ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/285/20
провадження № 2/753/4010/20
"03" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Комаревцевої Л.В.
з секретарем Гаврилюк О.В.
без участі сторін
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
У січні 2020 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24.11.2015 ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 уклали договір № 122537038 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше.
Згідно п. 1.1 Договору Клієнт (Відповідач) бере участь в системі ПлатиПізніше™, зокрема отримує товари (послуги) від Постачальника (ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - учасника системи ПлатиПізніше™ на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом фінансування ПлатиПізніше™, а Постачальник зобов'язується забезпечити передачу товарів (надання послуг) Клієнту, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом фінансування. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фангарант Груп").
Відповідно до п. 1.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 1 від 13.03.2015, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що умови, за якими товари (послуги) надаються Клієнту, визначаються обраним Клієнтом Пакетом фінансування, який є невід'ємною частиною Договору. Згідно п. 2.2. Договору, передання Клієнту товарів (надання послуг) відбувається в момент підписання Договору Клієнтом та Постачальником. Підпис Клієнта на Договорі свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації.
Згідно вказаних умов Договору Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу "Шина автомобільна Rosava WQ-101175/70 R13 82Sy кількості 16 штук", встановленою вартістю 9 780,00 грн. Передача Товару Відповідачу засвідчена підписом Відповідача на Договорі. Адреса експлуатації Товару визначена у Договорі: АДРЕСА_1 .
Також згідно п. 1.1., п. 1.3. договору про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ № 2015100802 від 08.10.2015 всі права вимоги до Відповідачів, що випливають з умов Договору були відступлені Постачальником на користь Позивача в момент підписання Договору - 24.11.2015.
Станом на 26 грудня 2019 року Відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень п. 3.1. та п. 5.4.2. Договору зобов'язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманого Товару. Так, за весь період дії Договору Відповідачем в якості оплати вартості отриманого Товару було сплачено: 24.11.2015 р. - 1 956,00 грн.
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 36772.80 грн., суму заборгованості за основним зобов'язанням 7824.00 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в викликом сторін.
31.01.2020 відповідачем надано до суду відзив на позов та заяву про застосування строків позовної давності. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказує на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 36772.80 грн., оскільки відповідач не ознайомлений з правилами, які є невід'ємною частиною договору та які слугували підставою для нарахування боргу. Щодо вимог про стягнення 7824.00 грн. відповідач просить застосувати строк позовної давності, оскільки вказана заборгованість існувала станом на 20.12.2015.
В судове засідання сторони не з'явились.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24.11.2015 ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 та ОСОБА_1 уклали договір № 122537038 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше.
Згідно п. 1.1 Договору Клієнт (Відповідач) бере участь в системі ПлатиПізніше™, зокрема отримує товари (послуги) від Постачальника (ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - учасника системи ПлатиПізніше™ на умовах, визначених обраним Клієнтом Пакетом фінансування ПлатиПізніше™, а Постачальник зобов'язується забезпечити передачу товарів (надання послуг) Клієнту, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених Пакетом фінансування. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Фангарант Груп").
Відповідно до п. 1.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 1 від 13.03.2015, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що Правила отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™ є невідємною частиною договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем станом на 26.12.2019 заборгованість Відповідача за штрафними санкціями становить 36772.80 грн., заборгованість за основним зобов'язанням становить 7824.00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу ст.526,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості посилався на Правила отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™, які розміщені на веб-сайті Процесигн-центру в електронному вигляді, як невід'ємні частини спірного договору.
Договором не визначено, а Позивачем не надано належних доказів того, на якому сайті, за яким посиланням станом на 24.11.2015 розміщувались Правила отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше™. Позивачем не надано належних доказів того, що станом на 24.11.2015 були розміщені Правила отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно наказу № 1 від 13.03.2015, саме в тій редакції і з тим самим змістом, копія яких надана суду. Дані Правила не містять підпису Відповідача, а тому не є належним доказом письмового узгодження Сторонами їх змісту. Відтак Позивачем не підтверджено достовірність доказу Правил отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше в редакції згідно наказу № 1 від 13.03.2015 , наданого суду та не доведено факт ознайомлення Відповідача з їх змістом, та факт розміщення в мережі Інтернет на відповідному сайті для їх ознайомлення Клієнтами з тим же самим змістом, роздруківка яких додана до позовної заяви.
За змістом заявленого позову позивач вказує, що про відступлення прав вимоги відповідач повідомлений в письмовій формі. Разом з тим доказів підтвердження не надає, розрахунок боргу проведено після відступнення прав вимоги без обгрунтування правових підстав нарахування боргу.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).
Крім того, копія договору № 122537038 від 24.11.2015 на першому аркуші з назвою «Договір про отримання товарів у системі ПлатиПізніше» містить підпис Клієнта, ідентифікаційними ознаками органу видачі паспорту за номером НОМЕР_2 визначено «Дніпропетровський РВ ГУ МВС України» в Дніпропетровській області, хоча паспорт ОСОБА_1 за номером НОМЕР_2 виданий Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві. Зворотня сторона копії Договору не містить особистого підпису Клієнта ОСОБА_1 , що не може свідчити про ознайомлення його з умовами укладеного договору № 122537038 від 24.11.2015 в повному обсязі.
Зважаючи на викладені обставини, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 36772.80 грн. та основного зобов'язанняя 7824.00 грн. є недоведеними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову з підстав недоведеності, заява про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати згідно Закону України «Про судовий збір» позивачу поверненню не підлягають і покладаються на позивача.
Суд постановляє рішення в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Повний текст рішення виготовлено 03.02.2020
Суддя Комаревцева Л.В.