Справа № 755/20403/19
"24" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
17 грудня 2019 року заявники звернулись до суду із заявою про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 вересня 2004 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що зроблено відповідний актовий запис № 1099. ІНФОРМАЦІЯ_1 у їх сім'ї народився син - ОСОБА_3 . Фактично шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. За таких обставин вважають, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені. Враховуючи наявність нотаріально посвідченого договору між батьками щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та сплату аліментів на утримання дитини стосовно визначення місця проживання дитини після розірвання шлюбу, подружжя просить про задоволення їхньої спільної заяви про розірвання шлюбу.
Заявники в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Заяву підтримують в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи подав заяву про слухання справи у їх відсутність та просив прийняти рішення в найкращих інтересах.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи проводиться в порядку окремого провадження та призначено до судового розгляду.
Відповідно до положень частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з'явившись осіб.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 03 вересня 2004 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що зроблено актовий запис № 1099 (а.с. 3).
Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_2 , виданим 22 травня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено актовий запис за № 856 (а.с. 10).
23 вересня 2019 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони укладено договір щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та сплату аліментів на утримання дитини, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гайдамака О.М. зареєстрований в реєстрі за № 649 (а.с. 7-9звор).
Відповідно до умов договору неповнолітній син визначив самостійно, а саме місце проживання з матір'ю. Погоджено між сторонами порядок інформування про зміну місяця проживання дитини, встановлено порядок спілкування з дитиною тим з батьків, хто проживає окремо. Сторони досягли згоди в матеріальному забезпеченні та утриманні дитини.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до положень частини 3 і 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Нормою статті 109 СК України передбачено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Враховуючи, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і спільна заява подружжя про розірвання шлюбу протягом місяця з дня звернення до суду не відкликана жодною із сторін, суд приходить до висновку, що їх шлюб підлягає розірванню.
Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 141, 258-259, 265, 268, 293, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 109 Сімейного кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу за заявою подружжя - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві 31 жовтня 2000 року, адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 березня 2002 року, адреса: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 03 вересня 2004 Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 1099 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 24 січня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко