ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1172/20
провадження № 1-кс/753/481/20
"22" січня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Олександрівка, Бориспільського району Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, вдівця, офіційно непрацюючого, державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого Бориспільським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
21.01.2020 старший слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_7 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В клопотанні зазначено про те, що в провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12020100020000334, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, зокрема по підозрі ОСОБА_5 у повторному незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини вчинення кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри та враховуючи дані про особу підозрюваного.
Захисник вважав клопотання безпідставним, пославшись на недоведеність заявлених ризиків та невідповідність запобіжного заходу особі підозрюваного. Просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя встановив такі обставини.
В провадженні СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, за № 12020100020000334, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
18.01.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_5 у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осібпідтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, які містяться у матеріалах досудового розслідування, а саме: у протоколі заяви про вчинення злочину від 10.01.2020, протоколі допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , протоколах огляду місця події від 10.01.2020 та 17.01.2020, протоколі слідчого експерименту від 18.01.2020.
У разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, джерелом якої є відповідні рішення, що будуть наведені далі, обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, § 88; Erdagoz проти Туреччини, § 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, § 32).
Оцінюючи докази, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що на час розгляду клопотання підозру можна вважати обґрунтованою.
При встановленні наявності ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, слідчий суддя не може орієнтуватися лише на суворість можливого покарання. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).
На час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Велика Олександрівка, Бориспільського району Київської області, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, вдівець, офіційно непрацюючий, державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий Бориспільським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання.
Що стосується оцінки обставин, які дають підстави вважати, що має місце ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, то тяжкість обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення інших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (ibid., § 40).
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Прокурором не доведено, що має місце такий надзвичайний ступень ризиків, які б виправдовували застосування найсуворішого запобіжного заходу, а інші найменш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Як вказував захисник, підозрюваний за першою вимогою з'являвся до слідчого та в подальшому не має на меті переховуватися від слідства та суду.
Відтак за результатами оцінки сукупності встановлених обставин слідчий суддя вбачає підстави для застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного у м. Борисполі з покладенням обов'язків прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не відлучатися з м. Бориспіль Київської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання (реєстрації).
Керуючись ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяця.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язок прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, не відлучатися з м. Бориспіль Київської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання (реєстрації).
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали закінчується 21.03.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити до Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для контролю за поведінкою ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1