Номер провадження 2/754/2742/20 Справа №754/15453/19
іменем України
28 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого суддіСаламон О.Б.
з участю секретаря позивачаВільховченко І.С. ОСОБА_1 .А
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1 , та примусове зняття його з реєстраційного обліку в вказаній квартирі, посилаючись на те, що вказана квартира належить їй на праві власності. В спірній квартирі зареєстровані сторони по справі. При цьому відповідач з 2009 року в квартирі не проживає, не сплачує комунальні платежі, не доглядає за квартирою. У зв'язку з вказаним, позивач вимушена звертатись до суду з зазначеним позовом.
25.10.2019 р. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку підготовчого позовного провадження.
02.12.2019 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладене в ньому, не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, відзиву на позов до суду не направив.
Допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що відповідач з 2009 року не проживає в АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, а також те, що позивач не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право власності, позивач є власником АДРЕСА_1 .
В спірній квартирі зареєстровані сторони по справі.
У відповідності до свідоцтва про розірвання шлюбу, між сторонами 06.05.2010 розірвано шлюб.
У відповідності до Актів від 18.11.2009, 27.01.2010, 31.03.2010, 16.10.2019 відповідач не проживає в спірній квартирі, починаючи з серпня 2009 року.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року з наступними змінами, у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки, у разі їх поважності, суд може продовжити пропущений строк.
Відповідач не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі.
Вище викладені обставини свідчать про те, що відповідач не проживає в квартирі за місцем реєстрації без поважних причин понад рік.
Суду не надані докази, які б свідчили про те, що відповідач не проживає в спірній квартирі понад рік з поважних причин. Він виїхав із спірної квартири добровільно, ніяких перешкод у користуванні спірним житлом з боку позивача та інших осіб відповідачу не чинилося, зокрема доказів зворотнього суду не надано.
Статтею 405 ЦК України встановлено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідач не проживаючи в спірній квартирі, але залишаючись зареєстрованим в ній, перешкоджає позивачу в користуванні власністю.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме приходить до висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлом - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється за заявою особи, запиту органу реєстрації, остаточного рішення суду, свідоцтва про смерть.
Таким чином, виходячи зі змісту зазначеного закону, прийняте рішення суду відповідно є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково зобов'язувати реєстраційні органи вчиняти ці дії не має потреби.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 7 „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" рішення суду по справам даної категорії є безпосередньою підставою для зняття з реєстрації особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, реєстраційний орган не вправі відмовити в знятті з реєстрації такої особи з посиланням на те, що суд не зобов'язав його вчинити цю дію.
У зв'язку з вказаним вимоги позивача щодо примусового зняття відповідача з реєстраційного обліку з адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 211, 258, 259 ЦПК України, ст. 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.
У задоволені інших вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 30.01.2020.
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон