печерський районний суд міста києва
Справа № 640/2144/19-ц
"17" жовтня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Григоренко І.В.,
при секретарі судових засідань Гераймович А.С.,
за участю:
позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про відшкодування шкоди, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про відшкодування шкоди передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2019 року відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.06.2019 року.
Судове засідання, призначене на 19.06.2019 року, протокольною ухвалою суду відкладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України на 17.10.2019 року.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи з доданими до неї матеріалами суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами Держави
Так, позовна заява мотивована тим, що з жовтня 2016 року, позивач, як суддя у відставці, отримував щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України Харківське приміське об'єднання управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як податковий агент, щомісячно утримувало з його грошового утримання податок з доходів фізичних осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року № 1-р/2018 у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Відтак, внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного у зазначеній частині закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання позивачу було завдано майнової шкоди у розмірі утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з жовтня 2016 року по 01.01.2019 року включно в розмірі 33 485 грн.
На підставі викладеного просить суд стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України шкоду у розмірі 33 485 грн. Як на підставу позову позивач посилався на положення статті 1175 ЦК України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом судового розгляду в даній справі є вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі Державної казначейської служби України майнової шкоди у сумі 33 485 грн., завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, внаслідок чого останньому завдало майнової шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб.
Відтак, враховуючи, що даний спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Отже, поданий позивачем позов, відповідно до визначеної КАС України підсудності, належить до компетенції окружного адміністративного суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому суд роз'яснює позивачу, що дана адміністративна справа підсудна Окружному адміністративному суду м. Києва.
Крім того, суд також роз'яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, правові підстави для повернення судового збору відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 260, 261, 353, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, в особі Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, про відшкодування шкоди, - закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду) - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 17.10.2019 року
Суддя І.В. Григоренко