Справа № 755/943/20
1-кс/755/415/20
"21" січня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чимкент, Узбекистан, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
21 січня 2020 року слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12020100040000409 від 19.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що відповідно п. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_5 будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші, або ж аналогічні злочини; п. 5 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 може вчиняти інші злочини проти життя та здоров'я осіб, оскільки він безробітний, внаслідок чого не має стабільного джерела прибутку, і свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість підозри та на недоведеність прокурором ризиків, просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити або застосувати більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
20 січня 2020 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
20 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 18 січня 2020 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, з метою вчинення повторного таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, обрав об'єктом свого злочинного умислу майно з квартири АДРЕСА_3 , що розташована на першому поверсі вказаного будинку.
Реалізуючи свої злочинні наміри, направлені на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з незаконним проникненням до вище вказаної квартири, діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_5 , шляхом відкриття вікна, проник до квартири АДРЕСА_4 , де побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка вийшла з кімнати. В цей момент, розуміючи що його дії носять відкритий характер, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_7 з метою заволодіння майном останньої, поєднаного з проникненням у житло.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_7 з метою заволодіння майном останньої, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_5 , дістав з кишені металеву викрутку, приставивши її до шиї потерпілої ОСОБА_7 та наказав останній передати йому грошові кошти, при цьому, висловив погрозу застосування насильства, що є небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого. В подальшому, з метою подолання волі до опору з боку потерпілої, ОСОБА_5 наніс їй удар кулаком в обличчя. Розуміючи реальність погроз висловлених ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_7 передала йому наступні речі: грошові кошти у сумі 1000 гривень; золоті сережки вартістю 1000 гривень; золотий ланцюжок вартістю 2000 гривень; 2 банківські картки (Ощадбанку та Альфа банку), які матеріальної цінності для потерпілої не представляють.
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 4 000 гривень.
Також, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 січня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід в рамках кримінального провадження № 12020100040000274 від 13.01.2020 року, у виді цілодобового домашнього арешту.
У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілої; протоколом допиту підозрюваного; протоколом особистого обшуку підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, зі слів раніше неодноразово судимий, не працює, неодружений, а отже не має міцних соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, вчинене із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України з огляду на те, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 206, 309 КПК України,
постановив :
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 березня 2020 року, включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 20 січня 2020 року.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1