
З оглянутого судом виконавчого провадження № за ЄДРВП 14679731 будь-які докази, щодо направлення боржнику звіту про оцінку майна, відсутні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В сули застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Аналогічне викладене в статті 572 ЦК України.
З оглянутого протоколу №576 про проведення аукціону по реалізації арештованого майна від 05.11.2009 року вбачається, що автомобіль марки «Мітсубісші L-200», державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску було реалізовано ОСОБА_2., яка виявилась переможцем конкурсу.
Отже, суд приходить до висновку, що державним виконавцем при примусовому виконанні постанови Любомльського районного суду, а саме, при направленні на аукціон з реалізації арештованого майна порушено підпункт 5.3.9. пункту 5.3 Інструкції, оскільки не отримано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, відомостей про заставу рухомого майна, що призвело до порушень статтей 14, 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки майно, яке належить позивачу, відповідно до Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №15446958 від 14.11.2007 року Тернопільської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, та Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №24923514 від 07.10.2009 року державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, які досліджені судом, а саме -автомобіль НОМЕР_2 2007 року випуску з 14.11.2007 року перебуває в заставі відкритого акціонерного товариства «Ерста Банк» за кредитним договором від 13.11.2007 року та за ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 17.09.2009 року в справі №2/287/09 про забезпечення позову у справі за позовом ВАТ «Екстра Банк» до ОСОБА_5 та її поручителя ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що державний виконавець ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області Турчинський В.Є. діяв не у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією про вчинення виконавчих дій, тому вимоги позову щодо визнання протиправними дій ВДВС по здійсненню виконавчого провадження, зокрема, щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, звіту про експертну оцінку автомобіля та проведення його реалізації є підставними.
Згідно із частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пункт 1 частини 2 статті 181 КАС України передбачає, що позовну заяву у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 17.11.2009 року позивачу стало відомо про винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.11.2009 року, оскільки за місцем проживання надійшла вказана постанова.
25.11.2009 року ОСОБА_5 звернулась з позовом на дії ППВР ДВС ГУЮ у Волинській області до Волинського адміністративного суду, однак ухвалою суду від 26.11.2009 року матеріали позовної заяви повернуто позивачу, при цьому дату отримання листа суду про повернення матеріалів позову представник позивача вказати не міг та не надав суду для огляду даний лист з конвертом вказавши, що такі докази на даний час в них не збереглись.
Як вбачається з відтиску штампу суду ОСОБА_5 09.12.2009 року звернулась в Тернопільській адміністративний суд з позовом до ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області, де ухвалою суду від 10.12.2009 року було відкрито провадження в даній справі, а ухвалою суду від 30.12.2009 року справа була направлена на розгляд Волинського окружного адміністративного суду.
Отже, ОСОБА_5 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з даним позовом лише 09.12.2009 року, тобто з пропуском строку звернення, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 181 КАС України.
Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки представником відповідача - ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області було заявлено в судовому засіданні клопотання про відмову в задоволенні позові з посиланням на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та беручи до уваги, що позивач чи її представник із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду не звертались, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 із-за пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 35, 71, 99, 100, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 5, 24, 27, 30, 32, Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 5.3, 5.11, 5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, філії «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2., про визнання дій протиправними підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Волинській області, визнання недійсною експертної оцінки транспортного засобу, визнання недійсним протоколу торгів з реалізації транспортного засобу, скасування постанови ВП №14679731 від 10.11.2009 року про закінчення виконавчого провадження, визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається позивачем, відповідачем - ППВР ВДВС ГУЮ у Волинській області, третіми особами протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі - 15 березня 2010 року, а відповідачем філією «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» - з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: С.Ф. Костюкевич