"23" січня 2020 р.
м. Київ
справа № 755/18130/19
провадження № 2/755/461/20
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання та заповіту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.11.2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання та про визнання недійсним заповіту - роз'єднано в самостійні провадження. Виділено в самостійне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання, залишивши номер справи 755/18130/19 (Провадження № 2/755/6769/14). Виділено в самостійне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним заповіту, якому присвоєно № 755/18208/19 (Провадження № 2/755/6794/19).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи матеріали справи передано у провадження судді Галагану В.І.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Таким чином, з огляду на роз'єднання позову та направлення виділеної частини позову із його копіями та додатками за підсудністю, позивачем на виконання даної ухвали суду має бути надано копії даної позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи, задля реалізації обов'язку надіслання копій всім учасникам справи.
За ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.
Як убачається із змісту позовної заяви, позивач до суду звернувся із вимогою немайнового характеру, зокрема, про визнання недійсним договору довічного утримання, таким чином позивачем має бути сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру, тобто у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анцифєрова) Алла Миколаївна, про визнання недійсним договору довічного утримання - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган