ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1687/20
провадження № 3/753/1324/20
"28" січня 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дарницького УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 13.01.2020, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 2-А, в приміщенні (без назви), здійснювала продаж алкогольних напоїв на розлив, без належних дозвільних документів, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечуючи обставин торгівлі алкогольними напоями, пояснила, що офіційно не працює, а у вказаному закладі була на підміні один день.
Судом було досліджено надані матеріали, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 971243 від 13.01.2020, рапорт працівника поліції, письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.01.2020, протокол огляду та вилучення від 13.01.2020.
Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 1ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Статтею 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-вр в редакції від 04 червня 2017 року встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ч. 2ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156ч.1КУпАП може бути лише суб'єкт господарювання.
Проте жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, а отже, й суб'єктом даного правопорушення, матеріали протоколу не містять.
За наведених обставин, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 156 КУпАП, а отже, склад даного правопорушення в її діях відсутній.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності заст. 156 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення.
Вилучені згідно протоколу від 13.01.2020, алкогольні напої в кількості 2 пляшки, ємкістю по 0.5 л., підлягають поверненню власнику.
Керуючись п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП .
Вилучені згідно протоколу від 13.01.2020, алкогольні напої в кількості 2 пляшки, ємкістю по 0.5 л., повернути власнику.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено або захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК