09 березня 2010 рокуСправа № 2а-651/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,
з участю представника позивача Хохлова В.О.,
представника відповідача Денисюка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Антон-Зодчий» до Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення,
Приватне підприємство «Антон-Зодчий» звернулося з адміністративним позовом до Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в порушення ст.ст. 1, 20, 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, відповідачем 3 грудня 2009 року було винесено рішення №94/07004 по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. Позивач вважає, що дане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, при винесені рішення було порушено його права, а тому просить рішення №94/07004 по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. скасувати.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав і пояснив, що до січня 2009 року приватне підприємство «Антон-Зодчий» сплачувало страхові внески до Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. З січня 2009 року підприємство виробничою діяльністю не займалося, про те головний бухгалтер ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати не перебувала. ОСОБА_1 в січні 2009 року перебувала на лікарняному, а з 4.02.2009 року перебуває у декретній відпустці. Підприємство провело нарахування ОСОБА_1 декретних, проте виплату їх не здійснило із-за відсутності коштів. Підприємство звернулося з заявою до
Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відшкодування коштів в сумі 3493,07 грн., але відповідач не прийняв до зарахування даних витрат і за порушення порядку витрачання страхових коштів застосував до підприємства штрафні санкції в сумі 1747 грн., хоча підприємство порядку витрачання страхових коштів не порушувало. Просить рішення №94/07004 по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав і пояснив, що позивачем було проведено нарахування допомоги по вагітності і пологах за період, коли підприємство виробничою діяльністю не займалося, відповідно страхові внески до Фонду із працівників не утримувалися. Підприємство не провело виплату зазначених коштів, проте звернулося з заявою до Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про відшкодування коштів в сумі 3493,07 грн. Оскільки допомога позивачем не була виплачена Волинським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрати в сумі 3493,07 грн. не були прийняті до заліку і внесено підприємству припис. Підприємство припис не виконало, а тому відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” до підприємства було застосовано штрафні санкції у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків на суму 1747 грн. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2001, № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з п.4 ч.1 ст.5 вказаного Закону, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципом обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Відповідно з п.1 ч.1 ст.20 вказаного Закону, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання.
Згідно листків непрацездатності серії АБЖ №780469, 780848, 800866 головний бухгалтер приватного підприємства «Антон - Зодчий» ОСОБА_1. перебувала на лікарняних у результаті захворювання з 16.01.2009 року до 23.01.2009 року і у зв'язку з вагітності та пологами з 4.02.2009 року до 24.06.2009 року.
Підприємство провело нарахування по листках непрацездатності в сумі 3493.07 грн., але виплату грошових коштів ОСОБА_1 не провело через відсутність коштів. 20.10.2009 року позивач звернувся до Луцької міжрайонної виконавчої дирекції ВОВ ФСС з ТВП з листом, в якому просив провести перевірку і відшкодувати кошти в сумі 3493,07 грн., витрачені на витрату матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності за ІІ квартал 2009 року.
З акту перевірки від 3 листопада 2009 року і припису №94 вбачається, що перевіркою встановлено виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах за період, коли підприємство виробничою діяльністю не займалося.
На підставі даної перевірки Волинським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з грудня 2009 року було винесено рішення №94/07004 по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. В даному рішення вказується на порушення підприємством п.п.6, 7 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.
Згідно з п.6 ч.1 ст.36 цього Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням, а пункту 7 вказана стаття Закону не має.
Відповідно до ч.1 ст. 30 цього Закону, за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Ні в акті перевірки, ні в приписі не відображено, що головний бухгалтер ОСОБА_1. перебувала в 2009 році у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням та не відображено порушення порядку витрачання страхових коштів, страхові кошти ОСОБА_1 не виплачувалися і Фондом соціального страхування підприємству не виділялися.
Згідно із частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, рішення №94/07004 від 3 грудня 2009 року Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. прийняте з порушенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.160 ч.3,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Рішення №94/07004 від 3 грудня 2009 року Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по приватному підприємству «Антон-Зодчий» про неприйняття до зарахування витрат в сумі 3493,07 грн. і нарахування штрафних санкцій в сумі 1747 грн. скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови сторонами подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 15 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий В.Д.Ковальчук