10 березня 2010 рокуСправа № 2а-692/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2010 року,
Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації (надалі позивач, управління) звернулося з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції (надалі ВДВС Маневицького РУЮ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.01.2010 року державним виконавцем ВДВС Маневицького РУЮ Козюк Т.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виплати Пічку Віктору Олександровичу одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 36 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказує на те, що управління рішення суду виконати не може, оскільки фінансування державних програм здійснюється з одного рахунку, на якому станом на 24.02.2010 року відсутні кошти. Зазначає, що арешт рахунку управління, з якого проводиться виплата особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи призведе до невиконання поточних зобов'язань та паралізує роботу державної установи.
У клопотанні від 10.03.2010 року позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. У клопотанні від 10.03.2010 року просить розглянути справу за відсутності його представника, своїх заперечень з приводу заявленого позову суду не надав.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Тому суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.01.2010 року головним державним виконавцем ВДВС Маневицького РУЮ Козюк Т.І. на підставі виконавчого листа № 24 від 15.01.2010 року, виданого Волинським окружним адміністративним судом в адміністративній справі № 2-а-1304/08, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Зазначеною постановою зобов'язано Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації до 04.02.2010 року провести виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 36 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Відповідач звертався до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Ухвалою суду від 26.02.2010 року в задоволенні заяви Відділу ДВС Маневицького РУЮ відмовлено.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-XIV з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України № 606-XIV) встановлено, що виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
У п.1 ч.2 ст. 3 Закону України № 606-XIV зазначено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Згідно ч.1, 2 ст.5 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 24 Закону України № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України «Про виконавче провадження».
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в майбутньому арешт рахунку управління, з якого проводиться виплата особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, може призвести до невиконання поточних зобов'язань та паралізувати роботу державної установи, оскільки вони носять характер припущення, а відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ВДВС Маневицького РУЮ зобов'язує позивача до 04.02.2010 року провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 36 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак в постанові не вказується про вчинення будь-яких дій по накладенню арешту на рахунки управління.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, суд
В задоволенні адміністративного позову Управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації до Відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2010 року, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.М. Димарчук